«Переселення храму культури в нікуди — це фактично його знищення!»

Музеї, які входять до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника хочуть виселити з Лаври! Зараз у Кабміні вирішують це досить непросте питання.

Нагадаємо, музейний комплекс, що діє на території Києво-Печерської лаври, був заснований 1922 року, 1996-го отримав статус «національного». Є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких — пам’ятки історії та культури! Серед них — два унікальних підземних комплекси (дальні й ближні печери), храми, пам’ятки архітектури XI — XIX стст., виставкові приміщення. Заповідник щорічно відвідують сотні тисяч туристів. На території заповідника розміщені: Музей книги і друкарства України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України.

«День» попросив прокоментувати ситуацію генерального директора Національного музею українського народного декоративного мистецтва Адріану ВЯЛЕЦЬ:

— Нас, до певної міри, збентежило те, що в кінці серпня без участі представників музеїв було прийнято протокольне рішення Кабінету Міністрів. На засіданні Кабміном дано доручення Мінкульту підготувати пропозицію щодо відповідності діяльності музеїв і виставок, розміщених на території Національного Києво-Печерського заповідника, і статутної діяльності самого заповідника та Києво-Печерського монастиря. Вже саме по собі порушення питання є дивним через те, що діяльність будь-якого музею не має відповідати статутній діяльності монастиря. У нас же церква відділена від держави! А наступний пункт — це розглянути питання про переселення окремих музеїв (поіменно їх не називають) у... «Мистецький Арсенал». Це теж дуже дивна пропозиція, оскільки будівля «Мистецького Арсеналу» ще повністю не відремонтована, цей заклад має свою адміністрацію й є юридичною особою, підпорядкованою Адміністрації Президента України. А, наприклад, наш комунальний музей ніякого відношення до «Мистецького Арсеналу» не має (ми підпорядковані Київській міській адміністрації).

Спочатку нас — директорів музеїв — хотіли запросити на засідання Кабміну, але потім нам сказали, що наша присутність там не доцільна! Я вважаю, що іноді чиновникам варто послухати фахівців, оскільки нині досягнуто певної рівноваги на території Києво-Печерської лаври у тому сенсі, що нижня територія (ще з 1980-х років там знаходиться діючий монастир) і кожен із мирян, гостей столиці, туристів, хто хоче помолитися, відвідати мощі святих у печерах, має цю можливість. А на верхній території знаходиться своєрідне «музейне містечко». Історично склалося, що ми тут активно функціонуємо, кияни й туристи добре знають, що на території заповідника розміщені не тільки наш музей (збірку складають понад 75 тис. творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України від ХV ст. до наших днів), а й Музей книги і друкарства (він має загальнонаціональне значення), Музей театрального, музичного та кіномистецтва (унікальні фонди), Музей історичних коштовностей (де, зокрема, зберігається знаменита золота скіфська «Пектораль»)...

Чомусь можновладці забувають, що нині в Україні, і в Києві зокрема, немає новозбудованих спеціальних музейних приміщень, куди можна було б переселити музеї, й такий підхід до питання піде не на користь справі та збереженню культурної спадщини. Переселення музею — це непроста процедура. Вона має передбачати відповідне приміщення, належним чином обладнане, із забезпеченням відповідного температурно-вологісного режиму та ін. Якщо цього немає, то як можна ставити питання про відселення музеїв?

Ми з колегами написали листи зі своєю точкою зору до Головного управління культури (якому ми підпорядковані). Керівництво стоїть на позиції, що музеї комунальної власності, які мають загальнонаціональне значення і зберігають державну частину музейного фонду (що нині розташовані у Лаврі), потрібно зберегти, і це завдання національної державної політики. А держава повинна гарантувати недоторканність скарбів, які мають музеї, й забезпечення нормального приміщення для функціонування закладів. Міністерство культури теж зайняло позицію, що нині переселення музеїв не на часі. Думаю, що здоровий глузд у цій ситуації візьме верх і музеї залишаться у своїх приміщеннях.

Нагадаю, коли «викинули» Музей історії Києва з Кловського палацу, то майже 10 років він не міг відновити свою діяльність! Зараз отримав приміщення на вул. Б. Хмельницького, але воно замале для їхньої колекції...

Хочу подякувати представникам ЗМІ, громадським організаціям і звичайним киянам, які дзвонять і підтримують нас. Тобто людей хвилює доля музеїв, і це великий плюс! Я думаю, що наше суспільство свідоме й розуміє, що знищувати храми культури, якими є музеї, не допустимо! А переміщення і переселення в нікуди — це фактично є знищення...

Леонід НОВОХАТЬКО, міністр культури:

— Про переселення музеїв із Лаври не ведеться! Тут треба знати історію питання, і тоді рішення в перспективі стає зрозумілішим. Щоб не згадувати далеку минувшину, коли монастир володів десятками тисяч гектарів землі, нагадаю, що у 20-х роках це майно стало державним і називалося «музейне містечко.

У 80-ті було ухвалено рішення про відновлення монастиря. І тоді, на мій погляд, було зроблено помилку. Треба було вирішити всі майнові питання, а цього зроблено не було. На пташиних правах домовилися, що Нижня Лавра відходить ченцям, і там відновлюватиметься монастир, а Верхня, яка відділена дорогою, залишається музейно-світською частиною.

І от з кінця 80-х, через те, що не було прийнято нормального рішення, і виходять всі наші проблеми. По суті, нинішнє рішення уряду лише прописує де-юре те, що давно стало де-факто, тобто підтверджує, що Нижня Лавра належить ченцям.

Треба також чесно сказати, що їм не віддали у власність (приміщення УП). Власність і на Верхню, й на Нижню Лавру лишається державною. А Нижню Лавру закріплено в користування церкви. А далі читайте Закон «Про майно», що держава його може забрати в будь-який момент, якщо користувачі не дотримуються правил.

Законом «Про музеї та музейну справу» заборонено їх переміщати. Більше того, тижнів півтора тому я спеціально з цього приводу був у Лаврі і мав розмову з владикою Павлом, настоятелем Лаври. Я попросив його не висловлюватися публічно про виселення музеїв із Лаври, тому що воно нічого, крім збурення громадської думки, не несе. А я глибоко переконаний, що немає церкви, яка б пішла в наступ на культуру чи об’єкти культури або на громадську думку... (із інтерв’ю life.pravda.com.ua)