Як «джип Жириновського» опинився в Україні?

Нещодавно лідер ЛДПР, віце-спікер Держдуми РФ Володимир Жириновський анонсував передачу до рук сепаратистів так званої Донецької народної республіки броньованого джипу «Тигр». І от сьогодні вже з’явилася інформація про те, що «народний губернатор» Луганщини Валерій Болотов отримав цей автомобіль. Ще один доказ втручання іноземної держави у внутрішні справи України та фінансування сепаратистів Донбасу.

Але цей інцидент проявив іншу проблему. Буквально днями помічник голови Держприкордонслужби Сергій Астахов («День», №81 за 7 травня 2014 р.) переконував нас, що український кордон захищений надійно, особливо пропускні пункти. А для того, щоб не допустити перетин кордону російськими диверсантами, Астахов припустив, що для цього потрібне політичне рішення про перекриття кордону з Російською Федерацією.

У випадку ж з джипом скандального російського політика, виявилося, що наш кордон не зовсім-то і захищений, причому на тих же пропускних пунктах в даному разі Луганщини. Чому? Яка проблема? Ці запитання ми адресували начальнику відділу з питань взаємодії зі ЗМІ Державної прикордонної служби Олегу Слободяну.

- Як так вийшло, що українські прикордонники, які ще нещодавно говорили про «три рубежі захисту кордону», не змогли перешкодити нелегальному перетину кордону іноземному авто?

- В Луганській та Донецькій областях склалася дуже складна ситуація. Наші прикордонні підрозділи єдині на цьому рубежі. Вони опинились затиснутими між сусідньою державою та проросійськими активістів в Україні.

До пункту пропуску «Ізварине» зі сторони України під’їхали 35 людей зі зброєю, які представилися представниками «народного мера» Болотова і сказали, що вони заберуть джип зі сторони Росії. Але український прикордонний наряд (5-7 чоловік) заборонив в’їзд. Після переговорів 3 чоловіки з групи без зброї по документах громадян України перетнули кордон для зустрічі автомобіля. Службовці заявили, що готові пропустити автомобіль на законних підставах. Розпочалось його оформлення, але не вистачило декількох документів і прикордонники не дали дозвіл на пропуск джипу. Після словесної перепалки та погроз з боку сепаратистів, співробітники служби перекрили проїзд, використовуючи спецзасоби. Представники сепаратистів  нібито погодились відступити, сіли в машину, але поїхали вперед, зачепили шлагбаум, пробивши колеса спецзасобами та проскочили через них. Прикордонники відкрили попереджувальну стрільбу, але 35 сепаратистів взяли авто в кільце, підняли зброю і військовослужбовці вирішили припинити сутичку, результат якої був передбачуваним.

- Тобто, прикордонники вирішили не ризикувати власним життям та не застосовувати зброю на ураження?

- В автомобілі «Тигр» не було зброї чи заборонених предметів. Він не мав лише документів на оформлення. Сили були явно нерівні. Заходи для зупинки були використані, але автомобіль прорвався. Якби була можливість зупинити рух автомобілю вглибині Луганської області, ми б цим і зайнялись.

- А часу викликати підкріплення не було?

- Часу не було зовсім. Інформацію передавали на прикордонний підрозділ, але підкріплення на кордон не встигло б і невідомо, яким чином розгорталась би ситуація з нарядом підкріплення. Фактично, ми обмежені у використанні сил та засобів в межах Луганської та Донецької області. З боку Росії руками українських громадян чиниться супротив діям прикордонників і виконанню ними повноважень.

- Тоді виходить, наш кордон недостатньо захищений, і будучи озброєним, можна перевезти через кордон будь-що?

- Прикордонники забезпечують контрольно-пропускні операції. Якщо ми говоримо про військову агресію непрямими методами, тут повинні підключатися і Збройні сили, і інші правоохоронні органи. У прикордонників фізично не вистачає сил, щоб у військовому сенсі охороняти кордон. Бойові дії та військове вторгнення ми зупинити не можемо. В межах Луганської, Донецької областей трапляються порушення кордону шляхом застосування сили. Лише своїми ресурсами ми не можемо протидіяти цій загрозі.

- Яка допомога потрібна Прикордонній службі?

- Охороняти кордон та забезпечувати недоторканість ми повинні всіма силами та засобами. Але існує обмежений ресурс Збройних сил, Служби безпеки, не до кінця розгорнуті підрозділи Нацгвардії. Прикордонна служба робить все можливе, але наших засобів не вистачає.