10 років... зони

Наступного тижня парламент може поставити крапку в регулюванні економічної діяльності кримських підприємств в умовах російської окупації. На черговому засіданні депутати планують розглянути у другому читанні законопроект № 4032-а «Про податковий і митний контроль у вільній економічній зоні Криму і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Його автори — Сергій Терьохін, Ксенія Ляпіна та Віталій Немилостивий.

Документом пропонується на 10 років створити вільну економічну зону (промислового типу) у Криму. На її території можуть створювати технопарки, управляти якими буде «керуюча компанія». Бізнесу пропонують також нульову ставку податків.

Вільна економічна зона створюється, розповідає голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками парламентського комітету з питань податків та митної політики Сергій Терьохін, бо Україна не визнала окупацію Криму. А між окупованою та іншою частиною країни треба встановити митний та прикордонний кордони, щоб контролювати ситуацію з товарними та міграційними потоками, розповідає він. «Згідно ст.92 Конституції — це можливо, коли є вільна або спеціальна зона. Тому її поява допоможе офіційно оформити стосунки з нашими громадянами та «доньками» та філіями підприємств у Криму», — коментує він. Крім того, переконує він, документ вирішить питання кримінального провадження про несплату податків кримським бізнесом.

Є й альтернативний варіант законопроекту від «Федерації роботодавців України» (ФРУ) — №4196а «Про особливості здійснення економічної діяльності на адміністративно-територіальних одиницях України». Він з’явився, бо бізнес не задоволений окремими його нормами.

«У терьохінському законопроекті є сукупність норм, які штовхають український бізнес продаватися росіянам», — говорить «Дню» заступник голови ФРУ Дмитро Олійник. Зокрема, на таку думку його наштовхує пункт про «управляючу компанію», яка визначатиме хто, яким чином може торгувати з материковою Україною. «Якщо в ній сидітиме конкретний чиновник, то це буде предметом створення корупції чи додаткові проблеми для прийняття рішення бізнесом», — прогнозує Олійник. А якщо зважити, що кримський бізнес буде позбавлений притоку цивілізованих міжнародних інвестицій, то рано чи пізно він постане перед вибором: зупинятися чи за копійки продатися росіянам.

Перше питання — про «керуючу компанію» — адресуємо Терьохіну. «Це загальні вимоги закону про вільні економічні зони. Хоча зараз є варіанти: КМУ може створювати її або ні, передати її функції органу держуправління чи — державному підприємству», — розповідає «Дню» Сергій Анатолійович.

Нічого подібного, резюмує Олійник, адміністрація зони — одна з вимог законодавства про ВЕЗ, а управляюча компанія — це додаткова вимога, імплементована у цей закон. «По-іншому називають те, що потім боком вилазить всьому бізнесу. Ми запропонували простіший механізм з тими ж преференціями (оподаткування нуль) — декларація вільної митної зони, в рамках якої не потрібно створювати жодних штучних корупційних надбудов. Тільки адміністрація», — говорить він.

Друге принципове питання — як зберегти виробничі ланцюжки між кримськими та підприємствами по всій Україні. «Бізнес має зберегти ринки збуту, щоб функціонувати, зберігати робочі місця і платити зарплату. Якщо ми заберемо в українського бізнесу Криму цю можливість, то станеться соціальний вибух, а для нас важливо, щоб ці люди ідентифікували свій добробут і майбутнє саме з Україною», — розповідає керівник юридичної служби, заступник директора Корпорації «ЦМК» Віктор Богун. Тому за його словами, потрібно дати кримським бізнесменам при бажанні лишитися й на українській реєстрації, відкривши для них окремий підрозділ у Єдиному державному реєстрі. «Для них таким чином відкриється можливість отримувати українські сертифікати походження та користуватись експортними преференціями», — пояснює експерт.

До цього непогано було б закріпити в законі про економічну діяльність підприємств Криму й пункт, що після повноцінного повернення півострова до України, він стане ще й вільною економічною зоною, доповнює Олійник.

Третє питання — експорт в ЄС.

Європа готова приймати товари з України, зокрема й з Криму, розповідає Терьохін, але за умови наявності у виробника вітчизняного сертифіката походження. ЄС вимагає два види сертифікатів Є1 та Є2. «Якщо виробники продукції, наприклад, у Криму, забезпечать можливість фізичного контролю за її виробництвом компетентного представника компетентного органу України, то немає проблем — може поставляти за умовами зони вільної торгівлі з ЄС. В Україні такі сертифікати для Європи після ратифікації договору про ЗВТ видаватимуть митні органи, а для інших країн — Торговельно-промислова палата (ТПП)», — розповідає Терьохін. Нагадаємо, що до моменту безмитної торгівлі з ЄС такі сертифікати в Європу видає ще ТПП.

«Уся нинішня законодавча робота по півострову — умовна. Це спосіб ще раз публічно закріпити за собою право повернутися до Криму. Але по суті, треба готуватися до варіанту роботи Молдови за принципом Придністровської Республіки і паралельно, доки Україна в міжнародній площині повертатиме Крим, треба якнайшвидше подумати про збереження права власності», — називає ще одне важливе завдання у розмові з «Днем» Олександр Лазарев, директор компанії «Ламарін», яка займається транспортними перевезеннями, наданням брокерських послуг. Із його погляду, бізнесу потрібні хоча б формальні гарантії, щоб він відчував, що його не кинули на призволяще. Як це зробити?

Записати у законопроект пункт про заборону будь-яких операцій з відчуження нерухомості та землі на території Криму, говорить Богун. «Щоб кожен, хто купуватиме, знав про нікчемність подібних угод і про те, що за рік-два, коли Крим повернеться до України, попередній власник з усіма правами поверне собі цю власність і міжнародне право буде на його боці. Такою нормою ми збережемо власність на території Криму, не дамо можливості зайти туди рейдерам», — каже він. Це буде сигналом для чесного бізнесу, який працює у правовому полі, щоб не заходити на територію окупованого Криму.

Попри різність позицій, і депутати, і підприємці з ФРУ згодні на компромісний варіант, аби здати майбутнє українському бізнесу в окупованому Криму. «Терьохін як автор законопроекту і ми як бізнес почали одне одного чути...» — каже Олійник. Зокрема, ФРУ не виключає, що може погодитися на збереженні саме вільної економічної зони, але за умови, що питання «управляючої компанії» знімуть з розгляду і натомість створять адміністрацію «зони». На що піде Терьохін? Про це він пообіцяв «Дню» розповісти за кілька днів, бо ще тривають «гарячі» дискусії.