Не допустити епідемії

В Україні — критична ситуація із графіком щеплень: забезпеченість вакцинами коливається від 10% (поліомієліт) до 55% (кір, краснуха, паротит); дітей до 1 року практично немає чим вакцинувати, це роблять за свої кошти батьки, також у країні відсутня вакцина проти дифтерії та правця (крім травмопунктів). За словами громадськості, препарати, які були розраховані і закуплені на 2014 рік, «перейшли» на 2015-й — тільки це й рятує.

Міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі заявив про ініціативу спільного простору, згідно з якою в Україні має бути, як і в Європі, — одна процедура реєстрації всіх вакцинальних препаратів, що проводиться європейським медичним агентством. Тобто якщо продукт зареєстрований в ЄС, США чи Японії, в Україні цю процедуру проводити вже не треба. Передбачається, що це відкриє ринок, бо реєстрація в Україні значно обмежує його. Ініціатива — гарна, але наразі МОЗ жодних дій у цьому напрямі не робить. Нагадаємо, що проблеми із вакцинацією були в Україні вже торік: 2014 року діапазон щеплень по країні становив усього 26 — 52%.

Проблему ускладнює і буде ускладнювати війна, зокрема, міграція невакцинованих дорослих та дітей. У Донецькій та Луганській областях ситуація із щепленням ще критичніша: зараз там її ніхто не проводить. За даними доктора медичних наук Інституту епідеміології й інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Валерії Шагінян, рівень вакцинування дітей там 2014 року був дуже низьким: «БЦЖ — 49%, поліомієліт — 21%, АКДС — 15%, решта вакцини — в межах 30 — 35%». Водночас у дітей переселенців часто немає медичних карток (утрачені), отже, незрозуміло, що робити зі схемою вакцинування конкретної дитини.

— Ситуація на Донбасі — катастрофічна, там немає жодних поставок вакцин, — говорить головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій. — У Києві — теж критична ситуація. Зараз ми маємо орієнтовно тримісячний запас для профілактики кору, краснухи, свинки, поліомієліту. Також — достатній запас вакцини для профілактики гепатиту В, тому що від неї дуже часто відмовляються батьки. Але вакцинація проти БЦЖ — неможлива, тому що 2014 року закупок ми не отримали. Ситуація виправляється завдяки батькам, які можуть звертатися до приватних центрів. Я не вважаю таку ситуацію нормальною, тому що це — завдання держави. Дуже критична ситуація і з вакциною проти дифтерії і правця для дітей від шести років і дорослих. Її нині ні на приватному ринку, ні в державних закладах немає. Тому що раніше ми її отримували з Росії.

Російські вакцини від дифтерії та правця, які в нас широко використовувалися, сьогодні зникли з ринку не через війну, а через невідповідність процедури реєстрації: згідно з поправками до вітчизняного законодавства, прийнятими нещодавно, перереєстрації підлягають тільки GAP-сертифіковані продукти, а російський виробник не має такого сертифіката.

Таким чином, у батьків залишається два шляхи — обидва за власні кошти. Перший прописаний у наказі міністерства від 2011 року, згідно з яким за рецептом лікаря батьки можуть звернутися в аптеку, придбати препарат і повернутися до лікаря, який виписав рецепт, зробити щеплення. Тоді вони оплачують лише вартість вакцини. Але, за словами Федора Лапія, наші лікарі неохоче погоджуються на це з різних причин. Другий шлях — звернутися в приватний медичний центр, який має ліцензію на вакцинацію. У залежності від пакета послуг, одне вакцинування в середньому обійдеться в 550 — 650 гривень. А протягом першого року життя дитині треба зробити щеплення від шести захворювань.

Сьогодні громадськість створила ініціативну групу з питань імунопрофілактики, яка робитиме звернення і до МОЗу, і до профільного комітету Верховної Ради, і до Раднацбезу з проханням терміново вирішити це питання.