«Мiнський котел» «загерметизували»...
Народні депутати 288-ма голосами підтримали постанову направити до Конституційного Суду зміни до Основного Закону![](/sites/default/files/main/articles/16072015/sar_8399.jpg)
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман після голосування заявив: «Ми очікуємо висновок Конституційного Суду наприкінці серпня. Після цього можна буде починати консультації щодо розгляду законопроекту».
Він не виключив, що депутати можуть його розглянути вже наприкінці серпня. На засіданні були присутні Президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, іноземні представники, а саме заступник держсекретаря США по справам Європи і Євразії Вікторія Нуланд, голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, посол США в Україні Джефрі Пайєт та інші дипломати, представники Венеціанської комісії.
Різні думки наразі існують з приводу запропонованих змін в Основний Закон як серед депутатів, так серед громадськості. Проте однозначно можна сказати, що рішення парламенту — це наслідок «мінського формату» і угоди. Це наслідок накопичення невирішених проблем в Україні й тієї пастки, в яку дозволили загнати себе нинішня влада з боку Кремля.
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
Що ж, зрештою, означають ці зміни? Перше. Децентралізація, про яку так багато говорять, насправді може перетворитися на монополізацію влади Президентом (право достроково призупиняти повноваження місцевих рад і їх рішень, право звільняти префектів). Друге. Фактичне закріплення особливого статусу для окремих районів Донецької і Луганської областей — це легалізація місцевих бандитів і закріплення «хвороби» з подальшим можливим ураженням всього українського організму.
Якщо ж говорити про тиск Заходу і його домовленості з Кремлем щодо України і за рахунок України, то це знову ж таки результат неспроможності українських еліт демонструвати позицію і відстоювати власні інтереси. Захід не буде замість нас демонтувати стару систему «Кучми-Януковича», він не буде замість нас проводити реформи. Звичайно, дивлячись на нинішні українські еліти, захід буде прагнути законсервувати цей конфлікт і заспокоїти Путіна. Хоча останнє навряд чи можливо.
ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА
Однак, навіть з нинішньої не дуже вигідної для нас ситуації українській владі потрібно зробити висновки. Треба навчитися грати на випередження. Так, потрапили в паску, але потрібно шукати вихід .Потрібно відмовитися від попередньої політики за старими правилами, а головне — окреслити собі план подальших дій. І працювати. Суспільство підтримає.
«МИ МАЛИ ПРОГОЛОСУВАТИ, ЩОБ ПРОДЕМОНСТРУВАТИ ЗАХОДУ ГОТОВНІСТЬ ДО МИРНОГО ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ»
Дмитро ТИМЧУК, народний депутат від «Народного Фронту»:
— Мова йде про «особливий статус», який зараз викликає резонанс у суспільстві. Зміни до Конституції підганяються під вже існуючий закон про «особливий порядок місцевого самоврядування», і в цьому я не бачу трагедії. У цьому законі закладені механізми того, коли він працює. Умова — контроль України над цією територією. Звичайно, можуть початись крики, що ми «зливаємо Донбас», але слід зрозуміти, що мова йде лише про включення змін до порядку денного з одночасним відправленням його до Конституційного суду на експертизу щодо відповідності Конституції. На це може знадобитися близько двох місяців, а за цей час нам принципово необхідно продемонструвати, що ми йдемо на будь-які форми мирного діалогу і робимо все можливе, щоб вирішити конфлікт з позиції консенсусу та переговорного процесу. Я сам є представником «партії війни». Звичайно, визнання якогось «особливого статусу» сприймається як недопустиме, але зараз ми маємо голосувати саме за це внесення до порядку денного, щоб продемонструвати Заходу готовність до мирного вирішення конфлікту. А там зараз відбуваються жорсткі дебати та розмови про те, щоб примушувати Україну до «мирного вирішення проблеми». Доки Конституційний Суд буде розглядати цей проект конституційних змін, необхідно всіма способами довести світу, що ми готові до будь-яких форм мирного діалогу, а Мінські домовленості зриваються протилежною стороною. Після цього ми вже розмовлятимемо про зміни до Конституції.
«ІНІЦІАТИВУ БУЛО ВТРАЧЕНО З ТОГО ЧАСУ, ЯК МИ ПРИЙНЯЛИ ФОРМАТ МІНСЬКИХ ПЕРЕМОВИН»
Вікторія ПОДГОРНА, політолог:
— Тільки-но дивилась по російському телебаченню виступи представників так званих «ДНР» і «ЛНР». Вони говорять, що все це імітація і що вони незадоволені й будуть вимагати більшого. Але агресії я не побачила у їхньому виступі. Відвертого заперечення з їхнього боку не було. Просто загальна пропагандистська позиція Росії. Звичайно, вони не будуть офіційно підтримувати те, що робить Україна. Але якщо подивитись на політичну практику, а не риторику, то все, що відбулось у Верховній Раді, входить в їхні інтереси. На жаль це не входить в інтереси України. Моя позиція — я проти внесення будь-яких змін в існуючу Конституцію. Україні потрібна нова Конституція. Сам прецедент змінювати Конституцію, яка була створена за часів Кучми за участю Медведчука і Росії, невірний. Вони тоді заклали бомбу уповільненої дії під державність у вигляді олігархії. Немає сенсу проводити маніпуляції з цією Конституцією, а тим більше ті маніпуляції, які роблять ситуацію ще гіршою. Деякі експерти, які брали участь в пунктах щодо децентралізації, говорять, що там немає нічого страшного. Я не вважаю, що ці зміни будуть прогресивними і сприятимуть місцевому самоврядуванню. Для цього є і об’єктивні умови, тому що ми зараз бачимо, що відбувається на рівні громад, які неспроможні, люди не мають досвіду для того, щоб взяти на себе відповідальність. Фактично влада просто перейде до місцевих владників, і по Закарпаттю ми могли переконатись, яка ситуація на місцях. Там місцеві клани опанували владу і давно контролюють громаду. В цих умовах не тільки статус Донбасу є проблемою, але й проблемою є децентралізація по Україні взагалі. Все це міна, яка виллється в різкі кроки, що можуть привести до дестабілізації України. До цього додайте легалізацію фінансових зобов’язань перед територіями в зоні АТО, тобто ми беремо на себе обов’язки відновити інфраструктуру тощо. Це для нас непідйомне завдання, особливо в умовах кризи. Отже, ми отримаємо дуже сурові умови для України.
На жаль приїзд Нуланд свідчить про те, що це позиція, яка санкціонована в тому числі Заходом. Це позиція, коли ми намагаємось заспокоїти агресора в надії, що проблема якось вирішиться згодом. Але навіть заяви представників «ДНР і «ЛНР» говорять про те, що вони дуже добре розуміють таку логіку поведінки української влади. Це пастка. Треба було шукати інші стратегічні рішення, але на жаль я не бачу стратегічної ініціативи з боку української влади. Ця ініціатива була втрачена з того часу, як ми прийняли формат Мінських перемовин. Ми мали використовувати всі можливі варіанти для того, щоб оминути таку пастку. Зрештою ми погодились на те, що вимагав Путін, і це більш його позиція, ніж української сторони.
«НАСПРАВДІ ЗАРАЗ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ПУТІНСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ»
Сергій ТАРУТА, позафракційний народний депутат:
— У мене негативне ставлення до запропонованих змін до Конституції — до неї не можна вписувати «особливий порядок місцевого самоврядування». Те, що цей пункт виявився в тілі Конституції, а не в перехідних положеннях, — справжнісінька маніпуляція. Зокрема в результаті тиску Заходу і Росії. Нас справді «зливають» — по-іншому назвати це не можна. Але в даному разі повинен голосувати і вирішувати парламент, як потім спрацює Конституційний Суд — він покаже себе інструментом у руках влади або незалежною гілкою влади. Цим рішенням ми можемо легітимізувати конституційну норму, таким чином закріпивши відділення Донбасу.
Моє розуміння таке, що посилення обстрілів на сході — спроба натиснути на нас в ухваленні цього рішення. І те, що ми зараз робимо в парламенті, — насправді реалізуємо путінський сценарій, але депутати це до кінця не розуміють.
Крім того, відповідає дійсності й те, що Президентові хочуть розширити повноваження. Ми не здійснюємо децентралізацію — ми лише змінюємо назву, а функції і повноваження залишаються.
На жаль, у нас у країні традиція — спускати вночі з Адміністрації Президента необхідні рішення, а вранці тиснути на голів фракцій, а ті, у свою чергу, тиснуть на депутатів — таким чином ґвалтується парламент.