Постановники, які прославили Срібну землю

За благородну справу збереження відомостей про творчу діяльність представників режисерської професії Закарпатського театру взявся ужгородський режисер і театрознавець Олег Зайцев. Книжка «Режисери Закарпатського театру ХХ століття» (видавництво «Аутдор-Шарк») — це новий етап його досліджень у царині театру. До речі, за попереднє видання «Майстри закарпатської сценографії ХХ століття» (2007) він став лауреатом обласної Премії імені братів Шерегіїв.

На основі історико-архівних джерел, у результаті скрупульозного опрацювання періодики часу дослідження Олег Зайцев упорядкував ґрунтовний та докладний каталог творчої діяльності всіх режисерів, які були пов’язані з театрами регіону: Закарпатським українським музично-драматичним театром імені братів Юрія Августина та Євгена Шерегіїв, Закарпатським театром ляльок «Бавка», Закарпатським обласним російським драмтеатром (Мукачеве), Закарпатським обласним угорським драмтеатром (Берегово). Подається коротка біографічна довідка, хронологічний перелік постановок режисера у певному театрі.

«Історія Закарпатського театру ХХ століття — це невід’ємна складова українського театру, — зазначає автор. — Адже кращі представники національного театру стояли біля витоків Закарпатського театру. Режисерські долі діячів Закарпатського театру свідчать про болісний та цікавий процес розвитку театру на Закарпатті». Наголошуючи на плідності процесів, які розпочалися після приїзду сюди Миколи Садовського, Олег Зайцев стверджує, що «зерна високої театральної культури проросли і дали багатий врожай на нові театральні імена, які багато років прославляють Срібну землю».

Поряд із сучасними митцями, такими як Аттіла Віднянський, Олександр Кузик, Станіслав Мойсеєв, Наталія Орешникова, Анатолій Філіппов, Олег Мельничук, Євген Тищук, автор наводить інформацію про діяльність корифеїв українського театру — Миколу Садовського, Олександра Загарова, братів Шерегіїв.

Видання є надзвичайно цінним з точки зору зібрання відомостей про вистави режисерів різних років, наявності зразків фотоілюстрацій, серед яких є такі, що публікуються вперше. Цей своєрідний, докладно-коментований довідник стане в пригоді історикам театру, студентам мистецьких вишів, театрознавцям. Книжка значно полегшить власну мистецьку роботу, якщо майбутні дослідники історії українського театру скористаються фактами, віднайденими і зафіксованими у «Списку» Олега Зайцева.