Бізнес у 18
Ініціативні студенти привносять у донецьке ділове середовище новий погляд на товари, послуги та підхід до людей. Чи зможуть вони стати успішними?Донецьк — місто великих і потужних компаній. Дрібному й середньому бізнесу тут складно. Щоб бути успішним, треба увійти до бізнес-середовища з абсолютно новими, але зрозумілими ідеями й пропозиціями. І з цим завданням успішно справляються молоді люди, котрі сформувалися вже в «цифрову» епоху й мають свої погляди на товари, послуги й підхід до людей. Цьому не вчать у вишах на маркетингових фахах, це — життєвий досвід і кмітливість. Цікавий факт: серед тих, хто пробує свої сили в бізнесі, багатьом ще немає й двадцяти років.
Богдан Чабан, захопившись просуванням товарів у соціальних мережах (SMM — social media marketing), у неповних 19 років став директором агентства, що працює в цій сфері. Такий бізнес у Донецьку ще не розвинений. Якщо в Києві SMM займається чимала кількість компаній — як дрібних, так і середніх — то в Донецьку ця ніша практично не зайнята. Багато компаній, готелі, ресторани й ЗМІ йдуть у соціальні мережі, щоб залучити аудиторію й поширити інформацію про себе, але часто далеко не всі знають особливості просування в інтернеті. За словами Богдана, технології змінили його погляд на традиційні медіа та звичний піар. «У якийсь момент я зрозумів, що зараз медіа видозмінюються. Відповідно, змінюється й піар. Люди перестають читати газети й дивитися телевізор — дедалі більше часу вони тепер проводять у інтернеті. Відповідно, цей канал просування слід використовувати повною мірою. Таким чином, така послуга, як SMM, стала пріоритетним напрямком моєї діяльності: я звільнився з попереднього місця роботи й вирішив почати свій бізнес». Сьогодні клієнти Богдана Чабана — це великі компанії й організації, також агентство хлопця наймають для висвітлення окремих заходів, концертів, фестивалів.
Молодий директор розповідає, що подеколи його агентству досить важко, тому що більш-менш зрозуміле й стабільне бізнес-середовище в Донецьку ще не сформувалося остаточно. За словами Чабана, багато компаній просувають свій продукт «по-старому». «Тут вистачає «вільних грошей», але їх важко отримати, бо люди не розуміють значення твоєї роботи. Мені здається, в нашому регіоні досить мало людей, які розуміють, що без реклами й піару їм буде важко просунути свій продукт. Бізнес «по-донецькому» — це відкати й натиск конкурентів. Є, звісно, винятки, саме вони стають нашими клієнтами», — підсумовує молодий бізнесмен.
Про нерозуміння з боку бізнес-середовища говорять й творці агентства трамітадорів (людей, що стоять у черзі) в Донецьку Костянтин Шубін і Богдан Манюков. У основі послуг їхньої компанії лежить відома істина: час — гроші. Якщо людині потрібно оформити якісь документи, а часу стояти в чергах немає, то вона може скористатися послугами трамітадора, який з радістю й за невелику суму постоїть у черзі замість неї. Оплата погодинна. Сам трамітадор отримує близько 15 гривень на годину, ще 10-15 гривень клієнт платить компанії. Як стверджують хлопці, такі розцінки значно нижчі за київські, де клієнти платять від 50 й до 90 гривень за годину.
Костянтин Шубін і Богдан Манюков — ще студенти. Незважаючи на це, хлопці серйозно підходять до питання власного бізнесу: залучають до роботи знайомих, шукають клієнтів. Незважаючи на те, що трамітадором може бути не лише студент, а й пенсіонер, який не проти постояти в черзі й заробити на цьому гроші, підприємці роблять ставку саме на молодь. Пошук працівників і клієнтів найчастіше відбувається в соціальних мережах — там публіка сприйнятливіша до ініціатив.
Як пояснюють хлопці, всі послуги, що надаються їхньою компанією, легальні, доходи задекларовані. Тут усе прозоро.
Бізнес-ідеї, які пропонують молоді люди в Донецьку, вже давно успішно розвиваються в різних країнах. До України вони прийшли відносно недавно й поки говорити про успішність проектів зарано. Усе залежить від багатьох чинників. По-перше, від лінії поведінки на ринку, пропозицій і якості послуг. По-друге, від конкурентів і від можливості прозорих дій. По-третє, від українського законодавства, що має допомагати малому бізнесу й давати йому можливість розвиватися. Але важливим залишається й сприйняття послуг. Адже, пропонуючи клієнтам «модні» й «зручні» речі, слід напевно знати, що клієнти готові йти в ногу з часом. Є безліч прикладів, коли цікаві ідеї пропадають лише через те, що суспільство не готове мінятися. Нові технології й бажання працювати вже допомогли хлопцям зробити перші кроки й завоювати довіру деяких клієнтів. Але чи зможе донецький бізнес змиритися з тим, що йому може дати фору 18-річний студент?