«Плацдарм дестабілізації України»

Російський президент Володимир Путін, який традиційно звинувачує Захід у всіх можливих і неможливих гріхах на світі, днями виступив із різкими заявами на адресу Києва, звинувативши українську владу у невиконанні «Мінських домовленостей». І це в той час, коли Москва, підпис якої стоїть під лютневими домовленостями, не виконала жодного пункту, зокрема головного — припинення вогню, відведення важкої техніки, після чого може йти мова спочатку про перемир’я, а потім вирішення політичних питань.

Зокрема в інтерв'ю турецькому інформаційному агентству «Анадолу» напередодні саміту «Групі двадцяти», який розпочинається сьогодні в Туреччині, Путін заявив таке: «Зберігається загроза перетворення ситуації на Донбасі на заморожений конфлікт. До цього веде політика Києва, який продовжує нарощувати блокаду південного сходу, не пускає туди ні продовольство, ні гроші. Ліквідував там банківську систему, блокував експорт».

Крім того, російський президент, якому очевидно не сподобалось рішення Конгресу виділити Україні військову допомогу на суму $300 млн., звинуватив США у провокуванні Києва на ескалацію конфлікту. «В умовах, коли бойові дії припинені, і обстріли носять поодинокий характер (30-40, а то й більше обстрілів за день, під час яких гинуть українські солдати – Авт.) незрозуміло, для чого американським конгресом приймаються рішення, що роблять можливим постачання Україні летальної зброї. Виникає питання: чи немає бажання знову розпалити війну і спровокувати бойові дії?», — цитує агентство слова Путіна.

І ще цікавим є те, що російський президент не бачить нічого страшного в тому, що виконання «Мінських домовленостей» можна перенести на наступний рік, хота у них було чітко вказано термін їх імплементації до кінця 2015 року. За його словами, "перенесення місцевих виборів в Донецьку і Луганську" на наступний рік – вимушена міра.

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати ці заяви президента РФ, і розповісти, які висновки має зробити з них Україна та Захід.

«ОСНОВНИЙ ФРОНТ ВІЙНИ, ЯКУ РОЗВ’ЯЗАВ ПУТІН, ЗНАХОДИТЬСЯ САМЕ НА ДОНБАСІ»

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, конфліктолог, професор Київського націонал університету ім. Т.Г. Шевченка, Київ:

 — Це значить, що після збиття російського пасажирського літака над Єгиптом, у Путіна охололо бажання воювати за Асада, з ІДІЛом і сирійськими повстанцями, відповідно він переносить напрямок ескалації знову на Донбас. І це ще раз підтверджує, що основний фронт тієї війни, яку розв’язав Путін, знаходиться саме на Донбасі. Такі месиджі говорять про його наміри знову ескалувати конфлікт. Тому що цей конфлікт видається таким наркотиком, який підтримує і його власний імідж лідера наддержави, і внутрішній імідж, який уже зашкалює під 90% підтримки, а він всю свою легітимність поставив саме на війну. Тому Путін знову кинув виклик США, даючи їй знати, що війна продовжується: я вас у спокої не залишу і ви маєте поступитись місцем глобального гравця.

Таким чином, очевидно, що будуть нарощуватись сили на окупованих територіях Донбасу і одночасно будуть вибудовуватись якісь адміністративні структури для того, щоб тримати під контролем населення на окупованих територіях і більше того, інкорпорувати його в так званий руський мір, проводити інтенсивну ідеологічну роботу, яка буде підкріплюватись там російським рублем, весь обіг і соціальні виплати будуть переведені на російські рублі.

Отже, це буде гібридна форма війни, яка буде пов’язана з одночасною побудовою гібридного миру і проведенням війни на низькому рівні ескалації.

Для Путіна це буде плацдарм дестабілізації України, тримання її в руслі російських інтересів, російського впливу, щоб вона під таким силовим пресом рухалась по заданій схемі, яку Путін намалював для України не як держави, а як підконтрольної Росії території.

«ПУТІНА МОЖЕ ЗУПИНИТИ ЛИШЕ АДЕКВАТНА ВІДПОВІДЬ»

— Але в інтерв’ю німецькому каналу президент Порошенко заявив, що Україна виконала всі умови «Мінських домовленостей»: відвела важке озброєння, військову техніку, а сьогодні отримали такий ультиматум від Путіна.

 — Це позиція слабкого. Путін сприйняв схему «Мінських угод» тільки тому, що це канал для тиску на Україну і підштовхування її до капітуляції. Ось і все. Він дотримується стратегії контрольованої ескалації. Мінські домовленості почалися після Іловайського котла, домовленості Мінськ-2 після Дебальцево. Там і там була поразка України, — зауважує Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ. — Оскільки адекватних дій у відповідь не робимо, то Путін дожимає ескалацію конфлікту і потім говорить: приймайте мої умови, якщо ні то знову получайте ескалацію. В умовах відсутності протидії і в Сирії, і на Донбасі він має стратегічну перевагу. І ніяке умовляння Меркель, ні Обами його не зупинить. Путіна може зупинити лише адекватна відповідь. Оскільки він ставить на воєнну перевагу, то  треба цю воєнну перевагу підірвати. І тоді він піде на певний компроміс і тоді є можливість, що мінські угоди будуть якимось чином виконуватись. А зараз вони виконуються тільки за рахунок наших поступок. А ті поступки рано чи пізно приведуть до повної капітуляції України.

«ЩОБ З ЦИМ КОНФЛІКТОМ ПОКІНЧИТИ, ТРЕБА БРАТИ ПРИКЛАД З ТУДЖМАНА»

— То що робити Україні в даній ситуації? 

— Оскільки ми прийняли формулу АТО, то не можемо адекватно реагувати на ситуацію. Ми сховались за мінськими угодами, які ні до якого конструктиву не приведуть, а тільки до затяжної війни на низькому рівні ескалації, яка буде то затухати, то знову ескалація буде підніматись. Це довготривалий тліючий конфлікт, який не має чіткої межі завершення. А для того щоб з цим конфліктом покінчити, треба брати приклад з Туджмана. Він же не грався в АТО, хоча там теж хорватські серби захоплювали міліцейські дільниці, а чітко визначив план, оголосив воєнний стан, мобілізував приблизно сто тисяч чоловік. Він достав зброю і наніс контрудар по югославській народній армії. Після цього Мілошевич погодився звернутися разом з Туджманом в ООН із запровадженням миротворчої операції.

З чого починати нам у даній ситуації?  Нам треба, перш за все, оголосити неконтрольовані нами території на Сході України - окупованими територіями. Тоді вступають у силу певні положення і правові принципи дотримання статусу окупованих територій, де зараз повних ходом йде контрабанда,  і ми маємо відмовитись від АТО.

Друге, потрібно розробити стратегію, яка була б адекватна такому формату конфлікту або точніше такому формату війни.

Третє, на прилеглих до окупованих територій ввести воєнний стан і запровадити справжній воєнно-адміністративний режим.

Воєнний  стан не випадково передбачає заборону будь-яких виборів на тих територіях, де він оголошується. І це абсолютно правильно, тому що противному разі до влади прийдуть бойовики. Адже населення знаходиться в надзвичайно тяжкому психологічному стані – стані війни. Воно просто нездатно психологічно адекватно сприймати ситуацію. А ми тут збираємось їх ощасливити виборами. Це йде всупереч будь-якій логіці, всупереч стратегії врегулювання конфлікту, основним принципам врегулювання. Тоді нам треба проснутися і прочитати миротворчу стратегію ООН, статут ООН  і потім з цього якось виходити, а не кричати, що ми відводимо війська, а інша сторона тим часом їх не відводить. Це -капітуляція.

— А якою має бути реакція Заходу, США, зокрема, яких Путін звинувачує у підштовхуванні України до ескалації?

— Питання в тому, що американці самі знаходяться під пресом російської інформаційної війни. Росія веде війну на глобальному рівні. Тільки проти США вона веде інформаційну війну на частині маріонеткової країни. Відповідно втрутившись у сирійську війну, Росія намагається витіснити звідтіля США, а не воювати з ІДІЛом.

А заяви Путіна щодо України це черговий ультиматум, попередження і США, і Європі, і Україні відповідно: я почну знову війну, якщо ви не пристанете на мої умови.

«ПУТІН ВИЗНАЄ, ЩО ЙОГО ПОЛІТИКА ЩОДО УКРАЇНИ НЕ СПРАЦЬОВУЄ»

Джон ХЕРБСТ, екс-посол США в Україні:

 — Коментарі Путіна відповідають політиці Росії після вересня цього року, коли Кремль і його бойовики пом'якшили насильствона Сході України. Природно, що Путін критикує рішення Конгресу уповноважити президента виділити $300 млн. на військові поставки Україні, у тому числі $50 млн на летальну зброю. Він не хоче, щоб Захід поставляв озброєння Україні, водночас здійснюючи агресію на Донбасі. Але він не погрожує подальшою агресією.

Справді, його заява свідчить про те, що Москва продовжуватиме свою двомісячну політику зниження насильства. Він попереджає про збільшення шансів, що конфлікт на сході перетвориться на заморожений конфлікт і звинувачує в цьому Київ, який нібито невиконує Мінськ-2. Справді, хоча заморожений конфлікт не хороший результат дляДонбасу, але це було б поліпшенням у порівнянні з сьогоднішньою ситуацією, коли  Москва та підтримувані нею бойовики продовжують стріляти по українських позиціях 30-40 разів на день.

Кремль визнає, що його політика щодо України не спрацьовує. За поточних параметрів військових операцій, Україна поставила Росію у  глухий кут; втрати росіян стали політичною проблемою для Кремля; минулого літа Європа знову продовжила санкції; цього року економіка Росії скоротиться більш ніж на 3%. Путін сподівається, що за рахунок зменшення насильства, він може переконати ЄС пом’якшити санкції в січні наступного року. Це також не спрацює. Як тільки це станеться, Путін доведеться вирішувати, чи він хоче продовжувати поточне затишшя, рухатися в напрямку реального заморожування військових дій чи ескалації.

«СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ МОЖЕ ЗНОВУ ВИБУХНУТИ»

Лілія ШЕВЦОВА, провідний дослідник Інституту Брукінгса,

— Заяви Кремля і особисто президента завжди є "солянкою", в якій є все — від пробних куль до містифікацій і погроз. Важко вирішити, що в кожен конкретний момент означає і що в них серйозно, а що — просто чергова "обманка".

 Якщо мова йде про чергове звинувачення Америки в роздуванні і розпалюванні, то у Москви дійсно є підстави для хвилювання — адже Вашингтон, який довго спав, прокинувся і почав робити деякі, втім, обережні кроки, які можна сприймати, як стримування кремлівської агресивності. Але ж це реакція на Кремлівський реваншизм, яку в Кремлі, мабуть, не прорахували.

Останнє звинувачення Вашингтона в "розпалюванні" на Донбасі, мабуть, слід трактувати наступним способом: Кремль попереджає, що ситуація на Донбасу може знову вибухнути і провину за це нестиме Вашингтон. Цей месидж означає продовження кремлівської багатоходівки, в якій і Донеччина, і Сирія є розмінною монетою в спробах Путіна вийти з ізоляції на кремлівських умовах.