У Львові померла легендарна Віра Крокіс («Реня»)
Учора, 13 січня, на 92-му році життя померла Віра Крокіс («Реня») – зв’язкова, надрайонова Українського Червоного Хреста на Рогатинщині, політув’язнена. Одна з небагатьох жінок в УПА, нагороджена, відповідно до наказу головного командира УПА від 30.07.1950 р., Срібним Хрестом Заслуги. Про це «День» поінформували у Львівській міськраді.
Прощання з Вірою Крокіс відбудеться в суботу, 16 січня, з 11.00 до 12.00 у каплиці на вул. Пекарській, 52.
Поховають п. Віру на Янівському цвинтарі у Львові.
Віра Філяк народилася 29 січня 1924 р. у селі Дички, що на Івано-Франківщині. Наприкінці 1941 р. вступила до Юнацтва ОУН. У 1941-1943 рр. здобувала освіту в торговельній школі та проходила практику в Ревізійному союзі українських кооператив, де мала можливість підпільно друкувати повстанські листівки. Там і залишилась працювати. У 1943 р. гестапівці обшукали робоче місце Віри і квартиру, де вона мешкала разом із подругою. Через загрозу арешту Провід ОУН наказав їй покинути роботу і перейти в підпілля. Влітку 1943 р. Віра пройшла таємний вишкіл організаторів сітки Українського Червоного Хреста у с. Підмихайлівці Рогатинського району, створювала та навчала кущі УЧХ в околицях міст Галич та Бурштин, Пізніше була надрайоновою УЧХ Рогатинщини. У підпіллі отримала псевдо «Реня».
20 травня 1947 р. Віра була заарештована у Львові. Перебувала під слідством у тюрмі на Лонцького. Щоб не видати таємної інформації, випила отруту. Після невдалої спроби отруєння вистрибнула з вікна. Отримала значні травми, проте її врятували і продовжили допити. Півтора місяці перебувала в тюремній лікарні, після чого її перевели до тюрми в Івано-Франківськ. 20 листопада 1947 р. «Реня» була засуджена за ст. 54-1 «а», 54-11 («зрада Батьківщини», «участь у контрреволюційній організації») Кримінального кодексу УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбувала у виправно-трудових таборах Челябінської та Магаданської областей.
13 січня 1956 р. була звільнена, після чого перебувала на спецпоселенні в Магадані. У травні 1957 р. повернулась до рідного села. Згодом жила в Рогатині, працювала кравчинею. 1960 р. вийшла заміж за Юрія Крокіса та переїхала до Львова.
У 1988–1997 рр. була секретаркою Спілки політв’язнів України, у 1996–2006 рр. працювала скарбівничою Ліги українських жінок. Брала активну участь у діяльності львівських товариств та організацій: «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок». У 2012 р. отримала нагороду Срібний Хрест Заслуги УПА, яку від імені громади Львова передав міський голова Андрій Садовий.
«З Вірою Крокіс ми потоваришували майже два роки тому, коли працювали над створенням виставки «Особистість vs. Тоталітаризм», – згадує завідувачка інформаційно-освітнього відділу Меморіального музею «Територія Терору» Людмила Левченюк. – Це була дуже відважна жінка. Наважитися покінчити зі собою, вижити і витримати тортури, але не видати важливої інформації та своїх побратимів, можуть не всі. Для виставки ми з нею обрали кредо зі сказаних нею ж слів: «Мені треба далі йти дорогою, яку я почала…». Вона не втрачала духу боротьби навіть у свої 90. Під час однієї з наших останніх зустрічей пані Віра підписала книги, які ми передали для бійців у шпиталь. Тоді ж вона активно в’язала шкарпетки для бійців у зону АТО. Такі люди, як «Реня», – це легенди і приклади для наслідування».
Вічная пам’ять п. Вірі.
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів
