«Як втілити добрі політичні наміри у практичні справи»
Експерт — про офіційний візит Президента України в Румунію
Під час офіційного візиту Президента України Петра Порошенка в Румунію сторони підписали декілька угод і досягли низки домовленостей. Зокрема, Україна та Румунія підписали угоду про спільне патрулювання державного кордону, яка дозволить обом сторонам більш ефективно протидіяти корупції, контрабанді та нелегальній міграції. Також було підписано угоду про співпрацю в сфері військових перевезень між обома країнами.
Крім того, під час спільної прес-конференції з Клаусом Йоханнісом Порошенко підтримав румунську ініціативу зі створення Чорноморської флотилії під егідою НАТО і заявив про готовність України приєднатися до неї після того, як її схвалить Альянс. Він також запропонував створити українсько-румунсько-болгарську бригаду, а також підтримав будівництво інтерконекторів в Румунії, щоб із цієї країни отримувати газ, а заодно запропонував сусідній країні скористатися українськими газовими сховищами.
Зі свого боку, президент Румунії наголосив на необхідності покращення виконання угоди про малий прикордонний рух, посиленні економічних відносини, включенні України в європейську енергетичну мережу. А торкаючись питань безпеки, Йоханніс зазначив, що санкції проти РФ мають залишатися до повного виконання мінських домовленостей, і обидві країни — Румунія та Україна, зважаючи на еволюцію в Чорному морі, повинні посилити співпрацю в цьому регіоні.
«День» звернувся до директора Центру «Глобальний фокус» (Бухарест) Оани ПОПЕСКУ з проханням прокоментувати значення візиту Президента України у Румунію.
«У РУМУНІЇ ІСНУЄ СИЛЬНИЙ ІНТЕРЕС ДО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ З УКРАЇНОЮ»
— Значною мірою це символічний візит. Це також важливий двосторонній жест України та Румунії, який засвідчує відданість обох сторін міцним відносинам. Я не певна, що, принаймні, у цей момент румунська сторона має чітку ідею щодо того, що ми можемо досягти і що ми можемо очікувати з українського боку.
У нас є багато спільних інтересів. Румунія залишається відданою тому, щоб Україна імплементувала Угоду про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі і наближалася, наскільки можливо, до ЄС, до європейської перспективи.
Ми також поділяємо стурбованість щодо безпеки в регіоні Чорного моря. У нас є сподівання, що саміт НАТО в Варшаві підтвердить висновки, які були зроблені Альянсом на Вельському саміті і продовжить їх імплементацію, будуючи безпеку в регіоні Чорного моря.
У Румунії також існує сильний інтерес до розвитку економічних зв’язків з Україною. На жаль, до Євромайдану відносини між Україною та Румунією не були дружніми. Це спонукає нас до розвитку добрих економічних відносин. І водночас, я думаю, із різних причин обидві сторони не були на висоті у створенні комерційних та економічних зв’язків. Це та сфера, яку ми можемо разом розвивати.
Також існує інтерес у передачі румунського досвіду з демократизації, будівництва міцних інституцій, боротьби з корупцією, запровадження верховенства права. Можливо, Україна може отримати якусь вигоду у вивченні досвіду Румунії. Звісно, існує чимало питань, які буде обговорено. Але зараз питання полягає у тому, як втілити добрі політичні наміри у практичні справи.
Серед питань, що будуть обговорюватись, це підтримка з боку Румунії політичної перспективи України і більш тісних зв’язків з ЄС. Також йтиметься про необхідність приділити більше уваги безпековому середовищу, щоб протистояти спільними загрозами.
«РУМУНІЯ З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ ЗНАЄ, ЯК СКЛАДНО ПРАЦЮВАТИ, РЕФОРМУЮЧИ ІНСТИТУЦІЇ НА ХИСТКІЙ ОСНОВІ»
— Ми раді бачити, що в Україні є дієздатний уряд. Утім, у нас є великий сумнів щодо стабільності й міцності політичних інституцій, враховуючи великий рівень корупції, з якою треба боротися. Румунія знає з власного досвіду, як складно працювати, реформуючи інституції на хисткій основі. А перед Україною — подвійний виклик. З одного боку, вона має глибоко реформувати інституції, щоб на низькому і високому рівнях боротися з корупцією. А з іншого боку — продовження конфлікту на власній території. Відтак вона потребує стабільності інституцій.
Перша частина проблеми може бути вирішена самою Україною, а інша частина — це наша спільна проблема, країн у цьому регіоні, а також проблема НАТО, яке відповідає за безпеку на східному фланзі.
Тому ми очікуємо, що Україна залишиться відданою зміцненню держави і зі свого боку ми будемо допомагати цьому всіма можливими способами.
Передача досвіду боротьби з корупцією могла б стати однією з ключових можливостей для співпраці. Ми бачили, як складно боротися з корупцією на вищому рівні. Це була дуже довга і складна боротьба в Румунії, яка ще не завершилась. Ми вивчили багато уроків і маємо певні успіхи. Це могло б стати однією зі сфер, у якій Румунія могла багато чим поділитися і я сподіваюсь, що так і станеться.
«РУМУНСЬКА АНТИКОРУПЦІЙНА МОДЕЛЬ НЕ МОЖЕ БУТИ ПРОСТО ТРАНСПЛАНТОВАНА В УКРАЇНУ»
— Структура наших інституцій, які були найбільш ефективними у боротьбі з корупцією, зокрема Національне антикорупційне бюро, будувались на іспанській моделі. Крім того, ми отримали багато експертизи з Британії, багато британських консультантів працює у міністерстві внутрішніх справ. Також нам передали свій досвід боротьби з корупцією США, Німеччина, Нідерланди. Ми імпортували багато західної експертизи, але ми її сильно адаптували до нашого внутрішнього середовища. Навіть румунська антикорупційна модель не може бути просто трансплантована в Україну, в якій зовсім інші відмінності порівняно з Румунією.
