Кохання на тлі війни...

Багатосерійний проект, як анонсують на каналі, «розповідає про найяскравіші аспекти людського життя на лінії фронту». Саме так, канал замахнувся на стрічку, події в якій розгортаються в наші дні. Отже, перед глядачем постає Київ (військовий госпіталь, який у мирний час скоріше виконує функцію лікарні для військовослужбовців) і класичний любовний трикутник — двоє провідних хірургів Сергій Задорожний (Ахтем Сеітаблаєв) та Станіслав Величко (В’ячеслав Довженко) змагаються за серце колеги Ольги (Вікторія Литвиненко).

Головна роль — у Сеітаблаєва. Його персонаж взагалі то роботу в госпіталі розглядає лише як певний «перепочинок» між відрядженнями у найбільш гарячі точки планети, де багато років у складі миротворчих місій ООН допомагає пораненим військовим. Однак, повернувшись чергового разу додому «на кілька місяців», герой застав у столиці Майдан, з перших же хвилин першої серії відкрив для себе значення слова «тітушка», та зрозумів суть протистояння мітингувальників з «беркутівцям». А трохи згодом — війна на сході. І саме у цей час у військовому госпіталі починає вирувати «лінія життя» країни — тут без перепочинку працюють лікарі, поранених військових привозять сотнями, кипить волонтерський пункт. А головний акцент — на все тій же «лінії» (в прямому та переносному значенні), котру постійно перетинають головні герої — упродовж дня вони бачать поранених, співчувають їм, намагаються допомогти і розуміють усі страхи війни. Однак після роботи та у вихідні дні — ці ж люди йдуть у ресторани, на дискотеки, феєрично святкують дні народження друзів. І ще — зустрічають десятки інших українців, які комфортно і зручно живуть у столиці. А війна для них десь там далеко, на сході, по «ту лінію».

Чим не реалії наших днів? Тема — надміру актуальна, складна і треба сказати психологічно чутлива для нашої нації. Але оминати її не можна, і тут цілком слушним видається думка актора стрічки Олеся Задніпровського, який зіграв роль вчителя і друга Сергія Задорожного.

«Знаєте, мені здається, що українському кіно та серіалам не треба боятися гострих і актуальних тем. Не треба боятися теми війни. На жаль, це сьогодні невід’ємні реалії нашого життя, — говорить пан Задорожний. —  Комусь вигідно знівелювати напругу нерву війни, відвернути від цього увагу. Але насправді війна триває. І якщо ще минулого року ЗМІ показували кожного загиблого в АТО, знімали про нього репортаж, говорили, що ця людина втратила життя недаремно, то сьогодні, на жаль, загиблі люди — це статистика, рухомий рядок у новинах. Ні штаб АТО, ні Адміністрація Президента не дають поіменних даних про втрати. А цей серіал показує, що нічого не може бути забутим. Так, це художня картина, так, тут ключовий акцент — на неймовірних історіях кохання. Але на тлі нинішньої війни. Герої кожного для оперують десятки людей. Але тло роботи — наші дні. Герої йдуть додому і бачать сусідів, знайомих і незнайомих людей, для яких війни немає. Їм спокійно і комфортно. Найбільше мені сподобалося, що ні режисер, ні актори не ставилися до зйомок — як до чергової «халтури», мовляв, просто знімаємо казочку та заробляємо гроші. Ні — стовідсоткова самореалізація акторського складу, прекрасна режисура. Я уже відчуваю, що фільм позитивно відгукнеться у серцях українських глядачів».

Дати оцінку всій картині, безумно, важко, якщо ти її не бачив. Однак, продемонстровані 21 вересня у столичному кінотеатрі «Жовтень» на закритому передпоказі для журналістів дві серії — перша та восьма — залишили приємне враження. У вже звичній манері режисера Антона Гойди  (серіали «Сашка», «Жіночий лікар») стрічка переповнена неймовірними столичними пейзажами, сюжетні лінії змінюють динамічно, а актори викладаються на всі 100%. Мови картини — російська та українська. Автори стрічки роблять акцент — такі реалії столиці.

Важливо, що страх перед показом, що ТРК «Україна» тему війни і шаленого прояву українського патріотизму за останні роки може показати дещо брутально, занадто прямолінійно або взагалі знівелювати, — не підтвердився. У побачених епізодах — все передано збалансовано і максимально коректно.

«Це був один із найважчих проектів у моєму житті. Але водночас і один з найцікавіших, — окремо перед показом наголоси режисер картини Антон Гойда. — Цей серіал важливий тим, що відображає події, які відбувалися ще зовсім недавно і які продовжують відбуватися сьогодні. Тому в емоційному плані працювати над картиною було важко нам всім. Як це вийшло — покаже екран та емоції глядачів».

Цю ж тему продовжив і Ахтем Сеітаблаєв, який виконав головну роль: «Для мене робота в цьому серіалі — професійний виклик. Кожна серія — це окрема непроста історія. Часом досить трагічна, інколи — лірична. Але кожна серія — окрема графа, яка могла б бути повноцінним фільмом. Я прошу професійних лікарів не судити надто суворо — ми старалися. А глядачів — спробувати відчути ту емоцію, які відчували ми під час всього знімального процесу».

Свою ж думку про картину українські глядачі зможуть скласти вже у жовтні, коли «На лінії життя» вийде в ефір.