Про українську логіку виконання Мінська-2

Сьогодні заступник голови Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв розповів на брифінгу для ЗМІ про результати візиту глави Української держави до США, де він провів понад 20 зустрічей і взяв участь у загальній дискусії на ГА ООН. За його словами, ключова мета полягала в наданні об’єктивної інформації щодо ситуації на Донбасі та в Криму, інформуванні про хід реформ, акцентуванні на проблемах, які є актуальними для нашої держави та глобальної безпеки, зокрема посилення та продовження санкцій щодо РФ, звільнення українських заручників та допомога внутрішньо переміщеним особам.

«День» скористався брифінгом для того, щоб поставити декілька запитань заступнику голови АП: по-перше, чи відповідає дійсності повідомлення у статті Foreign Policy, що кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп так і не відповів на запит української сторони, іншими словами, проігнорував прохання Порошенка зустрітися. По-друге, нас цікавило те, як в Адміністрації Президента оцінюють заяву віце-президента США Джозефа Байдена, який у своєму виступі в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку закликав українського Президента активніше проводити політичні та економічні реформи, інакше є ризик, що деякі країни Євросоюзу знімуть санкції з РФ.

 «МИ СПОДІВАЄМОСЬ НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНСЬКОГО ПИТАННЯ З БОКУ ДВОХ ПАРТІЙ»

У відповідь на перше запитання пан Єлісєєв зазначив, що варто запитати у журналіста Foreign Policy, який так написав, звідки він це знає. «Я можу дати інформацію з першоджерел, - відповів заступник Глави АП, -  яку надав Президент у Нью-Йорку. По-перше, ми дійсно робили запит про зустріч як до штабу Гілларі Клінтон, так і до штабу Дональда Трампа. З Гілларі Клінтон ми мали зустріч, незважаючи на зайнятість екс-держсекретаря, вона відбулась уночі і тривала годину. По-друге, від Трампа ми не отримали відмови і намагались скоординувати час проведення зустрічі. Але у зв’язку з напруженим графіком, передусім кандидата у президенти США, оскільки він був досить обмежений період часу у Нью-Йорку, не вдалося цю зустріч забезпечити».

За його словами, той факт, що українська сторона працює з обома кандидатами, свідчить про те, що ми сподіваємось на підтримку українського питання з боку двох партій, як це було традиційно. «До речі, дуже важливо, що буквально після зустрічі Президента з керівництвом Сполучених Штатів Конгрес ухвалив резолюцію щодо підтримки стабільності та безпеки, яку ми щиро вітаємо. І я думаю, що це один з результатів тих переговорів, які проводив Президент у Нью-Йорку», - зазначив він.

 Що стосується заяви віце-президента Байдена, яку він зробив у Раді міжнародних відносин у Нью-Йорку, про ризик скасування ЄС санкцій проти РФ, якщо Україна не буде імплементувати реформи. Це питання заступник голови АП прокоментував наступним чином: «Треба подивитись контекст, у якому була зроблена така заява. Я можу лише підкреслити, що санкції жодним чином не пов’язанні з темпами проведення реформ в Україні. Звичайно, у нас є чітке взаємопов’язання темпів і успіху реформ з наданням з боку міжнародної спільноти фінансової та економічної допомоги. І нам таку допомогу міжнародна спільнота надає. Зважаючи на те, що нещодавно МВФ надав нам транш на 1 млрд доларів, а США надали нам третій мільярд кредитних гарантій, а це якраз і є свідчення того, що у нас є дійсно прогрес у тих реформах, які ми заявили і які ми маємо робити, щоб Україна стала більш демократичною, вільною, де немає місця корупції».

Він також розповів, що був присутнім на зустрічі Порошенка з Байденом, яка тривала понад годину. «На ній ми обговорили три блоки питань. По-перше, реформи в Україні, по-друге, стан виконання Мінських домовленостей (Мінська-2) і підготовка «дорожньої карти» з їх імплементації, по-третє, шляхи подальшої підтримки Сполученими Штатами України в прагненні забезпечити захист суверенітету і територіальної цілісності.

Думаю, цей діалог буде продовжено. І вже наступного тижня до нас прибуває велика американська делегація на чолі з міністром з питань торгівлі США Пріцкер, яка буде супроводжуватись представники Ради безпеки США і держдепу, з якими у нас буде продовжено діалог і ми будемо намагатися координувати позиції з усіх питань, зокрема з питань глобальної безпеки», - сказав Єлісєєв.

УКРАЇНСЬКЕ БАЧЕННЯ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»

«День» також попросив заступника глави АП розповісти, чим відрізняється українське бачення наповнення змісту «дорожньої карти» від того, що запропонував 15 вересня цього року на брифінгу для ЗМІ міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро. Нагадаємо, що пропозиції шефа французької дипломатії полягали в наступному: припинення вогню, розведення військ, яке має відбутися наступного тижня в трьох пілотних зонах. За цим мало слідувати ухвалення Верховною Радою законів про проведення місцевих виборів на Донбасі, а також про особливий статус цих областей. Разом із цим відбувається розширення пілотних зон, триває відведення і збереження під контролем важких озброєнь, здійснюються кроки щодо полегшення доступу спостерігачів до території Донбасу, відбувається створення просунутих баз спостереження ОБСЄ. Третій етап — затвердження Верховною Радою дати проведення виборів, завершення конституційної реформи, ухвалення закону щодо амністії. Але разом із цим відбувається завершення розведення військ по всій лінії розмежування, створення нових пропускних пунктів, звільнення заручників, закінчення відведення військ і повний доступ до кордону.

«Звичайно, у нас є наше бачення «дорожньої карти», - сказав Єлісєєв, - і ми активно намагаємось просувати наші інтереси. Зрозуміло, в кожного партнера є своє бачення, тому ми шукатимемо компроміс. Але жодною мірою не йдеться про будь-які поступки. Не може бути поступок, що стосуються суверенітету і територіальної цілісності держави. Ми суверенна, незалежна країна, і тільки нам вирішувати, яким чином ми маємо визначати ті чи інші елементи в тій «дорожній карті». Для нас ключове – це забезпечити виконання російською стороною тих безпекових зобов’язань, які чітко прописані в Мінських домовленостях».

Він нагадав, що йдеться: а) про негайне і стале забезпечення режиму припинення вогню; б) забезпечення безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ до всіх окупованих територій; в) забезпечення постійного доступу до неконтрольованої ділянки кордону; г) припинення Росією інфільтрації, постачання зброї і військової техніки, палива через неконтрольовану ділянку кордону; д) негайне звільнення українських заручників і політв’язнів, зокрема тих, які зараз є і на території Російської Федерації.

«Ми якраз працюємо над тим, - продовжив він, - щоб ці елементи були ключовими у майбутній «дорожній карті». Зважаючи, що дипломатія – це мистецтво можливого, будемо намагатися шукати ті компроміси, які максимально враховуватимуть інтереси України. Ми будемо робити все, щоб мир запанував на території України, а це станеться лише тоді, коли будуть виведені всі найманці, всі російські війська і ми отримаємо повний контроль над українсько-російським державним кордоном. Тоді ми можемо говорити, що настав мир. І лише політико-дипломатичним шляхом ми можемо досягти цього, а не шляхом брязкання зброєю, але водночас ми маємо показувати, що ми не пасемо задніх, що ми є сильними і наша армія є потужною і здатною зупинити ворога».

Коментуючи нещодавно підписану в Мінську Рамкову угоду про відведення живої сили і техніки в трьох пілотних ділянках, пан Єлісєєв відзначив, що для нас було важливо, щоб ОБСЄ розмістила в зоні роз’єднання свій персонал. «Нам потрібно мати там постійний цілодобовий моніторинг, щоб вона не стала сірою зоною. ОБСЄ зобов’язалась це зробити. І в залежності від того, як це буде відпрацьовано і далі функціонуватиме, ми будемо проводити відведення озброєнь і живої сили вздовж усієї лінії розмежування.

Для нас ключова проблема - відсутність довіри. І добре, що наші партнери - США, ЄС - задіють такий механізм, як санкції. Якщо російська сторона не виконуватиме Мінських домовленостей, то санкції повинні не тільки продовжуватись, але посилитись. Я сподіваюсь, що російська сторона схаменеться і почне виконувати зобов’язання, під якими вона підписалась», - сказав Єлисєєв.

«БЕЗ САМІТУ НАМ ДУЖЕ ВАЖКО ДАТИ ПОШТОВХ В ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕННОСТЕЙ»

На пряме запитання, за яких умов може відбутися саміт глав держав, що входять у «нормандський формат», заступник голови АП, сказав наступне: «Щоб відбувся саміт у «нормандському форматі», нам потрібен конкретний результат, щоб народ України і міжнародне  співтовариство не було розчаровано, тому зараз триває інтенсивна дипломатична робота, щоб підготувати належний документ і забезпечити успіх саміту».

За його словами, саміт відбудеться тоді, коли буде підготовлено документ, який відповідатиме інтересам України, інакше будемо далі працювати. Водночас він відзначив, що без саміту на кшталт нормандського нам дуже важко дати поштовх чи прорив в імплементації Мінських домовленостей.

«Зараз іде рутина, підписано угоду щодо трьох пілотних точок, і це важливо, але це лише маленька перемога. Це маленький першочерговий крок, який уже давно треба було зробити. Але, звичайно, цю тенденцію і цей конструктив нам треба зберігати і рухатись уперед», - наголосив заступник голови АП.

На прохання «Дня» прокоментувати резолюцію щодо ухвалення закону «Про підтримку стабільності і демократії в Україні» H.R. 5094, де експерти називають негарною ознакою посилання на доктрину Стімсона, політику невизнання Штатами анексії прибалтійських республік СРСР між 1940 і 1991 роками, пан Єлісєєв відповів наступним чином: «Ми реалісти і досить тверезо оцінюємо всі ці резолюції, заяви. Я виходжу з того, що лише ми самі можемо забезпечити нашу безпеку. Якщо наші партнери нам допоможуть, ми будемо це лише вітати. Ухвалення цього закону – це важливий політичний сигнал Російській Федерації про те, що Сполучені Штати не миряться з тим, що відбувається, і що одного дня все-таки летальна зброя буде передана українській стороні. Тому я раджу на це дивитися з цієї точки зору.

Можу сказати більше, найближчим часом низка інших партнерів прийматиме аналогічні рішення. У Порошенка відбулася досить цікава зустріч з Президентом Канади, який підходить і питає, чим нам допомогти. Тому я вважаю, що така партнерська допомога – це все сигнали російській стороні, що міжнародна спільнота з нами. Так, непросто зберігати єдність усередині ЄС. Це правда, що в середині Євросоюзу є деякі слабкі країни, які намагаються розбити єдність.

Я хочу нагадати вам зустріч з Президентом Словаччини, яка відбулась позавчора. Був досить жорсткий діалог Президента України, який дуже критично поставився до заяви прем’єра Фіцо, який заявляв про необхідність скасування санкцій. І ми отримали від Президента Словаччини щирі вибачення і переконання, що це була особиста думка глави словацького уряду, а позиція Братислави залишається незмінною. Більше того, ми отримали чітке запевнення, що під час наступного розгляду в Раді ЄС чи Раді міністрів закордонних справ ЄС питання щодо долі санкцій стосовно РФ словацька сторона буде беззаперечно  підтримувати їх продовження».