Чому переміг Трамп: «наукове» пояснення

З перемогою Дональда Трампа у президентських перегонах усі без винятку політичні експерти пов’язують політичне перезавантаження  США. Ми ж, звернувшись до світової наукової думки, спробували проаналізувати, а що ж популярність та перемога містера Трампа означає для світової економіки та які висновки з цього має зробити Україна?

Ерік РАЙНЕРТ: РЕАЛЬНА ЕКОНОМІКА ПЕРЕМОГЛА УОЛЛ-СТРІТ

Популярність Трампа — не випадковість, а  реакція американців на деіндустріалізацію, втрату високооплачуваних робочих місць у національній промисловості та на суспільно несправедливий розподіл «економічного пирога. Зі слів всесвітньовідомого економіста Еріка РАЙНЕРТА, перемога Трампа в Америці — прояв глибинного незадоволення середнього класу США своїм місцем в умовах ліберальної глобалізації. «Неолібералізм вмер. У США і крайні праві на чолі з містером Трампом, і крайні ліві — з містером Сандерсом, розуміють, що вільна торгівля не в інтересах Сполучених Штатів»,— пояснює Райнерт.

У нашому розумінні США — головний лобіст вільної торгівлі в світі. У певній мірі, так воно і є — великі фінансові корпорації, що засіли на Уолл-стріт, дійсно дуже сильно наживаються на глобалізації світового ринку та статусі супердержави США. А ось що стосується реального сектору економіки, то тут ми бачимо наочну ілюстрацію модної нині теорії Еріка Райнерта — вільна торгівля вигідна, тільки якщо торгують дві однаково сильних економіки, інакше вона є прибутковою тільки для сильнішого партнера. Протягом майже всього ХХ століття США були саме таким сильним партнером у будь-яких торгових відносинах. Але нове століття несподівано принесло американському бізнесу неприємний сюрприз: Штати стали програвати в конкурентній боротьбі — в першу чергу, Китаю. Колумніст Forbes Олександр Ланецький, який напередодні президентських виборів у США об’їхав усе східне узбережжя США від Нью-Йорка до Майамі, у своїй колонці «Як і чому переміг Трамп» наводить цікавий момент: навіть більшість анти-трампівських книг, які заполонили за останні місяці політологічні відділи в американських книжкових магазинах, надруковані в... КНР.

Американські бізнесмени реально стали втрачати свій бізнес. І тут мова навіть не про десятки тисяч розорених e-Bay’ем і Alibaba дрібних торговців. Великий американський промисловий бізнес незадоволений глобальними проектами на кшталт TISA.

За словами вченого, для України «це — хороші новини». «Адже вам значно легше буде запроваджувати політику підтримки свого реального сектору економіки. Власне ж саме цього хочуть американці в США, які підтримали Трампа...», — говорить Райнерт.

Володимир ПАНЧЕНКО: «БРЕКЗІТ ПО-АМЕРИКАНСЬКИ»

Хоча у своїй вчорашній промові Дональд Трамп заявив, що США буде працювати з усіма країнами, вже сьогодні лунає риторика про вихід Америки з низки торгових об’єднань, підкреслює програмний директор Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ), директор Інституту Олександра Поля Володимир ПАНЧЕНКО.  Зокрема йдеться про вихід з НАФТА — зони вільної торгівлі США, Канади і Мексики, що, за словами Трампа, «зруйнувало нашу країну». Панченко називає ці заяви таким собі «американським Брекзітом».

Також, на думку Панченка, за ініціативи Трампа скоріше всього будуть зупинені переговори, які ініціював Барак Обама, щодо входження США до Транстихоокеанського партнерства (угода між США та 11 іншими країнами Тихоокеанського узбережжя) і Трансатлантичної торгівлі та інвестиційного партнерства (угоди між США та 28 членами ЄС).

Експерт допускає й охолодження економічних відносин з Китаєм, який, на думку Трампа, «ґвалтує нашу країну», посилаючись на факт, що Піднебесна експортує набагато більше в США, ніж навпаки. «Вже йдеться про те, що новий президент може подати низку скарг проти Китаю до Світової організації торгівлі. Тобто Трамп всіляко буде боротися за баланс експорту та імпорту. Для цього треба мати логічну і прагматичну торговельну політику з кожним партнером», — говорить Панченко...

До речі, підкреслює в коментарі «Дню» експерт, до СОТ у Трампа теж багато питань. «По суті, він озвучив те, що у всіх давно на вустах — СОТ не виправдовує покладних на неї сподівань. Це, зокрема, засвідчив останній форум в Давосі, — говорить Панченко. — Звісно, всі ці заяви легко озвучувались у ролі кандидата в президенти, в кріслі глави держави його риторика може пом’якшитись, але не думаю, що кардинально. У всякому разі в питанні зовнішньоекономічної політики».

Щодо анонсованої політики повернення до США американських виробництв з інших країн (а, відповідно, і повернення робочих місць), то вона, на думку Панченка, буде реалізована частково. «Ще весною він заявив, що «Дженерал моторз» завозить автомобілі китайського виробництва для продажу в Америці, а в сусідню Мексику тільки за останні місяці перейшли один за одним американські транснаціональні гіганти. Йдеться про те, що робочі місця не будуть створені і в майбутньому (потенціал — кілька мільйонів робочих місць щорічно), а й про ризик поступової, протягом десяти років, втрати першості США у багатьох сферах технологічного змагання з Китаєм. Реалізовано буде частково, оскільки низка таких компаній працюють в першу чергу на експорт. Відповідно — розміщення в інших країнах підприємств викликане не тільки дешевою робочою силою, а й близькістю до ринків споживання», — каже експерт. 

Для України важливо чітко дешифрувати всі ці сигнали. В своїй вчорашній промові Трамп заявив про розвиток інфраструктури, підкреслює Панченко. «Схоже, його економічна політика тяжітиме до більше неокейнсіанської — вливатимуться гроші в економіку, масово будуватимуться об’єкти інфраструктури, створюватимуться робочі місця. Йдеться про те, що до 4 трлн доларів в найближчі роки буде влито в економіку», — говорить експерт.

Юваль Ноах ХАРАРІ: «НАСЛІДКИ ЗРОСТАЮЧОГО РОЗРИВУ МІЖ ПОЛІТИЧНОЮ ТА ЕКОНОМІЧНОЮ СИСТЕМОЮ»

 «Зростаючий розрив між політичною та економічною системами веде до того, що у пересічних громадян посилюється відчуття, що вони втрачають будь-яку можливість впливати на процеси, так як система їх не потребує. Цим можна пояснити популярність Дональда Трампа», — переконаний автор наукових бестселерів «Sapiens: Коротка історія Людства» та «Homo Deus» ізраїльський вчений Юваль Ноах Харарі.

Харарі в своїй концепції майбутнього людства виділяє два типи людських ресурсів, які перетворюють нас на робочу силу. Перший — це фізичні ресурси. Тут роль людей поступово витісняється машинами вже з часів індустріальної революції. Другий тип — це ментальні й когнітивні можливості людини. Сьогодні ці можливості стали поступово замінюватися за допомогою інформаційних технологій. Основне питання, яким задається Харарі, — чи прийдуть на зміну вимираючим нові форми працевлаштування. Згідно з оптимістичним сценарієм, нові роботи запропонують альтернативу старим. Однак існує і менш оптимістичний сценарій, згідно з яким старі професії вимруть, а достатня кількість нових не з’явиться.

На думку ізраїльського дослідника, подібна динаміка може призвести до виникнення «неробочого класу» як найбільш значущої і масштабної соціальної групи, і забезпечення її потреб може виявитися під питанням.

Якщо в XX столітті держави, навіть тоталітарні, гостро потребували людських ресурсів і тому інвестували в розвиток мас, підтримували їхнє існування, то уже в найближчому майбутньому маси можуть втратити свою економічну значимість і опинитися абсолютно непотрібними державі. Наприклад, люди в такій кількості більше не потрібні військовій індустрії, яка сьогодні базується на високих технологіях і маленьких групах високих професіоналів.

На думку Харарі, скоро ми можемо стати свідками розпаду зв’язку лібералізму і капіталізму. До недавнього часу економічні вимоги мотивували етична поведінка, процвітання вимагало лібералізації і охорони людських свобод. Але розвиток інформаційних технологій може незабаром призвести до того, що турбота про маси втратить економічний сенс, і в результаті шляхи економіки і ліберальних цінностей розійдуться. Удару буде завдано не тільки по капіталізму. Соціалізм базується на ідеї про важливість робітничого класу як основного ресурсу розвитку, і тому з виникненням «марного класу» ідеї соціалізму втратять свою актуальність. Згідно з автором «Homo Deus», в ситуації, коли старі ідеологічні моделі застаріли, виникне необхідність формування нових ідеологій.