Лікування... «фуфломіцинами»
Чому чиновники свідомо закупають для тяжкохворих пацієнтів неефективні препарати та як покласти цьому край?
На сайті Prozorro активісти Центру протидії корупції знайшли не зовсім прозорий тендер. Департамент охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації оголосив торги на закупівлю ліків для онкохворих чорнобильців. На конкурс винесли 11 препаратів, сім із яких — це біологічно активні добавки, вітаміни або амінокислоти. Лише один препарат є антибіотиком. На закупівлю псевдоліків планується витратити 703 тисячі гривень. Фактично це гроші, викинуті на вітер. Адже жоден із закуплених медикаментів не допоможе пацієнтам із раком подолати недугу.
У цьому активістів Центру протидії корупції запевнили практикуючі лікарі-онкологи. Так, за словами головного лікаря Національного інституту раку Андрія Безносенка, усі без винятку препарати не мають нічого спільного з лікуванням онкології. Присутній у списку антибіотик іноді використовують при хіміотерапії та після операцій із видалення злоякісних пухлин. Решта є супровідними препаратами, їхня ефективність не доведена жодними дослідженнями, запевняє лікар. Також ці препарати відсутні у вітчизняних і міжнародних протоколах лікування онкопатологій. Наприклад, у тендері вказано «Актовегін», це — витяжка з крові телят. Його немає в списку ліків для використання у США та країнах Євросоюзу.
«ЗАМОВЛЯЮТЬ ТЕ, ДЕ КРАЩЕ ПРАЦЮЄ ТОРГОВИЙ АГЕНТ»
Чому за бюджетні кошти чиновники купують так звані «фуфломіцини», тобто препарати з недоведеною ефективністю? Член правління Центру протидії корупції Олександра Устінова вважає, що цьому існує просте пояснення — відкати. Річ у тім, що за державні кошти можна закуповувати абсолютно все, що міститься в Національному переліку основних лікарських засобів. А він нині включає понад тисячу медичних препаратів, починаючи від ліків для курсів хіміотерапії і закінчуючи БАДами. За скорочення довжелезного списку бралася команда екс-керівника Міністерства охорони здоров’я Олександра Квіташвілі. Цю справу продовжує виконувач обов’язків міністра Уляна Супрун, яка планує зменшити перелік мінімум утричі. Тут мають бути лише лікарські засоби, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Поки цього немає, чиновники та фармацевти з легкістю організовують тендери з «фуфломіцинами».
«Наразі законодавство не забороняє робити те, що запланували в КМДА, — коментує Олександра Устінова. — У цивілізованих країнах все відбувається так: є вузький перелік препаратів, застосування яких базується на клінічних випробуваннях, тобто є доказова база, що ця речовина працює, а також існує обґрунтована економічна доцільність, що купувати треба саме ці ліки. У переліку МОЗ є 200 — 300 препаратів, ефективність яких реально доведена. Але чиновників, які закуповують оці «фуфломіцини», ми навіть піймати на гарячому не можемо, лише поскаржитись, що цих ліків немає в протоколах лікування. Де-юре їх навіть ув’язнити не можуть, бо закон не порушується. Тому виходить, що частково закуповують непотрібні речі, за які можна отримати відкати. Лише новий Нацперелік закриє оцю дірку, коли замовляти можна буде лише те, використання чого має доказову базу. І зараз замовляють не те, що потрібно, а те, де краще працює торговий чи маркетинговий агент. Причому це поширено по всіх регіонах країни».
«ПСЕВДОЛІКИ МОЖУТЬ ПОГІРШИТИ СТАН ПАЦІЄНТА»
Зараз у міністерства є така собі чернетка нового Національного переліку ліків. Якщо її затвердять до кінця року, як планує відомство, це стане проривом. Пацієнти матимуть пряму підказку: якщо держава готова платити за вказані препарати, значить, вони ефективні. А для фармацевтичного бізнесу це буде маленьким уколом, від якого суттєво зменшаться прибутки. Адже значна частина того, що нині містить Нацперелік, пролобійовано фармацевтами. Ціна питання — здоров’я та життя українців. Бо, як пояснюють медики, лікування «фуфломіцинами» може викликати зворотний ефект.
«Препарати, які Київ планує закупити для онкохворих чорнобильців, стимулюють і повністю змінюють обмінні процеси в організмі та кровопостачання. І також можуть стимулювати ріст онкоклітин, тобто взагалі погіршити стан пацієнта. На перше місце ставиться особиста вигода, а будь-яка відповідальність відсутня, — додає Вікторія Тимошевська, лікар, керівник програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження». — Чиновники КМДА можуть посилатися на те, що їм таке замовлення дали лікарі. Та варто зрозуміти систему навчання лікарів, те, хто їх навчає, і як вони самі підвищують кваліфікацію. Частина не володіє англійською та не відвідує міжнародні конференції, але є можливість у відкритому доступі почитати сучасні протоколи зі схемами лікування. Однак і досі купують ці препарати, бо лікарі не підвищують свою кваліфікацію, зацікавлені в продажах певних препаратів, зокрема тому, що це усталена практика».
КОЛИ ЛІКАР — НЕ ПОРАДНИК
Пацієнт не може розібратися самотужки, що в списку препаратів для подолання недуги справді є ліками, а що — «фуфломіцинами». Найгірше, що лікар у цій ситуації — не порадник. «Люди, які проходять курс хіміотерапії, часто звертаються до нас за консультацією щодо лікування. Разом із дієвими ліками вони мають чотири-п’ять препаратів, котрі до лікування раку не мають жодного відношення. Очевидно, є замовлення лікарям пропагувати ці псевдоліки за певний відсоток, і все це просувається певними фармацевтичними компаніями», — продовжує Вікторія Тимошевська.
Експерти наголошують, що, розробляючи новий Нацперелік, МОЗ має готуватися до опору фармацевтичного бізнесу. Адже саме через нього багато років Україна закуповує за державні гроші те, що, по суті, не визнається ліками ніде у світі. А пацієнти мають приготуватися до чергових маніпуляцій, буцімто держава не купуватиме життєво необхідних медикаментів.
