Зустріч Порошенка і Меркель: час тисне

30 січня Президент України Петро Порошенко увосьме за останні два роки провів у Берліні переговори з німецьким канцлером Ангелою Меркель. Здавалось, нічого екстраординарного немає в регулярних зустрічах українського лідера з главою уряду Німеччини, яка є учасницею «нормандського формату» і зацікавлена в імплементації Мінських домовленостей. Однак, цій зустрічі передували декілька важливих моментів. По-перше, на посаду глави найпотужнішої у світі держави вступив республіканець Дональд Трамп, який ще не визначився із своєю позицією щодо санкцій проти РФ. По-друге, американський лідер у суботу провів 45-хвилинні телефонні переговори з німецьким канцлером, на яких зокрема обговорювалась і тема України. По-третє, наступного дня після телефонної розмови Трампа з президентом РФ Володимиром Путіним, підтримувані Кремлем бойовики почали масові обстріли українських позиції, що призвело до багатьох жертв серед військових ЗСУ. Вчетверте, треба врахувати і те, що Меркель вирішила знову позмагатись за посаду канцлера на виборах у вересні  цього року. Цілком очевидно, що «українське питання» фігуруватиме під час виборчої кампанії, відтак, просування з Мінським процесом матиме позитивний вплив на її шанси обратися. 

Тож не випадково, що саме з висловлення стурбованості ситуації на Донбасі  почався спільний брифінг канцлера Німеччини Ангели Меркель з українським президентом. «За останні години ми знову дізналися, що режиму припинення вогню фактично не існує, що знову гинуть солдати. Я повинна сказати, що ситуація на лінії розмежування викликає занепокоєння», – сказала Меркель.

Вона також підтвердила відданість Мінським домовленостям. «Ми віримо в те, що нормандський формат це є правильний шлях і ми будемо і надалі його дотримуватися, незважаючи на перепони, які існують, щоб домогтися миру в Україні, політичної стабільності та територіальної цілісності», - наголосила глава німецького уряду.

Зі свого боку, Порошенко заявив, що на зустрічі з Меркель має намір обговорити підготовку «дорожньої карти» виконання Мінських угод. Окрім того, він наголосив на важливості збереження санкцій проти Росії як стимулу для позитивної динаміки в переговорах в «нормандської форматі» та імплементації Москвою вже досягнутих домовленостей, а при необхідності і їх посилення.
«Ми впевнені в тому, що сьогодні потрібні рішучі і єдині дії. Рішучі дії для того, щоб мотивувати російську сторону бути за столом переговорів, мотивувати імплементувати в повному обсязі Мінські домовленості, і в першу чергу компонент безпеки... В разі, якщо ці імплементації не відбудуться, ми підтримуємо збереження і, якщо потрібно посилення санкцій тиску на РФ», - наголосив Порошенко.

«Черговий візит Президента Порошенка до Берліну є, в принципі, передбачуваною подією, але у нових, непередбачуваних умовах, - коментує «Дню» експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Микола КАПІТОНЕНКО. - Початок каденції адміністрації Трампа у Вашингтоні створює для контактів України із європейцями новий контекст. Головне в цьому контексті – зростання непередбачуваності у зовнішньополітичній стратегії США. Непевність щодо дій нового американського Президента хвилює не лише нас, але й увесь світ, включно із лідерами ЄС. Якщо роль локомотива у просуванні спільних інтересів щодо Росії – а значить і стосовно конфлікту навколо України – США втратять, то Німеччині й Франції доведеться брати на себе більше відповідальності, ніж це було до сьогодні. Розуміння того, як це робити, досі немає. Європа дорого платить за нерішучість та суперечливість своєї політики у сфері безпеки і потребує ефективних рішень та кроків. Старий порядок денний переговорів – тиск щодо Мінського формату, питання виборів та санкції проти Росії – вочевидь працюватиме все гірше. Тому було б дуже добре, якби окрім безумовно важливого питання визнання Голодомору та збереження санкцій проти Росії, Президент України запропонував би німецькому канцлеру дієві кроки у напрямку врегулювання конфлікту. Повторення в нових умовах старих тез (включно із безвізом) робитиме наші позиції слабшими. Німеччина, із свого боку, теж втрачає від подальшого перебування у поточному глухому куті. З моєї точки зору посилення ролі Берліну, як і всього ЄС, лежить через зміцнення української державності. Час тисне на усіх нас, і всі ми втрачаємо дедалі більше через збереження слабкості України та загрози російського ревізіонізму».

«З БЕРЛІНА БУВ НАДІСЛАНИЙ ДУЖЕ ЧІТКИЙ СИГНАЛ, ЩО І НІМЕЧЧИНА, І УКРАЇНА ОБИДВІ ЗАЦІКАВЛЕНІ У ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТУ НАВКОЛО ДОНБАСУ САМЕ У «НОРМАНДСЬКОМУ ФОРМАТІ»»

Альона ГЕТЬМАНЧУК, директор Інституту світової політики:

Тональність візиту підтверджує, що канцлер Німеччини (саме канцлер) залишається нашим ключовим союзником на Заході, і підтримка з боку Меркель триває. Загалом позитивні щодо України заяви Меркель на брифінгу з Президентом свідчать про те, що історія успіху України сприймається пані Меркель як частина власної історії успіху як політика. Репутація України - частина її репутації. Називаючи цифру німецьких компаній, які працюють в Україні, та відсоток, на який зріс експорт Німеччини в Україні, їй, очевидно, важливо було надати додаткові аргументи німецькій аудиторії, чому Україна важлива для Німеччини. Навіть якщо ці цифри поки що в рази поступаються кількості німецьких підприємств в Росії, яких до анексії Криму налічувалось 6000 (наразі кількість зменшилась). Однак, для того, щоб Україна залишалась на радарах німецького керівництва й надалі, з боку Києва потрібні будуть і сильні аргументи щодо успіхів України в реформуванні, аби знівелювати все більш популярні в Німеччині закиди, що Меркель робить помилку, коли продовжує підтримувати глибоко корумповану, олігархічну країну, яка постійно лише просить допомоги Німеччини, натомість сама нічого не робить. Крім того, з Берліна був надісланий дуже чіткий сигнал, що і Німеччина, і Україна обидві зацікавлені у вирішенні конфлікту навколо Донбасу саме у «нормандському форматі», незважаючи на настрої, які можуть панувати у Москві, Вашингтоні чи в якійсь іншій столиці світу.