Про секрети успіху Японської монархії

Ніхто не знає точно, як започатковувалась Японська монархія. Але історично упродовж шести століть Японія мала монарха — імператора — в монархії, і відтоді спадкоємність відбувалось без будь-якої перерви.

До Другої світової війни імператор здійснював політичну владу. Та після її завершення у Японії було ухвалено нову конституцію, згідно з якою  японський імператор не здійснює жодної політичної влади, а, скоріше, відіграє символічну роль.

Але причина, через яку Японія мала імператора — монарха — без жодної перерви, є справді унікальною у світі. А якщо подивитись на європейську історію, то в них є монархи, але, як і у випадку Китаю, там відбувалась зміна династії.

У Японії цього немає. Династія залишається незмінною і родова лінія монарха триває майже 2 тис. років.   

І саме через цю причину Японію називають унікальною монархією у світі.

Що стосується ролі монарха,  то він відокремлений від політичної влади. Зате імператор має моральний авторитет.

Починаючи з XII століття до повного відновлення Японської імперії, що мало місце 150 років тому, реальна влада належала класу самураїв, на чолі яких стояли генерали — сьогуни. Звісно, у випадку правління самураїв завжди відбувалась зміна влади. Одна сім’я могла правити країною 150, чи навіть 250 років.

Тому розподіл влади і повноважень, який було встановлено багато років тому, є справжньою причиною, чому люди розглядають імператора більше як морального лідера, ніж політичного.

Тому, попри те, що люди часто бувають незадоволені тим, що відбувається в країні, вони ніколи не насмілюються змінити династію, та можуть змінити сьогуна. Саме це є унікальним у Японії. І зараз у нашій країні править імператор, який є 125-м по лінії спадкоємності.

Імператор завжди намагається бути на боці людей, які переживають труднощі. Коли великий землетрус відбувається у нашій країні, то імператор і імператриця відвідують місця, де є потерпілі мешканці. Люди завжди добре відгукуються про імператора і дякують йому за допомогу й підтримку, яку вони отримують, ставши жертвами землетрусу чи національного лиха.

Тому це є однією з функцій імператора та імператриці, яку вони виконують у даний момент, звісно, в рамках конституції. Коли в країні обирають нового прем’єр-міністра, він прибуває до імператорського палацу, де його формально призначає імператор. Звісно, він не може відхилити демократично обраного народом прем’єр-міністра. Але до обов’язків імператора входить багато церемоній при дворі, саме цим він займається.

Можу відзначити, що для мене велика честь, що японські посли також призначаються імператором. І ми, звісно, даємо поради уряду. Треба сказати, що не імператор, а саме прем’єр-міністр і міністр закордонних справ  ухвалюють  рішення про призначення посла Японії в Україну. Але це рішення ухвалюється в імператорському дворі і я отримую вірчі  грамоти від імператора про те, що мене призначено послом Японії в Україну. Я вже тричі був на аудієнції у імператора.

Один раз, зокрема, з приводу призначення мене на посаду посла Японії в Україні. А ще одного разу імператор та імператриця мене і ще декількох нових послів запросили на годинну розмову.

Підсумовуючи про роль монарха у нашій країні, хочу зазначити: в конституції говориться, що імператор не має політичних повноважень, а є символом об’єднання держави та народу.

Продовження теми:

Як «зв’язати» часи-7

«Символ нації та єдності народу»

На небі й на землі