«Права найманих працівників і профспілок звужуються»

На сайті «Розумне місто» зареєстровано петицію з пропозицією до депутатів Криворізької міської ради направити до Верховної Ради та Кабінету міністрів України звернення щодо неприпустимості прийняття у другому читанні проекту Трудового кодексу України. Автор петиції громадський активіст Дмитро Білоненко вважає, що в проекті Трудового кодексу (№1658 від 27.12.2014, доопрацьований), який пропонується до розгляду в другому читанні, суттєво звужуються права найманих працівників і професійних спілок.

«Я вважаю, що наше робітниче місто, – зазначає Дмитро Білоненко на своїй сторінці в ФБ, – має висловити свою думку стосовно проекту Трудового кодексу, в якому утискаються права профспілок і звужується їхній вплив на роботодавця, а рядового робітника фактично заганяють у новітнє рабство».

На думку активіста, місто гірників і металургів не може стояти осторонь, коли олігархічна влада за будь-яку ціну намагається протягнути рабовласницький варіант одного з основоположних документів, за яким повинні будуть жити й працювати мільйони трудівників України.

У тексті вимоги зареєстрованої петиції зазначається, що незалежні профспілки та експерти неодноразово акцентували увагу суспільства на суттєвому звуженні у запропонованому проекті ТКУ трудових прав українців і гарантій діяльності профспілок, а також украй небезпечному розширенні прав фінансово-промислових груп та олігархів. Автор петиції вказує на його основні негативні положення:

1.         Суттєве розширення кількості підстав для звільнення при значному звуженні переліку підстав, з яких звільнення має бути погоджено з профспілкою (статті 92, 93 проекту);

2.         Створення можливості для запровадження більш ніж 40-годинного робочого тижня (статті 138, 155 проекту);

3.         Надання широкої одноосібної влади роботодавцям, які самостійно будуть визначати всі умови праці через видання нормативних актів, фактично перетворившись у сучасного рабовласника (стаття 12 проекту);

4.         Порушення недоторканності робочого місця, обмеження особистої свободи працівника через запровадження спостереження за працівником за допомогою технічних засобів (відеоспостереження, прослуховування тощо), що не обмежено жодними чіткими критеріями (стаття 29 проекту);

5.         Працівник може бути переведений до іншого роботодавця, навіть якщо він знаходиться у іншому регіоні України, без будь-яких гарантій і компенсацій (стаття 67 проекту), що призведе до перетворення українців на товар;

6.         Працівник може бути притягнутий до матеріальної відповідальності та звільнений за розголошення комерційної таємниці, конфіденційної інформації, обсяг яких роботодавець визначає самостійно (статті 92, 367 проекту), що унеможливлює захист працівником своїх прав, зокрема – через профспілки;

7.         Можливість необмеженого використання роботодавцем строкових трудових договорів, що призведе до поширення нестабільної зайнятості та стане механізмом тиску на профспілкових активістів (статті 35, 58 проекту);

8.         Можливість необмеженого використання роботодавцями повної матеріальної відповідальності до всіх категорій працівників без виключень, що створює невиправдано широке поле для зловживань і тиску на працівників (статті 355-359 проекту);

9.         Надання роботодавцям можливості самовільно збільшувати навантаження на працівників без підвищення оплати праці (стаття 32 проекту);

10.       Неврахування у проекті до другого читання 39-ти з 59-ти рекомендацій Міжнародної організації праці, що призведе до невідповідності положень проекту Трудового кодексу нормам ратифікованих Україною міжнародних конвенцій.

Дмитро Білоненко підкреслює, що не випадково абсолютна більшість експертів, правозахисників і профспілок оцінюють проект Трудового кодексу України як соціально менш справедливий, ніж нині чинний Кодекс законів про працю України (КЗпП). Відзначаючи декілька позитивних норм проекту Трудового кодексу України, наприклад, щодо збільшення до 28 днів щорічної відпустки, звільнення працівників від сплати судового збору в усіх категоріях справ, автор петиції, однак, вказує на їх неспівмірність із тим масивом негативу, що містить проект Трудового кодексу, який пропонується ухвалити.

«Насправді, впровадження змін щодо мінімального обсягу щорічної оплачуваної відпустки та звільнення працівників від сплати судового збору, – говориться в тексті вимоги, – не потребує ухвалення Трудового кодексу України, адже це можна врегулювати окремим законопроектом». Як альтернатива, пропонується перерозподілити податковий тягар з малого та середнього бізнесу на олігархів та їхні бізнес-імперії, запровадити прогресивну систему оподаткування за принципом «малий бізнес ? малі податки, великий бізнес ? великі податки».

«В умовах, коли українці мають найнижчий в Європі дохід, а частка видатків за комунальними тарифами в Україні є непомірно великою, ухвалення Трудового кодексу в запропонованій редакції – це впровадження новітнього кріпацтва та загроза українській державності», – констатує наостанок автор петиції, закликаючи підтримати її усіх небайдужих.