Гарячі теми:

Фотопідсумки року

28 грудня, 12:18

Реформи

2017-го влада за допомогою парламентської коаліції, юридичне існування якої так насправді ніхто і не підтвердив, та інших народних депутатів прийняла низку законів, які передбачають зміни в різних сферах життя. Йдеться про судову, освітню, медичну, пенсійну... реформи. Навколо кожної з них тривали жваві дискусії, вносилися правки, і згодом вони нарешті стали реальністю. В судовій системі країна повертається до триланкової системи та єдиного касаційного суду (нижчі суди, суди середньої ланки і новий Верховний Суд, який буквально нещодавно було представлено). Повний запуск освітньої реформи очікується у 2018 році, і стосуватиметься вона лише дітей, які прийдуть до першого класу. Загальна середня освіта матиме три рівні освіти: початкова — тривалістю в чотири роки; базова середня — тривалістю в п’ять років; профільна середня — тривалістю в три роки (всього 12 років). У свою чергу, медична реформа передбачає, що за рахунок держави будуть оплачувати надання екстреної, первинної та паліативної медичної допомоги. Новацією є зміна принципу фінансування — замість витрат на «ліжко-місце» тепер використовуватимуть принцип «гроші ходять за пацієнтом». Пенсійна реформа передбачає осучаснення, тобто у середньому пенсії зростуть на 700 грн. Розмір виплат кожному визначатимуть індивідуально, зважаючи на розмір зарплати і стаж. Як запрацюють всі ці реформи, відчуємо з часом.

Безвіз

11 червня цього року громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країн Євросоюзу та деяких окремих членів Шенгенської зони. Як відомо, ще наприкінці 2015 року ЄС офіційно визнав виконання Україною усіх умов візової лібералізації, проте криза з біженцями дещо затягнула запровадження безвізу. Відповідно тільки навесні 2017 року ЄС завершив усі процедури для запровадження безвізового режиму для України. У свою чергу, Україна надала право громадянам країн ЄС на безвізові поїздки ще в 2005 році. Безвізовий режим для українців поширюється на всі країни ЄС, крім Великої Британії та Ірландії. Також можна їздити до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, які входять до Шенгенської зони, але не є членами ЄС.

ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

Вибори в ОТГ

В Україні вже понад три роки триває децентралізація, яка передбачає передачу значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. У свіжому інтерв’ю «Укрінформу» (26 грудня 2017 р.) віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко повідомив: «В Україні створено 692 об’єднані територіальні громади. Загалом об’єдналися 3247 місцевих рад — майже треть усієї кількості сільських, селищних міських рад, які функціонували до початку процесу об’єднання. Протягом січня — листопада 2017 р. до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 173,5 млрд грн, що становить 96,7% від річних планових призначень. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року склав 31,5%, або 41,6 млрд гривень». В 2017 році перші вибори в ОТГ проводилися в кілька етапів (останні 24 грудня). В цілому ж із 2015 р. загальна чисельність усіх разом взятих призначених ЦВК перших виборів в ОТГ становить 667. Процес триватиме і далі.

Вбивства

За минулий рік Україну сколихнуло низка спланованих і показових вбивств відомих людей. 23 березня біля готелю «Прем’єр Палац» у Києві розстріляли екс-депутата Держдуми Росії від компартії Дениса Вороненкова. Головний підозрюваний — кримінальний авторитет Володимир Тюрін (колишній цивільний чоловік Марії Максакової, вдови Вороненкова). 31 березня у Маріуполі підірвали автомобіль, в якому перебував співробітник СБУ полковник Олександр Хараберюш, який був одним із найрезультативніших українських контррозвідників. За даними українських спецслужб, це був терористичний акт. Внаслідок вибуху машини вранці 27 червня пішов з життя керівник спецназу Головного управління розвідки Міноборони Максим Шаповал. У терористичній атаці українські органи звинуватили російські спецслужби. 8 вересня в самому центрі столиці вибухнула машина, внаслідок чого загинув громадянин Грузії, який постійно проживав в Україні, Тимур Махаурі. Раніше він заявляв, що служив у батальйоні шейха Мансура та брав участь у бойових діях на Донбасі. У МВС заявили про стосунок до криміналітету, друзі ж загиблого вважають, що це через те, що він воював в АТО. 30 жовтня на залізничному переїзді біля селища Глеваха поблизу Києва невідомі обстріляли автомобіль, у якому їхали Аміна Окуєва та Адам Осмаєв (її чоловік, теж військовий). В результаті обстрілу Окуєва загинула на місці, Осмаєв — вижив. На думку останнього, у вбивстві його дружини «очевидний російський слід».

ФОТО РЕЙТЕР

Протести

За цей рік час від часу в Україні відбувалися мітинги з різних приводів. Але системного характеру вони набули восени, коли 17 жовтня вперше біля Верховної Ради зібралися понад десять тисяч людей з трьома вимогами: скасування депутатської недоторканності, зміна виборчого законодавства, створення Антикорупційного суду. Пересічні мітингувальники мало що знали про суть цих вимог, проте їх добре використали певні опозиційні політики і народні депутати. Далі протести проходили кожної неділі, а вимоги трансформувалися в одне чітке гасло — імпічмент. Звичайно, підстав у людей для незадоволення безліч, а отже, ідейних, крім проплачених, на мітингах було багато. Інша річ — лідери. Обличчям протестів став колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі. Влада сама собі створила проблему, коли за ніч надала громадянство Саакашвілі, а згодом за ніч його і відібрала, знехтувавши інститутом громадянства в Україні. За цей час колишнього голову Одеської ОДА Президент встиг використати в боротьбі зі своїми політичними опонентами. Однак потім щось пішло не так, і вони стали політичними опонентами. «Фактор Саакашвілі» — взагалі окрема тема, адже залишається відкритим питання — хто все-таки жонглює його політичною біографією в Україні, використовуючи ті ж протести як інструмент у великій політичній грі.