«На горі. Iгор Костецький і доба «мистецького безвізу»»

Як розказали «Дню» організатори, відвідувачі поринуть у мистецький світ однієї з найзагадковіших постатей української літератури ХХ ст. — рятівника Гребінчиного перекладу «Гамлета», творця дражливих «камбрбумів», сюрреаліста й експресіоніста європейського масштабу, людини, яка легко знаходила мову зі Станіславом Єжи Лецом, Казиміром Едшмідом чи Езрою Павндом, але яка досі залишається невідомою для багатьох українців.

Саме історія Костецького доводить повноцінне існування «мистецького безвізу». Сьогодні, в часи нового розквіту перекладацтва, легко впізнати той запал, з яким не-класик Костецький насичував застоєну і штучно задушену в повоєнні роки українську культуру.

У ХХ ст. мало хто з наших громадян мав системне бачення розвитку світового мистецтва та інтеграції України у цей процес, як Ігор Костецький.  Перші видання українських перекладів Т.С. Еліота, Е. Павнда, Ф.Ґ. Лорки, інших першокласних митців, повного сонетарію В. Шекспіра, а також підтримка письменників-модерністів з еміграції — чи не найбільші здобутки української культури повоєнної доби в «екзилі». І всі вони є заслугою діяльності Ігоря Костецького.

На виставці представлені раритетні видання «На горі», унікальні архівні документи, світлини, театральні афіші, мистецькі твори Якова Гніздовського та Любослава Гуцалюка, що дають можливість відчути атмосферу доби, коли жив і працював Ігор Костецький. Експозиція створена на матеріалах Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Наукової бібліотеки НаУКМА, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Музею-архіву преси, Центру східноєвропейських студій при Бременському університеті та Центру історії Вінниці.

До речі, після Києва виставка помандрує у Вінницю до Літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського, де експонуватиметься з 14 до 26 червня.