«Вирішили, що ми — професіонали»
Як українські ветерани на міжнародному велопробігу на Закарпатті випадково пройшли найдовшу трасу
«Сам я ніколи раніше не долав таких дистанцій, для мене це стало викликом. Коли людина підготовлена до певної діяльності, то знає, як реагуватиме її організм. Для мене це новий досвід, тож я не мав розуміння, як діяти у ситуації небезпеки, і це було більш емоційно, імпульсивно. Були моменти, коли ставало неприємно. Але я дуже задоволений таким досвідом, ще й отримав неймовірних друзів», — розповідає Костянтин ВІННІЧЕНКО, помічник Уповноваженого Президента з питань реабілітації поранених учасників АТО. Нещодавно Костянтин разом з іншими учасниками бойових дій проїхав у міжнародному велопробігу «Три замки Закарпаття».
Зазвичай у веломарафоні змагаються професіонали, але з цього року, за ініціативи Уповноваженого Президента з питань реабілітації поранених учасників АТО Вадима Свириденка, організатори відкрили спеціальну категорію для ветеранів. У велопробігу беруть участь чимало спортсменів з-за кордону: з Угорщини, Румунії, Польщі, Словаччини, Австрії. Маршрут пролягає через три замки: Паланок, графа Шенборна та Сент-Міклош, звідси і назва. Перегони організовують громадська організація «Федерація велосипедного спорту Закарпатської області», влада Мукачева і Національна рада спортивної реабілітації захисників України.
«Нас було 13 учасників бойових дій, серед них вісім — інваліди другої групи. Один боєць із втратою нижньої кінцівки, без ноги, на протезі, інший — з втратою верхньої кінцівки, без руки. І замість 40 кілометрів, які нам готували, замість дистанції для аматорів і туристів, ми пройшли 70 кілометрів — професійну трасу. Поліцейські помилилися і направили нас туди. Ми спочатку не розуміли, чому 40 кілометрів — це так довго і складно. Але поліціанти подумали, що ми такі самі професіонали, як міжнародні велосипедисти з величезним досвідом», — усміхається Костянтин Вінніченко.
Учасники команди ветеранів стартували о пів на одинадцяту ранку і пробули в дорозі близько дев’яти годин. Гори, багнюка, річки, хащі — маршрут живописний і важкий. Костянтин ділиться враженнями: «Коли ми їхали через гори, особливо наприкінці траси, бачив величезні дерева, глибокі прірви. В мене промайнула думка, що, мабуть, у таких дрімучих лісах у Карпатах ховалися воїни УПА. Були складні, дикі місця, і це надихало».
Олександр Зозуляк із протезом руки долав трасу дуже швидко. Чоловік входив до резерву збірної України на «Іграх Нескорених 2017», фізично і психологічно підготовлений до випробувань. Але за два кілометри до фінішу в нього розвалилися гальма. «Хлопці підтримали Олександра і разом із ним доїхали до фінішу, — каже Костянтин Вінніченко. — Взагалі взаємодопомога була на першому місці. Олексій Бобчинець, який втратив нижню кінцівку і зараз на протезі, переживав тільки про те, що не має права замочити протез. Коли він піднімався вгору або спускався, хлопці постійно пропонували допомогу, але в 90% випадків Олексій відмовлявся, відповідав з усмішкою, що повинен усе пройти сам. Тож ніхто не ставив собі завдання приїхати першим, було важливо зберігати командний дух».
Зрештою усі військові подолали дистанцію та отримали медалі. «Коли ми їхали з Мукачева до Києва, майже цілий день, усі говорили, що це неймовірна реабілітація. Ми не просто сміялись — увесь день у автобусі стояв регіт, бо усі згадували, що та як відбувалось. Після закінчення змагань вирішили, що ця команда їхатиме на будь-які перегони, марафони. Хлопці вже самі просять — от у вересні буде велопробіг на 100 кілометрів на шосе, то ми готові брати участь», — каже Костянтин.
Взагалі розвиток ветеранського спорту є одним із пріоритетів Офіса Уповноваженого з питань реабілітації поранених учасників АТО. Сам Вадим Свириденко, нагадаємо, у війні на Донбасі втратив стопи ніг і кисті рук, ходить на протезах і зі штучними руками та не один раз брав участь у міжнародних змаганнях. Тож він знає, як спорт допомагає ветеранам відновитися після поранень.
Костянтин Вінніченко зауважує, що такі велоперегони тепер стануть щорічними. А поки ветерани-спортсмени готуються до змагань із легкої атлетики, які відбудуться в Луцьку 21 липня. На 4 серпня в Київській області заплановані масштабні змагання зі спортивної рибалки. До Дня Незалежності планується велика вітрильна регата Дніпром. Ну, а ще в жовтні в Києві має відбутися національний марафон. Не забувайте, що паралельно українські ветерани беруть участь у міжнародних змаганнях.
«Йде пошук оптимального виду спорту для кожного ветерана. Як і характер у кожного різний, відрізняються фізичні і психологічні можливості, — додає Костянтин. — Те, що ветерани подолали дистанцію на велоперегонах, показує — вони сприймають мирне життя з його правилами, можуть демонструвати власну фізичну силу і силу духу».
