«Проблеми глибші, в такий спосіб їх не вирішити»
Сергій КРОЛЕВЕЦЬ, голова Всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників:
- На жаль процеси звільнення керівників музеїв та заповідників відбуваються непрозоро. Необхідно звільняти людину згідно норм, передбачених законодавством. Призначати також. Є дорадчі органи, опікунська рада, наглядова рада, які передбачені чинним законодавством. Чи узгоджене звільнення Мельника з цими органами? Наукові заклади вже мають практику проведення конкурсу на заміщення вакантних посад. На ці посади в нормальній країні можуть претендувати навіть негромадяни України. Не думаю, що ці звільнення пов’язані із перерозподілом фінансів. Навряд чи в Художньому музеї або в інших закладах музейного типу є величезні фінансові потоки. Всі ці звільнення – це спроби розв’язати проблеми, які дійсно існують в культурі і музейній сфері зокрема.
Тут могла би бути спільна робота спеціалістів музейної справи, які поки, на щастя, є в Україні. Це спеціалісти вищого ґатунку, які могли би своїм досвідом, інтелектом допомогти розв’язати накопичувані роками проблеми. Проблеми в музейній сфері не розв’язувалися, тому що не могли об’єднати свої зусилля спеціалісти та громадські організації, центральні і місцеві виконавчі органи. Я б не хотів персоніфікувати, що ось цей директор поганий, а цей чиновник хороший, чи навпаки. Це спільна біда і міністерства культури, і вищих державних органів управління. Потрібно вести діалог.
Щодо Мельника. Він міг бути якраз тією людиною, яка здатна допомогти правильно визначити комплекс проблем. Це фаховий керівник, він тільки у Національно художньому музеї більше 10 років працював, а перед тим в інших музеях України. Це людина з колосальним управлінським досвідом. Миронова не є фаховим музейником, можливо, вона має якісь інші професійні, природні дані, алей їй буде дуже важко у музейному середовищі. Щоб стати директором, тим більше, такого закладу як НХМ, потрібно вчитися, вчитися і ще раз вчитися. Це дуже складний процес.
Директори музеїв України – це гвардія культури. Не можна так рубати і знімати з посад директорів. Ні до чого хорошого це не призведе. Директори також можуть помилятися, як і керівники міністерства культури. Для того, щоб мінімізувати помилки, які можуть бути у директора, керівника, необхідно вирішувати питання так, як це робиться в цивілізованих країнах світу. Необхідно виважено підходити до таких питань, тим більше, кадрових. Я бачу, що проблеми намагаються вирішити в кадровий спосіб. Мені здається це поспішна і неправильна спроба. Проблеми глибші, в такий спосіб їх не вирішити.
