Коротко / ПЛАНЕТА

Карзай розформує іррегулярні поліцейські сили

Президент Афганістану Хамід Карзай ухвалив рішення розформувати іррегулярні поліцейські сили, створені й фінансовані американськими військовими. Чимало «бійців» цих сил, що діють у чотирьох північних провінціях країни, є простими ополченцями, які прославилися як вимагачі грошей у пересічних громадян. Рішення президента Карзая має на меті зупинити тих ополченців, які перебувають поза контролем афганської влади й можуть одного дня кинути виклик уряду. Крім того, вжиті президентом заходи спрямовані на обмеження незалежності північних районів Афганістану, де місцеві впливові персони, такі, як, наприклад, губернатор провінції Балх, фактично лише номінально підпорядковуються Кабулу. «Ми не хочемо мати якихось сил, що перебувають поза нашим контролем і можуть являти загрозу нашій безпеці», — заявив один з радників президента у питаннях безпеки Шайда Абдалі. Спостерігачі в Кабулі зазначають, що іррегулярні поліцейські сили в північних провінціях здебільшого складаються з таджиків і узбеків, які виступають проти пуштунів, які знаходяться на півночі в явній меншості, що веде до зростання напруженості в цих районах.

У Південній Осетії стартували президентські перегони

Центральна виборча комісія (ЦВК) Південної Осетії оголосила про початок кампанії обрання президента в березні 2012 року. Про це повідомила днями голова ЦВК Бела Плієва. Повторні вибори президента Південної Осетії відбудуться 25 березня 2012 року. Результати голосування 27 листопада 2011 року були визнані Верховним судом республіки недійсними на підставі скарги про порушення, що надійшла до нього. Це викликало в Цхінвалі масові акції протесту з боку опозиції, лідер якої Алла Джиоєва вигравала вибори. Демонстрації завершилися 10 грудня 2011 року після підписання компромісної угоди між президентом Південної Осетії Едуардом Кокойти, що діяв на той момент, та Джиоєвою. За угодою, Кокойти йшов у відставку, а лідер опозиції отримувала право брати участь у повторних виборах. «До нас уже можуть звертатися ініціативні групи та представники політичних партій для реєстрації кандидатів у президенти Південної Осетії», — повідомила Плієва. Вона зазначила, що, за законами Південної Осетії, всі кандидати, котрі брали участь у виборах у листопаді 2011 року, мають право брати участь у виборах у березні 2012 року — «за винятком того, з чиєї вини були зірвані вибори». Голова ЦВК відмовилася коментувати пункти угоди Кокойти з Джиоєвою.

Влада Сирії звільнила з в’язниць понад 750 людей

Влада Сирії ухвалила звільнити понад 750 ув’язнених, заарештованих під час антиурядових демонстрацій. Про це повідомляє Бі-Бі-Сі з посиланням на сирійське державне телебачення. Як наголошено, серед звільнених немає людей, «чиї руки заплямовано кров’ю сирійців». Влада звільнила ув’язнених на тлі візиту в країну міжнародних спостерігачів від Ліги арабських держав (ЛАД), які у вівторок почали роботу в місті Хомс, що тривалий час був центром антиурядових протестів. Глава місії спостерігачів Мустафа Дабі заявив, що ситуація в Хомсі «обнадіює». Він зробив цю заяву попри те, що сирійські сили безпеки у вівторок застосували сльозогінний газ і вогнепальну зброю для розгону багатотисячної демонстрації. З березня 2011 р. в Сирії тривають масові заворушення і збройні виступи проти уряду країни. Протестувальники вимагають відставки Президента Асада і проведення реформ. За останніми даними, жертвами заворушень стали понад 5 тис. осіб. Влада пішла на низку поступок, проте керівники опозиції під різними приводами відмовляються йти на зближення з владою і започаткування мирного діалогу. Раніше ЛАД припинила членство Сирії і запровадила щодо держави низку економічних санкцій. США і Євросоюз запровадили низку санкцій щодо сирійського керівництва, а Рада Безпеки ООН засудила відкрите порушення прав людини і застосування зброї проти мирних мешканців.

Перес проти гендерної сегрегації

Президент Ізраїлю Шимон Перес закликав ізраїльтян висловити протест проти дій ультраортодоксальних євреїв, які виступають за гендерну сегрегацію. Він назвав цей крок боротьбою за «душу нації». Таким чином Перес підтримав учасників акції в місті Бейт-Шемеш, які протестують проти того, як поводяться з жінками деякі ультраортодоксальні євреї. Зіткнення в місті тривають другий день поспіль. Вони почалися після того, як восьмирічна дівчинка заявила про те, що чоловіки-ортодокси ображають її. «Усі ми — релігійні євреї, світські, традиціоналісти — мусимо стати як одна людина й захистити нашу ідентичність, єство держави Ізраїль і виступити проти меншості, що так обурливо порушує національну безпеку», — сказав президент Ізраїлю, виступаючи перед представниками дипломатичного корпусу в Єрусалимі. У місті Бейт-Шемеш тривають зіткнення між ізраїльською поліцією й ультраортодоксальними іудеями. Бейт-Шемеш останнім часом став епіцентром конфлікту між світськими прошарками ізраїльського суспільства й ультраортодоксами, що виступають за посилення гендерної сегрегації.