У зоні «енергетичного прокляття»

У понеділок, як повідомила прес-служба ВАТ «Газпром», НАК «Нафтогаз України» й російський газовий монополіст підписали доповнення до чинного договору купівлі-продажу газу. Відповідно до змін, відтепер українська компанія зможе розраховуватися з російським газовим монополістом його «рідною» валютою — російськими рублями.

Для «Газпрому» це перший прецедент використання російського рубля в експортних операціях. Адже із країнами Євросоюзу розрахунки здійснюють у євро. А договір із країнами СНД номінований у доларах США, як і був до понеділка з Україною.

Щодо мотивів та можливих вигод обох сторін договору після його зміни експертні думки розділилися. Одні називають цей крок «поступкою» Росії для України, яка сьогодні буцімто переживає «валютний голод» і дефіцит золотовалютних резервів. Зокрема, у цьому намагаються переконати українців в НБУ, НАКу та провладні експерті кола. Незалежні експерти, навпаки, називають цей крок передчасним і необачним. Мовляв, переходити на розрахунки у валюті, не визнаній світом стійкою й вільноконвертованою, для української економіки є непомірно «сміливим» учинком.

«Узагалі у світі прийнято укладати комерційні угоди й вести міжнародну торгівлю в резервних валютах — стійких і вільноконвертованих», — зауважив «Дню» президент Української асоціації економістів-міжнародників Антон ФІЛІПЕНКО. Такими, як підкреслив експерт, прийнято вважати американський долар, євро, японську єну, швейцарський франк. «Китайський юань теж не є валютою міжнародних розрахунків. І це попри те, що китайська економіка є другою у світі. Тож про що можна говорити у випадку російського рубля?!», — каже Філіпенко.

Звичайно, Москва неодноразово заявляла про наміри перетворити російський рубль у резервну валюту. Зокрема, Володимир Путін ще за часів своєї першої президентської каденції пообіцяв росіянам стабільну вільноконвертовану національну валюту. Однак і до сьогодні російський рубль, як зауважує Філіпенко, «забезпечується» нафтою. «Якщо ціни на нафту сприяють Росії, то рубль тримається. Але як тільки ціни на нафту знижуються, скажімо, до 70 доларів за барель, російський бюджет починає тріщати, а рубль — дешевшати. Це дуже контроверсійна й ненадійна валюта. Уже є прогнози, що бюджет Росії після президентських виборів матиме дефіцит мінімум у 300 мільярдів рублів. Це значить, що російська валюта знецінюватиметься і слабшатиме. Треба пам’ятати, що російська економіка, російський бюджет, як і російська валюта, тримається на нафті й газі. Вони щодо цього самі себе критикують, називаючи це своїм «нафтовим прокляттям», але нічого не можуть вдіяти», — пояснює експерт.

Щоб зробити рубль резервною валютою, Росії необхідно створити цілу низку фінансових інструментів, які б дали можливість користуватися його активами в міжнародних операціях. Одним із таких інструментів, за словами експертів, є торгівля енергоносіями в рублях, а також розширення зони та обсягів рублевої торгівлі. Тому фактично згода Росії на оплату газу Україною в рублях відповідає російським інтересам.

Натомість Україна на позитивний ефект від оплати рублями за газ, за словами члена Київського міжнародного енергетичного клубу, екс-головного радника голови правління НАК «Нафтогаз України» Івана ДІЯКА, може розраховувати лише в умовах, коли в торгівлі з Росією буде стійке позитивне сальдо. Тобто коли Україна не матиме дефіциту рублів. На жаль, поки що в нас від’ємний баланс. «Виходить, що ми маємо купувати долари, а відтак обмінювати їх на рублі. Або ж позичати їх у російських банків. Таким чином, ми укріплюємо рубль, а не гривню. Я думаю, це не дуже добре, коли ми укріплюємо чужу валюту, а не свою», — зауважує Діяк. За таких умов на українському ринку курс рубля стане вищим, ніж в Росії, прогнозує експерт, а купівля й оплата газу рублями — дорожчою, ніж доларами. Тобто при незмінній ціні газу в доларах його ціна для українських споживачів у гривнях зросте. Також в умовах дефіциту грошей Україні набагато вигідніше брати доларові кредити, ніж в Росії рублеві. Відсотки за кредит у доларах на міжнародному ринку набагато нижчі, ніж в Росії за кредит в рублях.

Погоджуючись на розрахунки в рублях і на рублеві кредити, Україна, окрім газової, потрапить у фінансову залежність від Росії й поглибить залежність політичну. «Росія вже давно спить і бачить, щоб ми підпадали під її вплив. Не виходить із ЄврАзЕС, не виходить із Митним союзом, то вона вже почала з боку створення рублевої зони. Підписання додатка до угоди НАКу і «Газпрому» я вважаю найпершими ознаками нашого майбутнього переходу до рублевої зони», — підкреслив «Дню» Діяк. За словами експерта, якщо подивитись на ретроспективу газових домовленостей України з Росією, то можна побачити, що кожна наступна угода була гіршою, ніж попередня. «Росія нічого просто так не робить. Вона має конкретну програму й конкретні цілі. Росія виробляє тактику і програму дій, у яких газові угоди завжди використовувались і використовуються як козир у рукаві, — каже Діяк. — Згадаймо лише останні домовленості, за якими Україна до 2042-го віддала Росії Крим, а натомість так і не отримала нічого».

«Я сьогодні аналізую питання 20-х років минулого століття і конкретно те, як відбувалась здача Україною своїх позицій Росії. Спочатку Ленін запропонував об’єднати залізничний транспорт, потім працю, потім оборону, оскільки нам треба разом боротися з ворогами революції, і так далі... І дійшло до того, що Україна увійшла в союз із Росією, — зауважує «Дню» Діяк. — Якби я був Путіним, то був би дуже задоволеним таким поворотом подій (перехід на розрахунки в рублях за газ. — Авт.). Але я — на боці України, і мені дуже не подобається, як поступово здаються наші державні позиції». Тут доречно було би згадати красномовний приклад Білорусі, каже Діяк. Адже після того, як у Росії з Білоруссю обсяг розрахунків у російських рублях дійшов до 80%, курс білоруських зайчиків зростає чи не щоденно. «Можна сказати, що білоруський зайчик узагалі зник», — констатує експерт.

Очевидно, що невигідних для України наслідків торгівлі з Росією в рублях набагато більше, кажуть експерти. Однак ситуація, у якій сьогодні опинилися й Україна, і НАК «Нафтогаз України», фактично не залишила нам варіантів для «маневру». «У НАКу пішли на цей крок, бо в них сьогодні дуже складне становище, — виправдовує дії української сторони Філіпенко. — Адже ще й досі немає остаточного рішення щодо траншу МВФ».