Вже четвертий рік поспіль проект підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» обирає найкращі українські дитячі та підліткові книжки, відзначає авторів та художників року, а також відзначає дебютантів: тих, хто талановито стартував як автор чи ілюстратор книжок для дітей. Чому ж важливо не пропускати цю подію і цікавитися рейтингами «БараБуки»?

Найперше, цей ТОП присвячено виключно книжкам для дітей та юнацтва і виключно українським, по-друге, складають його експерти саме з дитячої літератури, по-третє, має «БараБука» і окреме дитяче журі, яке читає та пише відгуки на книжки (цього року дитяче журі складалося з 13 малих читак). Тобто, це ТОП, якому можна довіряти, бо навряд чи у довгі та короткі списки «БараБуки» потрапить якась халтура. Тут все фахово, відповідально і цікаво. А ще – відкрито і зрозуміло.

«Перекладну книжку видавати порівняно легше: вона уже пропіарена й перевірена сотнями тисяч читачів та оглядачів, вдосконалена редакторами, ілюстрації готові в потрібних форматах та кількості… Не так просто з плеканням українського автора. Пропозиція значна, тексти переважно сируваті, фахових редакторів обмаль, художники взагалі «безсовісні», бо хочуть нормальні гонорари за роботу, інформаційне культурне поле найчастіше зосереджене на шоу-бізнесі. Але «БараБука» щороку відшукує й відзначає сміливих і гідних авторів, художників, а також видавців, що не зважають на ризики й все-одно працюють із вітчизняною літературою». –  розповідає Тетяна Стус, письменниця, керівниця та співзасновниця проекту «БараБука».

Отже, кому можуть бути цікавими і корисними довгі і короткі списки «Барабуки»? Передусім, звичайно ж, батькам і юним читачам. Ті, хто вчора прийшов на церемонію нагородження, могли подивитися і погортати відзначені книжки, послухати членів журі, а за сумісництвом літературознавців та експертів у сфері дитліту, про кожну з відібраних книжок і чому вона варта прочитання, по-третє, безпосередньо познайомитися з авторами та ілюстраторами. Ця вся інформація допоможе обрати книжки для читання, дізнатися про нових для себе авторів, а батькам, наприклад, спростить задачу з купівлі подарунків на зимові свята.

Не менш важливим цей рейтинг є для вчителів та бібліотекарів, та й загалом для усіх, хто працює з дітьми. «Барабука» дуже продумано сформулювала номінації, які спрощують пошук потрібної книжки з огляду на вік дитини чи, скажімо, під тему уроку, заняття, дозвілля тощо. Наприклад,  «Пізнавальна книжка року», «Дитячий поет року», «Дитячий прозаїк року», є навіть спеціальна номінація «Шпаргалка для вчителя», а ще «Соціальна книжка року», в короткому списку якої цього року три книжки на важливі та непрості теми. До речі, на всі книжки довгого списку на сайті «Барабуки» є рецензії та відгуки, зокрема і дитячі. Тобто, зацікавившись тою чи іншою книжкою, можна знайти про неї ще більше інформації і визначитися, чи це те, що вам потрібно, чи ні. Власне, дитяче журі – ще одна «фішка» книжкових підсумків «Барабуки». Бо, звичайно, не враховувати враження і смаки безпосередньої аудиторії вибраних книжок, було б не зовсім правильно і не так цікаво.

«Топ Барабуки» може стати в нагоді і тим, хто лише пробує свої сили в писанні та ілюструванні книжок для дітей та підлітків. Щоб краще розуміти, як варто писати, які теми є цікавими і новими для нас, на що звертати увагу тощо.

Цікавитися топом «Барабуки» варто і журналістам, особливо тим, які пишуть про культуру, книжки, освіту. Судячи з того, що журналістів на вчорашньому нагородженні практично не було, а з телевізійних лише журналісти телеканалу «Культура», тема дитячої книжки і дитячого читання і досі не входить у список пріоритетних для редакторів ЗМІ. А дарма. Втім, останніми роками дитяча та юнацька література в Україні досить бурхливо розвивається, чимало українських ілюстраторів щороку збирають міжнародні нагороди, за мотивами творів українських авторів знімають фільми та створюють анімаційні стрічки, ставлять театральні вистави, тож цікавість з боку ЗМІ до цієї теми, на мою думку, – це лише питання часу.

«Ми вручаємо барабук уже вчетверте, і за появою нових номінацій щоразу спостерігаємо свіжі тенденції в українській дитячій літературі. Наприклад, у 2014-му в топі «БараБуки» було всього шість книжок, тоді як цього року лише в короткому списку тридцять. Повірте, з цих тридцяти було надзвичайно складно визначати переможців. Тобто видно і кількісний, і якісний поступ дитліту всього за чотири роки, – розповідає Ольга Купріян, літературна критикиня, редакторка «БараБуки». – Два роки тому став розвиватися вітчизняний нон-фікшн, і ми вручили «Пізнавальну книжку року». Торік ми ввели номінацію «Підліткова книжка», бо видавці активно почали заповнювати цю нішу – різними, доволі сміливими текстами. Цього року аж дві нові номінації – «Перша книжка малюка» і «Соціальна книжка». Хочемо відзначити, що картонки для малюків зроблено на дуже високому рівні. А поява «соціальних» книжок свідчить про те, що письменники й найголовніше – видавці – помічають важливі й гострі суспільні теми й шукають способи про них говорити. Загалом «Соціальна книжка» розповідає про те, які ми різні, а це, можна сказати, життєво необхідні знання»

ПЕРЕМОЖЦІ 2017-ГО РОКУ

Дебют року в прозі: Анастасія Левкова. Старшокласниця. Першокурсниця (ВСЛ).

Дебют року в ілюстрації: Наталя Кащак. Вовк під вікном (Маміно).

Дитячий поет року: Іван Андрусяк. Лякація / Ілюструвала Лілія Курцеба (Фонтан казок).

Дитячий прозаїк року: Леся Воронина. Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава / Ілюстрував Володимир Штанко (Знання).

Ілюстраторка року: Надія Кушнір (Як Гусь свою любов шукав, Де Ойра? (Віват), Хлопчик і відьма (Ранок)).

Пізнавальна книжка року: Настя Мельниченко. #ЯНеБоюсьСказати (Фоліо).

Перша книжка малюка: Оксана Лущевська, Світлана Балух. Пташина колискова (Читаріум).

Підліткова книжка року: Надя Біла. Крута компанія (ВЦ «Академія»).

Шпаргалка для вчителя: Пиши сильно (Пабулум).

Соціальна книжка року: Надійка Гербіш. Мене звати Мар’ям / Ілюструвала Марія Фоя (Віват).

Окрім цього, БараБука вручила спецвідзнаку «Партнерство року» видавництву «Ранок», яке спільно з експертками проекту видали «Читальню» — серію книжок для першого самостійного читання. Також у межах Топу БараБуки вручили ще дві спецвідзнаки:

Український інститут книги відзначив новаторство і дотепність Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) у популяризації науки, зокрема у «Білій трішки чорній-пречорній книжці» (Віват).

Благодійний проект ЛакіБукс за оригінальний підхід до пізнавальної книжки відзначили видання «Голосно, тихо, пошепки» (Романа Романишин, Андрій Лесів, ВСЛ).

Упродовж грудня на сайті проекту тривало читацьке голосування, переможцем якого стало видання «Майя і її мами» (Лариса Денисенко, Марія Фоя, Видавництво).

З довгим список книжок можна ознайомитися тут, з коротким — тут