765 зразків мінералів, корисних копалин, декоративно-облицювальних каменів належить до експозиції Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ). Експозиції майже 35 років, і за період свого існування вона щороку поповнювалася новими зразками з родовищ України, Казахстану, Росії, Грузії, Туркменістану та інших країн. Поповнюється й нині, хоч не так активно, як раніше. З останніх надходжень — агат із Намібії, равлик із вапняку — з американського Нью-Йорка.

«Виставку створили на базі двох виставкових композицій, — розповідає заступник директора УкрДГРІ, доктор геологічних наук Михайло КРАСНОЖОН. — Перша розпочинає свою історію 1 листопада 1983 року, коли в приміщенні Міністерства геології УРСР, що на Володимирській, 34, відкрили постійно діючу експозицію «Науково-технічний прогрес в організаціях Мінгео УРСР». Другу виставку започаткували1984 року. Тоді в Москві проходив XVII Міжнародний геологічний конгрес, за програмою якого було відпрацьовано першу чергу Динамічної природоохоронної моделі Криму. Також тоді в селищі Нікіта створили цікавий мінералогічний музей — переважно зі зразків, здобутих на родовищах корисних копалин Росії та частково України».

Сьогодні експозиція знайомить, перш за все, з багатством надр України. Зразки руд і мінералів із родовищ корисних копалин країни представлено такими підрозділами: горючі корисні копалини (рідкі) — нафта і конденсат, а також озокерит (гірський віск). В окремій вітрині — зразки твердих горючих корисних копалин (торф, горючі сланці, вугілля). Всього — 40 зразків. Стільки ж — у вітрині з металічними корисними копалинами: тут можна побачити зразки руд заліза, титану й марганцю із Дніпропетровщини та Житомирщини. Також увагу привертає експозиція золотих руд із родовищ України — з Бобриківського та Мужіївського родовищ, Клинців та інших.

Три вітрини займають неметалічні корисні копалини — сировина, важлива не тільки для вітчизняної економіки, а й для експорту. Це графіт, каолін, вогнетривкі та бентонітові глини, солі, кварцити — загалом 76 зразків. Вражає колекція декоративно-облицювального каменю України — понад 180 зразків із численних родовищ. Найбільше — із Житомирщини, але є зразки з дуже красивим забарвленням, видобуті на Кіровоградщині, в Запорізькій області та ін.

«Колекцію гранітів України ми створили таким чином, щоб вона вирізнялася за кольором і грою. Цікавими є маріуполіти, які мають чудовий синій відтінок, — із Донецької області. Із Дніпропетровської області — епідозити. Це гірська порода характерного зеленого кольору, з якої виготовляють чудові декоративні вироби. Україна ще багата на граніти й лабрадорити — із Житомирщини, Черкащини. Кристали лабрадору цікаві своїми «очима» — на світлі вони виблискують синіми, блакитними, зеленими та фіолетовими барвами», — розповідає Тетяна КОЛІСНИК, старший науковий співробітник УкрДГРІ.

Є в колекції також український мармур із Карпат та Негребівки, що на межі Київської та Житомирської областей. Фахівці стверджують, що карпатські мармури відомі на весь світ, як італійські та грецькі. Багата Україна й на самоцвіти. «Окасті» самоцвітні камені (тигрове, соколине, котяче око) вперше були знайдені в Україні 1969 року на околицях Кривого Рога.

Славиться корисними копалинами і Волинський край. Причому не тільки бурштином, якого в цій експозиції зовсім мало. На Волинському родовищі камерних пегматитів, що на Житомирщині, видобувають рідкісні «винні» та блакитні топази, димчастий кварц і його різновиди. Також Волинь представлено кристалами «чистої води» — прозорими, придатними для виготовлення чудових ювелірних виробів берилами, які милують око блиском та неймовірною кольоровою гамою.

«Цікавою є вітрина гіпсів. Вони є різними — як за своєю красою, так і через глибину залягання. З гіпсу можна зробити навіть картину, — додає Тетяна Колісник. — Доволі відомими є наші родовища скляних пісків. Їх багато, і найкращі є на Харківщині. Цей пісок використовують у виробництві кришталю та інших видів високотехнологічного скла. Він має бути дуже чистим».

Але найбільше вражає колекція кварців — як за розмірами, так і за кольором та формою. У колекції УкрДГРІ представлено такі кристалічні види кварцу з просторів колишнього СРСР, як гірський кришталь, димчастий кварц, моріон. Найцінніший різновид у групі кварцу — аметист. А найдорожча друза кварцу необроблена: вона тьмяна, ніби присипана пилюкою, науковці кажуть — у «сорочці». Некристалічні форми кремнезему представлені зразками кременю, агату, оніксу, хризопразу, сердоліків, яшми, кварцитів і багатьма іншими.

Особливе місце в експозиції посідає такий мінерал, як чароїт, забарвлення якого може бути від сіро-бузкового до фіолетового. Це один із найпопулярніших і найбільш незвичних ювелірно-виробних каменів. Спеціалісти переконують, що за естетичними особливостями він прирівнюється до найкрасивіших видів кам’яних самоцвітів типу малахіту, родоніту і нефриту. В колекцію його привезли з Іркутської області Росії. Також із Росії, з Уралу — родоніт і декоративні вироби з нього.

Любителів історичної геології зацікавить вітрина зі зразками скам’янілого дерева. Переважно — із Криму, є декілька зразків із Чукотки, багато — із Луганської області. В окремій вітрині показані рослинні рештки листків, трави та відбитки фауни. Поряд — привезені із Сибіру бивні мамонта, кістка носорога із Криму. Звісно, не обійшлося й без вітрини з художніми виробами з кольорового каменю — це картини, вази, панно, фігурки тварин, прикраси...

Створена з любов’ю до природи та її скарбів, зі смаком, ця експозиція зачаровує. Важливо, що вона була б неповною без зразків із приватних колекцій таких українських геологів, як Петро Надьожин, Олександр Зарицький, Микола Лебідь, Ганна Голубєва.