Iсторія в барвах
Лише 30 років тому таку подію годі було уявити. Монументальні картини із захисниками Крут і воїнами УПА, портрети Михайла Грушевського, Павла Скоропадського та Василя Стуса — все це можна побачити на VIII Всеукраїнській бієнале мистецтва історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». Подію присвятили 100-річчю проголошення незалежності Української Народної Республіки.
В експозиції представили близько 300 робіт майже 200 авторів з усіх куточків України. Традиційно куратором виставки став художник Олександр Мельник. Бієнале проходить у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України.
ОСОБИСТИЙ ВИМІР СПІЛЬНОЇ ТРАГЕДІЇ
«У Національному художньому музеї за радянських часів бачив картину, на якій куркулі з обрізами, такі страшні карикатурні образи, вже вбили одного чоловіка з продзагону, а його товариш, ще живий, захищає мішки на возі. Злодія, який обібрав людей, зобразили героєм. І це мій дід, якого зробили нічим, такий злодій? Це було особистою причиною, чому зайнявся цим проектом. А друга — що всю нашу історію перекручували. Я хотів, щоб художники показали її правдиво», — розповідає Олександр Мельник.
НА КАРТИНІ «УКРАЇНСЬКЕ РІЗДВО ПІД ЧЕРВОНОЮ ЗІРКОЮ» ОЛЕКСАНДР МЕЛЬНИК ЗОБРАЗИВ КІЛЬКА ЕПІЗОДІВ З РОДИННОЇ ІСТОРІЇ
На новій бієнале є картина Олександра «Українське Різдво під червоною зіркою». Вона написана по спогадах мами митця і пояснює, чому тема розкуркулення так його зачепила. «На полотні об’єднав події, які проходили в різний час. Тоді виставили план хлібоздачі, і родина мого діда його виконала. План підвищили. Мої рідні майже нічого не мали, щоб його виконати. Тоді діда арештовують, я показую це, і садять у районі в тюрму. Пояснили, що не випустять, поки не здасть те, що вимагають. Дід звідти написав бабі чи-то під диктовку, чи-то як: «Наталко, позичай, інакше мене не випустять». Вона пішла позичать», — ділиться сімейною історією Олександр Мельник.
Художник додає, що діда у селі дуже шанували. «Комнезамівці до нього без стуку не зайшли б, вони перед ним шапку знімали. Приїхали уповноважені з району, озброєні — і вже за ними комнезамівці пішли проти всієї сім’ї, — продовжує Олександр. — На картині намальований хлопчик з крилами, наче різдвяний образ, — це мій дядько, якого за ноги викинули з хати. На землі лежить колиска з немовлям, яку викинули на сніг. Моїх рідних — культурних людей, господарів — зробили жебраками».
«І ТВОРИМО, І ВІДТВОРЮЄМО НАШУ ІСТОРІЮ»
Загалом на виставці є роботи як знаних авторів, так і студентів. До речі, Олександр, який постійно шукає підтримки для проекту, знайшов можливість допомогти молодим митцям. Бізнесмен Володимир Колінько виділяє 30 тисяч гривень на стипендії десяти студентам, які створять роботи на історичні сюжети.
Крім зображення подій далекого минулого, учасники бієнале рефлектували на тему війни, що точиться в Україні зараз. За словами Олександра Мельника, митці самі творять і відтворюють нашу історію. Наприклад, Марина Соченко, яка раніше намалювала понад 60 портретів учасників Євромайдану, кілька тижнів пропрацювала на сході і зробила серію портретів бійців.
На додачу, в галереї «Майстерня», що на першому поверсі Центрального будинку художника, можна подивитися роботи переможців відкритого конкурсу плакатів «1917—2017». Представлено плакати авторів із 17 країн, від Азербайджану до Чилі.
«НАС ЗНИЩУЮТЬ ТИМ, ЩО МИ НЕ ПОТРІБНІ ДЕРЖАВІ»
Виставка могла бути ще більш розмаїтою. Справа у тім, що деяким митцям, чиї роботи відібрали на бієнале, забракло коштів на доставку полотен. Усі роки виставка проводиться виключно на ентузіазмі самих художників. «Нас знищують тим, що ми не потрібні державі, — акцентує Олександр Мельник. — На кіно, дякувати Богові, дають гроші — і ви бачите, яке відбувається його відродження. А що, образотворче мистецтво не потрібно? Незабаром буде збиратися ініціативна група, щоб писати міністру культури листа, аби щось виділяли і на образотворче мистецтво».
Та, попри невеселі тенденції, учасники бієнале вже на її відкритті обговорювали, чому присвятити наступну виставку.
Історичну пам’ять, яку намагались, та й намагаються знищити, можна порівняти з немовлям на снігу з картини Олександра Мельника. Врятувати її допомагає VIII Всеукраїнська бієнале «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників», яка триває по 4 лютого.