Останній робочий день літнього інтенсиву, який організувала для студентів газета «День», завершився відвертою розмовою з головною редакторкою Ларисою Івшиною. Жінкою, яка є справжнім професіоналом, запалює і мотивує інших своїми діями, успіхами та мудрими порадами. Наша ЛШЖ – це понад 30 зустрічей із цікавими спікерами, поради, настанови, неоціненний досвід, який отримали «літньошколярі» у стінах редакції, і не тільки. Навіть не віриться, що минув місяць наполегливої і копіткої праці.

Під час теплої та навіть родинної розмови студентки радо ділилися враженнями та висловлювали вдячність, підсумовуючи результати чотиритижневого інтенсиву. Під час «інтелектуального зважування» кожна з школярок розповіла про пройдений шлях, свої сумніви та успіхи. Випускниці ЛШЖ згадали зустрічі, які справили на них неабияке враження. Також студенти детально обговорили можливості самореалізації  в галузі журналістики.

Звичайно, дуже важливо було почути і про досвід старших колег, зокрема Лариса Олексіївна згадала статті Клари Гудзик та Михайла Василевського як справжніх майстрів і стилю, і змісту. На жаль, ці люди вже не з нами. Але пам’ять про них у редакції жива.

Отримали ми і добрі професійні настанови. «Коли я йду на зустріч із співрозмовником, то повинна придумати питання, які запам’ятаються не лише мені, а й людині, з якою спілкуватимуся», – зазначила Лариса Олексіївна. Справді, це неоціненна порада для учасниць Літньої школи журналістики від метра фаху, з яким вони планують пов’язати своє життя.

Коли студентки запитали головну редакторку «Дня», як їй вдаються такі інтелектуальні дива, як ціле Дерево проектів «Дня», вона відповіла, що її надихає майбутнє. Запорука українського завтра – це «новий клас людей, «виготовлених» за правильним рецептом. А у нас є і шлях і рецепт», – говорить Лариса Івшина. І цей шлях ми побачили під час ЛШЖ «Дня». Наша мета  – упевнено торувати його далі.

 «Завдання творців «Дня» – перетворити Україну в ту країну, де розумним людям буде комфортно жити. Ми – лідери прогресивної меншості. Якщо ми здаємося, то хто пропагуватиме ці ідеї серед людей? Сенс у тому, щоб захищати своє і зберігати його серед тих, хто може це продовжити», – поділилася Лариса Олексіївна.

Головна настанова, яку дала головна редакторка випускникам школи «Дня»: взявши «багатовольтний заряд, іонізувати собою простір», а для цього постійно оточувати себе людьми високого польоту.

«Нам важливо озиратися і на сучасних стоїків, бачити їх», – підкреслила Лариса Олексіївна. Тобто людей, які навчилися міцно стояти, як дерева із потужним корінням, аби самим встояти у ці «турбулентні часи». Зокрема таким був лідер Норильського повстання Євген Грицяк, зразки гідної поведінки демонструють і чимало людей, які пройшли випробування вимушеним переселенням і війною на сході України.

Загалом зустріч із головною редакторкою не стала «кінцевим моментом», а навпаки – плацдармом для майбутніх журналістських звершень.

Розмова була настільки емоційною та щирою, що не обійшлося і без сліз. Але це були сльози щастя. Владислава Шевченко поділилася: «Літня школа журналістики допомогла мені повірити в себе. Завдяки їй я отримала безцінний досвід». А Іра Піць звернулася до Лариси Олексіївни: «Я захоплююсь тим, що ви робите. Бо ваша титанічна праця формує нове інформаційне суспільство. Щиро висловлюю вам вдячність за те, що я змогла стати частиною цього дружнього та творчого колективу». Дар’я Чиж переконана: «Ми всі пов’язані одними й тими ж думками». Справді, дуже важливо відчувати спільність цінностей і напрямку мислення людей, які працювали пліч-о-пліч протягом чотирьох тижнів.

Христина Савчук, дякуючи Ларисі Олексіївні, зазначила що головна редакторка «Дня» стояла разом із фотомайстром Валерієм Мілосердовим біля витоків свободи, і «День» один із небагатьох, хто продовжує нести це відчуття в українське суспільство зараз. «Редакція – це колектив, який може не тільки зазирати в майбутнє, а й дотягтися до зірок», – переконана Юлія Довгайчук.

На завершення до студенток звернулася співкураторка ЛШЖ, а також літньошколярка «Дня»-2016 Марія ЧАДЮК: «Спілкуючись з вами, дівчата, відкриваєш у кожній певну рису, талант, а також постійно навчаєшся у вас чомусь. З’являється бажання постійно вчитися, заряджатися оптимізмом, креативністю, сміливістю, ідеями, щирістю, критичністю мислення, вмінням прориватися. Ти неймовірно наповнюєшся…

ЛШЖ «Дня» – місце, де у вас вірять. Бажаю вам заряджатися цією вірою і реалізовувати свій потенціал».

ВРАЖЕННЯ

«ДЛЯ КОЖНОГО З НАС – ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОК»

Ольга КРИСА, Львівський національний університет імені Івана Франка:

– Зустріч особливої теплоти та відвертості. Саме такими словами можна описати розмову з Ларисою Олексіївною. Говорили про Літню школу, зміни й можливості. Лунали слова вдячності, щирий сміх і навіть сльози. Кожен відкрився, поділився своєю історію, своїми відчуття та враженнями. І все це було справжнім. «Ви можете «іонізувати» собою простір!» – сказала нам Лариса Олексіївна. І цей кредит довіри, ця віра в тебе, у твої сили не може не надихати, аби й надалі працювати й вдосконалювати себе. Так, час Літньої школи вичерпується, але від цього не сумно. Бо я направду щиро вірю, що для кожного з нас – це лише початок.

«ШАНС НА СПРАВЖНІЙ «КВАНТОВИЙ СТРИБОК»

Ірина ЛАДИКА, Львівський національний університет імені Івана Франка

– Зустріч була неймовірно емоційною та теплою, кожен поділився власними враженнями від Школи. Для мене ЛШЖ – це шанс на розвиток, на справжній «квантовий стрибок». Приємно відчувати себе у колі однодумців, разом формувати інтелектуальну спільноту. Порада Лариси Олексіївни, яка найбільше запам’яталася: «Ви можете створити своє середовище. Сенси висять, як супутники, над нами, але щоб відчути їх, ваші сигнали мають бути сильними». Школа – це заряд мотивації та амбіцій, які точно не минуть після її завершення. Беремо курс на розвиток.

«Я ВІРЮ, ЩО МИ НЕ ВТРАТИМО ЗВ’ЯЗКІВ»

Владислава ШЕВЧЕНКО, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

– Ця зустріч стала не підбиттям підсумків, а лише одним із етапів нашої долі в газеті «День». Я вірю, що ми не втратимо зв’язків, а будемо тільки зміцнювати їх. Мені шкода наших фотокореспондентів, яким сьогодні дісталися дівчата з червоними від сліз очима. Однак неможливо не проявити всі емоції та думки, які змінили твій світогляд та тебе самого. Дякую Ларисі Олексіївні, пані Олі, Марічці та всім-всім редакторам за це неймовірне відчуття себе на своєму місці та щастя бути потрібною для когось, хто в тебе вірить.

Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.