Київ (майже) безлюдний і прекрасний
Київ прекрасний. І без людей також.
Сонячний та майже теплий весняний день. Сьогодні у мене на черзі Поділ. Дорогою від дому перед метро Почайна навіть потрапив у затор. Спочатку подумав, що якась традиційна аварія, але то київськи комунальники ремонтують дороги. Далі маршрут від Кирилівської церкви до метро Тараса Шевченка. Роздовбані трамвайні колії, по яким деренчать старенькі трамваї з нечисленними пасажирами.
За ними цікаво спостерігати, особливо за різним типом масок пасажирів. Є прості, з найнижчим рівнем захисту, які носять більшість людей та які ефективні лише дві години. Є маски зі ступенями захисту ffp2 та навіть ffp3. З останніми можна сміливо в операційну. Найбільш цікаві маски хенд-мейд, з різними принтами. Ну а справжні професійні пасажири ідуть у респіраторах.
На вулиці мало людей, тому мою увагу привертають різні деталі фасадів, вікон, вивісок. Знайшов наліпки часів СРСР на склі в аптеці та красиві фігурні прикраси на досить непримітному будинку якогось заводу. Ближче до метро район з майже промислового потроху стає житловим. З’являється багато квітучих абрикос. Місцеві, деякі у захисних масках, вигулюють собак та радісно спілкуються на перехрестях.
Кінотеатр Жовтень прикрашає афіша фільму Михайла Іллєнка «Толока», який знімали майже 8 років. Він мав вийти в прокат як раз на початку карантину, але та так і не вийшов. Далі порожня Контрактова площа. Колесо огляду не працює, а Сагайдачний та Сковорода самотньо дивляться на абрикоси, що квітнуть біля них. На Андріївському узвозі сонце світить крізь ліхтарі, створюючи ілюзію штучного світла для нечисленних перехожих. Тут о десятій ранку інколи більше тих, хто займається спортом, бігає чи робить різні фізичні вправи на порожніх лавочках.
Весною Київ прекрасний. Квітучі дерева, зелена трава, з’являється перше листя. Ще б машини прибрати, взагалі б було чудово.