У п’ятницю, 20 квітня, на території біля головного корпусу Львівської політехніки було буквально ніде яблукові впасти. Хоча, цілком ймовірно, що про яблуко Ньютона тут згадували не раз, адже у цей день в університеті відбувалися Наукові фестини, де всі охочі і зацікавлені могли поринути у дивовижний світ науки.

Політехніки організували Наукові фестини вже вчетверте поспіль. Мета фестивалю – популяризація освіти та науки серед школярів та молоді, заохочення до здобуття нових знань і вибору наукової кар’єри у майбутньому.

«ТУТ МАЙБУТНІ АБІТУРІЄНТИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ПЕРШІ КРОКИ ПРИ ВИБОРІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ»

«Ми вирішили проводити Наукові фестини з цілком зрозумілої причини, – розповідає «Дню» ректор Національного університету «Львівська політехніка», професор Юрій БОБАЛО. – Традиційно охочих поступити в Львівську політехніку багато. Кожного року ми отримуємо орієнтовно 60 тисяч заявок на вступ. Процес відбору зрозумілий – він базується на визначеному рівні знань після складання Зовнішнього незалежного оцінювання. Однак разом із тим це не повний критерій, по якому ми були зацікавлені, аби той чи інший студент був зарахований до Львівської політехніки. Для нас головне, щоб у студента горіли очі, щоб він хотів опанувати саме ту спеціальність, яка йому найбільше до вподоби. Не хочеться, щоб це були люди з розряду тих, хто кажуть: «Батько сказав вступати на економіку чи право, а я хотів на радіотехніку. Послухав його, бо він має більше досвіду». Потім людина приходить туди, куди їй «рекомендують», і виявляється, що це не «її» спеціальність. Аби таких випадків було менше, ми повинні з допомогою Наукових фестин зорієнтувати наших випускників таким чином, щоб вони точно знали, з яким фахом хочуть пов’язати своє життя. «Я хочу бути інженером-механіком, тому що мені це подобається і я маю до цього певні задатки. Тому вступатиму на цю спеціальність, а не інакшу», – ось це правильна позиція. На цих засадах і виникла ідея проведення Наукових фестин. Тут майбутні абітурієнти можуть зробити свої перші кроки при виборі спеціальності. Ми їм у цьому допомагаємо, пояснюючи і демонструючи все на прикладі Львівської політехніки».

«НАША ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ – ЛЮДИ З ТЯГОЮ ДО ПІЗНАННЯ»

У рамках фестивалю всі навчально-наукові інститути та інші навчальні заклади Львівської політехніки презентували у своїх наметах наукові цікавинки – діючі прилади, апарати з демонстрацією фізичних та хімічних дослідів тощо. Тут просто неба виросло своєрідне «Місто професій», де можна було ознайомитися з багатьма сучасними спеціальностями, котрими можна оволодіти в університеті.

«Наукові фестини організовуються для того, аби кожен міг доторкнутися до світу науки, – відзначає проректор з наукової роботи Львівської політехніки Наталія ЧУХРАЙ. – Наша цільова аудиторія – людина з тягою до пізнання. Однак, якщо взяти конкретно, то, звичайно, це передовсім школярі. Їм треба дати зрозуміти, у чому ж вони хочуть розвиватися. Крім того, треба допомогти і батькам визначити, а що ж любить їхня дитина. Один біжить до техніки, а другий до біткоїнів. У мене є знайома, чия дитина в сьомому класі вже ас по трейд-мережах і криптовалюті. Наукові фестини допомагають дітям і батькам знайти себе І місце, куди вони потім вступатимуть.

Фестиваль вже організовується вчетверте. Кожного разу ми стараємося показувати якісь нові речі. Цікаво підійти до всіх інститутів по черзі і подивитися, що ж вони пропонують, чим цього разу дивують. Я не можу виділити когось одного, бо щороку кожен інститут старається запропонувати щось нове та унікальне. Наприклад, в Інституту права та психології два роки назад чимало ажіотажу викликала їхня загадкова «Скринька Шерлока Холмса». Завжди користуються неабиякою популярністю стенд Інституту хімії та хімічних технологій, де вони представляють наноїжу та інші цікавинки. Зараз я лише на початку огляду цьогорічної експозиції – впевнена, попереду ще чимала цікавого».

«УКРАЇНІ ОБОВ’ЯЗКОВО ТРЕБА РОЗВИВАТИ ВИРОБНИЦТВО»

Це правда, біля стенду Інституту хімії та хімічних технологій людей справді чимало, особливо дітлахів. На Наукові фестини приходили цілими класами. Однак найприємніше було бачити вражені та щасливі очі дітей, коли їм пропонували покерувати якимось із приладів, значна частка яких була створена руками самих політехніків. Наприклад, я маю на увазі трьох хлопчаків, які із захватом керували… «Це робот-маніпулятор. Зараз діти вчаться з ним працювати. Розроблена для нього програма дає можливість обхоплювати вантаж і переносити його за певною траєкторією», – пояснює мені заступник директора Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки Федір МАТІКО.

«Чим далі просуваються цивілізація та технології, тим більш безпорадною стає людина при вимкненні електрики» – напис, що на наметі цього інституту, спонукає задуматися. А тим часом пан Федір продовжує розповідати: «А ось наступний експонат відноситься до галузі альтернативної енергетики. Це генератор водню, який розкладає електролізом воду на водень і кисень… Ось тут ми вже бачимо, як цей водень згорає при дуже високій температурі. Йдеться про більше, ніж 2000 градусів за Цельсієм. Наш студент, який зараз нагріває на ньому цвях, фактично може його розплавити.

Далі ми бачимо керовану сонячну панель, яка може змінювати своє положення, тобто позиціонуватися відповідно до Сонця. Система, яка, до речі, розроблена нашою кафедрою, слідкує за Сонцем і переміщує панель, даючи максимальний відсоток ефективності сприйняття і перетворення електроенергії».

Завершилася наша імпровізована екскурсія на невеличкому мобільному роботі, який переміщається і може стежити за об’єктами навколо нього за допомогою облаштованих камер.

«Цікаво, а Tesla тут є? Бомбезний електрокар!» – чую голос якогось школяра позаду себе. Ні, цього творіння Ілона Маска тут не було, проте були представлені інші електромобілі та гібридні авто. Біля намету Інституту інженерної механіки та транспорту взагалі було чимало цікавого. Наприклад, система, призначена для аналізу поведінки водія.

Під нашої бесіди директор Інституту інженерної механіки та транспорту Олексій ЛАНЕЦЬ влучно зауважив: «Наші випускники дійсно є дуже затребуваними на виробництві. Однак у нас в інституті, як і у всій Україні, на технічні спеціальності, де є суто інженерія, діти не дуже хочуть вступати. Це не дуже здорова тенденція, яка відчувається, в принципі, не тільки в нашій країні, але і у Європі. Діти не хочуть сильно себе обтяжувати навчанням на інженера, а воліють отримати спеціальність, яка, на їхній погляд, буде легшою в навчанні. Не можна допустити, щоб наша країна у майбутньому повністю перетворилася в сировинний придаток, де українців використовуватимуть як «роб-силу», а весь інтелект буде в розвинених країнах. Україні обов’язково треба розвивати виробництво. Буде виробництво – буде країна. Це розуміння потрібне нагорі: треба вкладати в науку і берегти нашу молодь, не відпускаючи її просто так за кордон. Тому необхідно створювати відповідні умови в нас».

***

Організатори Наукових фестин відзначають, що вже готуються до наступного фестивалю, на який прагнуть залучити науковців з Європи, аби вони приїхали зі своїми дослідними експонатами. Зокрема, можливо, в гості до Львівської політехніки завітають представники варшавського Центру науки «Коперник».

А чи бува не завітав сьогодні на фестиваль майбутній український Ілон Маск? Хтозна, покаже час.