«Маємо в Києві автостраду. Щоправда, тільки археологічну», — з такими словами директор Археологічного музею Кракова Яцек Гурський відкривав виставку «Археологія автострад». Він спеціально приїхав на її відкриття у Національному художньому музеї України.

14 РОКІВ РОБОТИ, ПОНАД 170 ПАМ’ЯТОК

Проект має таку назву, бо спонукала до археологічних досліджень, результатом яких стала виставка, доволі далека від історичної науки подія — будівництво автостради. Вирішивши прокласти відтинок А-4, що з’єднує Краків із Тарновом і пролягає однією з найбільш заселених місцин давньої Європи, поляки не забули подбати про свій історичний спадок на цих землях. Так створили Краківську групу дослідження автострад, яка провела «рятівні дослідження під час будівництва А-4 в Малопольському воєводстві».

І ці рятівні дослідження були справді масштабними: 14 років роботи, понад 170 археологічних пам’яток загальною площею більше 200 гектарів, експонати сягають часів пізнього палеоліту. Яцек Гурський підкреслює: «Величезний успіх цих масштабних археологічних досліджень став можливим тільки тому, що три осередки археології — Інститут археології Ягеллонського університету, Інститут археології та етнографії Польської академії наук та Археологічний музей у Кракові — з’єднали свій потенціал і досягли згоди». Це, мабуть, той рідкісний випадок, коли будувалося одразу два шляхи — автомобільний та історичний.

МИНУЛЕ У СУЧАСНІЙ ОБРОБЦІ

Ніби, щоб підкреслити правильність такого підходу, доля одразу подарувала археологам щасливу знахідку — скарб з Александровичів, що датується 800—700 роками до н. е. До нього входять понад 50 прикрас: браслети, шпильки, підвіски, ґудзики, нагрудник. Причому не просто місцеві, а ті, що походять з віддалених районів Північної та Південної Європи. Учені вважають, що це скарб якоїсь родини, яка мала високе становище в ієрархії того суспільства.

Проте це не найдавніша пам’ятка, представлена на виставці. У Бжезі, 17, що на схід від Кракова, віднайшли одне з давніх сіл, вік якого — 7 000 років. Збереглися сліди 26 так званих довгих будинків стовпової конструкції. Польські дослідники за допомогою комп’ютерних технологій навіть створили реконструкцію такого будинку, яку так само можна побачити на виставці. Адже це ще одна особливість «Археології автострад» — минуле в ній представлено по-сучасному. Окрім предметів — посуду, прикрас тощо — є багато комп’ютерних і фотореконструкцій людей, зброї, будинків, колодязів, гончарних печей.

Кураторка виставки в Україні, співробітниця «Рятівної археологічної служби» Наталка Войцещук так окреслила значення «Археології автострад»: «Велика цінність виставки полягає в тому, що кожен глядач може не просто побачити знайдену річ, а прочитати її історію та інтерпретацію археологів. Ці речі «оживають», адже ми можемо зрозуміти, звідки вони потрапили до околиць Кракова та як їх використовували. Завдяки польським археологам ми також можемо побачити реконструкції житла та одягу давніх мешканців околиць Кракова і чітко уявити, як жили люди тисячі років тому».

«БІЛЬШІСТЬ СПРИЙМАЄ АРХЕОЛОГІЮ КРІЗЬ ПРИЗМУ «ІНДІАНИ ДЖОНСА»

Ще одна важлива деталь — ця виставка також виконує роль фоторепортажу про те, як відбувалися розкопки. Хоча, звісно, як наголошує Олег Осаульчук, директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, зафіксувати вдалося не всіх і не все. «Ця виставка — плід важкої невидимої праці багатьох десятків, сотень польських археологів. Їх часто немає на фотографіях. Через це більшість сприймає археологію крізь призму «Індіани Джонса», — додає Олег.

Тож у такий спосіб виставка порушує ще одне важливе питання: з чого насправді складається робота археологів. Радник посла Республіки Польща в Україні Емілія Ясюк ділиться: «У день відкриття виставки я мала нагоду слухати дуже цікаву експертну дискусію в рамках круглого столу за участю українських і польських спеціалістів. Радію, що ця дискусія дала змогу обмінятися думками, зокрема і щодо різних проблем, з якими археологи зіштовхуються під час своєї роботи. Обмін досвідом дуже важливий».

Справді, з 2011 року «Археологія автострад» побачила 16 міст Польщі, минулого року експонувалася у Львові, а згодом поїде до Полтави і Дніпра. Виставка може стати чудовим приводом для спільної дискусії, обміну знаннями та співпраці між Україною та Польщею. Як зазначив представник Міністерства закордонних справ України (саме під патронатом цього відомства й Посольства Республіки Польща в Україні відбувається виставка), це ще один спосіб культурної дипломатії.

Цей діалог має особливе значення і для Національного художнього музею. Його директорка Юлія Литвинець зізнається: «Ми дуже чекали на цей міжнародний проект. Він є доволі символічним для нашого музею, який колись був археологічним. Пройшло більше 100 років, і в наших стінах знову археологія». Тож ця виставка пробуджує не тільки польську, а й українську історію.

ЕТИЧНИЙ ОБОВ’ЯЗОК ПЕРЕД СУСПІЛЬСТВОМ

Загалом «Археологія автострад» чудово доводить — історія у нас просто під ногами. Можна просто забетонувати її, полінувавшись чи пошкодувавши грошей на дослідження, й створити щось звичайне, таке, чого тисячі у світі. А можна піти довшим шляхом — сягнути глибини і відкрити таємниці власного минулого. І результатом будуть унікальні пам’ятки, які, до речі, тільки починають відкриватися спеціалістам і публіці. Адже чекають публікації ще кілька томів видавничої серії Via Archaelogica, яку Краківська група дослідження автострад створила для публікації усіх матеріалів і результатів досліджень. Тільки тоді, як зазначають польські дослідники, «буде виконано етичний обов’язок Групи перед суспільством».

Нам же залишається сподіватися, що колись такий підхід застосують і до українських пам’яток, зокрема на Поштовій площі у Києві — і вони представлять світу більш ніж тисячолітню історію Української держави.