Святогірськ – містечко на самій півночі Донецької області, майже на кордоні із Харківщиною, поряд із Ізюмськими лісами. Славиться Святогірськ Свято-Успенською Лаврою, яка скелею буквально нависає над Сіверським Донцем. За археологічними даними монахи тут селилися вже в 13-му столітті. Згодом в скелі був побудований згаданий монастир.

Ще Антон Чехов писав про Святогірськ:  «Місце надзвичайно красиве і оригінальне: монастир на березі річки Дінця, біля підніжжя величезної білої скелі, на якій, пробиваючись і нависаючи один над одним, громадяться садки, дуби і вікові сосни. Здається, що деревам тісно на скелі і що якась сила випирає їх вгору і вгору... Сосни буквально висять в повітрі і того й гляди зваляться. Зозулі і солов'ї не замовкають ні вдень ні вночі ...».

Святогірськ знаходиться в безпосередній близькості від Слов’янська, який рівно три роки тому був звільнений українськими військами від російських окупантів і найманців. Не всім віриться, що кров та російська імперська чума могла дістатись і цих затишних країв.