Центр столиці сьогодні заполонили люди з державною символікою, квітами і транспарантами. Багатотисячні натовпи, в яких можна було зустріти й багатьох іноземців, зібрались для того, щоб віддати шану найвідомішому українському поету. Звідусіль лунали вірші Кобзаря і пісні на його слова. Урочистість моменту поєдналась з тривогою, що витала в повітрі – кожна промова й кожен виступ закінчувався цього дня роздумами про майбутнє, яке чекає на Україну. Поезія Тараса Шевченка звучала особливо актуально. Нагадаємо, що нова влада скасувала заплановані раніше пишні святкування, зокрема концерт у Палаці «Україна», й вирішила зробити епіцентром торжеств Майдан і прилеглі вулиці.

Розпочалися урочисті заходи у парку ім. Т. Шевченка. Біля пам’ятника Кобзареві зібрались офіційні особи, представники громадськості та духівництва. З промовами виступили в. о. президента Олександр Турчинов, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок та народний депутат від «Удару» Ірина Геращенко (нагадаємо, що Віталій Кличко сьогодні перебуває в Донецьку). Попри присутність високопосадовців і напружену ситуацію в країні, заходи безпеки, на відміну від попередніх років, були доволі умовними. Фактично, вони обмежились лише тим, що міліція та представники самооборони заблокували частину входів до парку – нікого з присутніх навіть не просили пройти через рамку металодетектора. З одного боку, такий демократизм імпонує, але водночас постає питання – чи було здійснене все необхідне для захисту перших осіб держави?

Окрім власне Шевченка, присутні у своїх виступах багато говорили про Кримську кризу, потребу в єдності країни й жертву Небесної сотні. Український мистецтвознавець та історик Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ зачитав звернення Ініціативної групи «Першого грудня», в якому пролунали слова підтримки українським військовим й заклики до солідарності, розсудливості, поширення правди та звільнення від брехні. «Ви прийшли у важкий час, – звертаються автори документу до українського уряду, – на вас покладено великий тягар. Дійте так, як велять знання і совість. Але завжди пам’ятайте про Майдан. Пам’ятайте про Небесну Сотню. Пам’ятайте, що ви несете сакральну відповідальність перед ними». За словами членів групи «Першого грудня», українська влада виявила мудрість у тому, що Україну не було втягнуто у війну. «Це – дуже важке, але правильне рішення, – вважають вони. – У такі дні нам варто підтримати наш уряд. Складність завдань, що стоять перед ним, – справді небачена. Наша Революція гідності продовжується. Бережімо Україну. Бережімо один одного. І нехай Господь береже нас». Після того, як квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку поклали офіційні особи, це змогли зробити всі охочі – черга розтягнулася на кількадесят метрів.

Далі були виступи народних колективів. Співали хор «Гомін» та Ніна Матвієнко, декламувала вірші Кобзаря легендарна актриса Галина Яблонська. Особливо розчулили глядачів виступи малечі. Після завершення програми більшість присутніх попрямувала на Майдан Незалежності – там саме розпочинався концерт під назвою «Встане Україна – світ правди засвітить». Відкривав його зведений хор у складі Національної заслуженої академічної хорової капели України «ДУМКА», хору Київської державної консерваторії ім. П.І.Чайковського, Академічної чоловічої хорової капели ім. Л.Ревуцького та інших колективів. Присутні зачаровано слухали «Реве та стогне» та інші пісні на слова Кобзаря, які вже стали народними. Чимало людей прийшло також заради того, щоб вшанувати загиблих активістів Майдану. Дехто не міг стримати сліз.

У паузах між піснями виступали політики, посли іноземних держав, представники духівництва і громадські діячі. «Коли запалали вогні Майдану, а Небесна сотня пролила на жертовник духовного визволення України свою кров, Шевченкове слово звільнилося з облуд і виявилося, що Кобзар – це про нас, – сказала письменниця Оксана ЗАБУЖКО. –Кобзареве грізне пророцтво про те, «Як Україну злії люде / Присплять, лукаві, і в огні / Її, окраденую, збудять…»  було застереженням, якого ми надто довго не чули. Інформаційна війна проти України ведеться не рік і не десятиліття. Й ми програли її ще до того, як зрозуміли це. Щойно тепер схаменувшись, ми прокидаємось і починаємо вчитись боронити себе».  

Нагадаємо, що «День» також відзначає ювілей Кобзаря власним проектом «200 років НЕканонічному Шевченку».

«ДОБРЕ, ЩО УРЯД ВІДМОВИВСЯ ВІД ПАФОСНИХ ЗАХОДІВ»

–  Я прийшла сюди сьогодні, щоб вшанувати бійців Небесної сотні, – розповідає банкір з Білорусі Ірина ЦЕГЕЛЬНИК, яка вже десять років живе в Києві й нещодавно повернулась з Батьківщини. – Так сталось, що останні тижні я була в Білорусі й лише зараз, на ювілей Тараса Шевченка можу це зробити. На жаль, у нас більшість людей дивляться російські канали й сприймають українські події їхніми очима, хоча залишилися й декілька незалежних ЗМІ. Завдяки їм білоруси, як мені здається,  ставляться до Євромайдану і кризи в Криму не так однозначно як росіяни. На мою думку, саме наявність незалежної преси в Україні уможливила революцію. Вважаю, що за останні місяці українське суспільство дуже змінилося – люди об’єднались. Всі мої українські знайомі тією чи іншою мірою брали участь в Євромайдані. Мені дуже імпонує настрій нинішніх святкувань ювілею Шевченка – добре, що уряд відмовився від запланованих раніше пафосних заходів. Той факт, що міністром культури сьогодні стала людина, яка увесь цей час простояла на Майдані, мене приємно шокує – ніколи не думала, що таке може бути. Дивно чути з вуст чиновника щирі, неофіційні слова. За нинішніх складних умов люди в Україні ведуть себе дуже достойно – вони не провокують, але водночас мають гордість і самоповагу. Бажаю всі українцям триматися разом й пережити ці часи мирно.

«АПЕЛЮВАТИ ДО СВІТОВОГО СПІВТОВАРИСТВА ПОТРІБНО, АЛЕ РОЗРАХОВУВАТИ МОЖЕМО ЛИШЕ НА СЕБЕ»

– Зараз пафос зовсім недоречний, тому такий «народний» формат святкування ювілею Тараса Шевченка мене цілком влаштовує, – розповідає інженер Сергій ДЯЧЕНКО. – Зі словами політиків, що сьогодні прозвучали, я загалом погоджусь. Особливо ж імпонує звернення ініціативи «Першого грудня». Українці – проти агресії. З одного боку, мабуть, добре, що ми поки стримуємо війська, але водночас дуже боляче за тих хлопців, що опинилися зараз в оточенні в Криму – з них знущаються й усвідомлювати це надзвичайно тяжко. Звичайно, сьогодні потрібно апелювати до світового співтовариства, але загалом розраховувати можемо лише на себе. Останні події в країні дають нам шанс для потужного соціального ривка – зараз народжується нова держава. Влада й суспільство повинні виконувати ті обіцянки, які пролунали на Майдані – не можна допустити, щоб усе забалакалось як у 2004 році. У перспективі маємо будувати нову систему й приводити до влади нових політиків, але на переправі коней не міняють й тому поки що потрібно дати працювати тимчасовому уряду.

«З ОГЛЯДУ НА ЗОВНІШНЮ ЗАГРОЗУ ПОТРІБНО ЗАБУТИ ПРО ЧВАРИ»

– Не так важливо, у якому форматі ми святкуємо ювілей Шевченка – головне, щоб українці завжди пам’ятали про цього великого сина нашого народу й щиро шанували його спадок, – вважає програміст Олег МИГАЛЬ. – Думаю, що кожен з нас відзначає сьогоднішній день по-своєму. Переконаний, що ми повинні боротися за Крим, але як це зробити – спробувати дати збройну відсіч чи просити західних партнерів запровадити санкції – мені сказати складно… Євромайдан дає дуже великий шанс українському суспільству. Особливо зараз, після російської агресії, нація об’єдналася – всі сьогодні розуміють, що з огляду на зовнішню загрозу потрібно забути про попередні чвари. Рецепт майбутнього розвитку всім відомий, велосипед вигадувати немає потреби – маємо передусім боротися з корупцією, адже в ній – корінь усіх проблем. Розумію, що це непросто, бо корупцією заплямували себе майже всі чиновники, а змінити їх усіх в один моменти неможливо, але ми повинні вести цю роботу.