Хвилююче і приємно спостерігати, як Київська галерея «Лавра» наповнюється відвідувачами, які хочуть першими подивитися експозицію нашої виставки. Відбувається «змішування середовищ», яке ми пропагуємо: військові, науковці, політики, банкіри, ІТ-шники, галеристи, громадські діячі, артисти, художники і, звісно, без ліку фотографів…

Дружина Президента України Марина Порошенко теж відвідала цю подію. «Для мене велика честь бути сьогодні тут, - зазначила перша леді країни. – Цей рік багатий на великі серйозні події: перемога Джамали на Євробаченні, чудові результати, які показали наші паралімпійці у Ріо-де-Жанейро, 25-річчя Незалежності України – найбільше свято, яке ми відзначали цього року. І в цьому переліку дуже важливе місце займає 20-річчя газети «День». Колектив «Дня» протягом цих двох десятиліть формує і впливає на суспільну думку в державі. Історичні проекти – як Бібліотека «Дня», зокрема видання «Україна Incognita», допомагають знати нашу історію краще, є джерелом формування любові до рідної держави і підвищують культурно-просвітницький рівень нашого суспільства».

350 КРАЩИХ СВІТЛИН РОКУ

Згадка про історичні проекти «Дня» неймовірно важлива сьогодні, коли у центрі Москви у присутності найвищих російських посадовців відкрили пам’ятник київському князю Володимиру. Ми – і своїми книжковими проектами, і публіцистикою, і фотолітописом сучасності – намагаємося боронити українську історію від загарбання та окупації.

У редакції жартуємо: «Хто не може читати великих книжок, хай «читає» фото». Фотоконкурс «Дня», який проводиться щорічно від 1999 року, є найяскравішою «зіркою» у сузір’ї наших соціальних проектів, а це і Бібліотека газети «День», і Літня школа журналістики, і премія імені Джеймса Мейса «Громадянська позиція». Фотовиставкою ми розставляємо орієнтири, які можуть допомогти збудувати здорову і сильну країну.

«Ми заслужили на бурхливі оплески! – зазначила Лариса Івшина, головний редактор «Дня», засновник і голова журі фотоконкурсу. – Попри драматичність життя талановиті люди вміють бачити «полюс сили» і добро, тому їх треба винагороджувати. Це допомагає нам подолати труднощі. Мегатонни емоцій, море добрих слів – заради цього варто трудитися фотокамерам і серцям. Радію, що ми творимо якість і не стомлюємося підтримувати високий рівень української фотожурналістики».

Цікавий збіг: у народі 4 листопада вважається найсприятливішим днем для весіль. А символом XVIII Міжнародного фотоконкурсу «Дня» є вінок – метафора сім’ї. «Цей вінок тендітний тільки на перший погляд. Але усі знають, що зламати можна лише одну гілочку, а коли вони переплетені, гуртом – вони незламні», - пояснює свій задум наша художниця Анна Гаврилюк.

І цього року ми отримали розкішний «вінок» зі світлин з усіх куточків країни. З понад 2400 фотографій редакційне журі відібрало 350 кращих робіт як професіоналів, так і аматорів. Серед номінацій – «Український світ», «Політика», «Фото з історією», «Світ очима дітей», де представлені роботи авторів до 18 років, і «Птахи водойм», яку підтримує громадська організація «Українське товариство охорони птахів».

Ми відібрали найбільш вражаючі фото. Але вражаючий – не значить шокуючий. Цього року ми представляємо свого роду великий сімейний альбом України, на конкурсних знімках – люди, які формують обличчя країни (але не заяложені у медіа особи). Ми не акцентуємо на жорстоких, кривавих моментах буття держави. Наш пріоритет – показати, як розвивається і дорослішає Україна. Щоб не тонути у розпачі та горі, а визначати, як просувати країну вперед і стверджувати свою суверенність.

ВІДЗНАКА ВІД ПЕРШОЇ ЛЕДІ

Знаково, що нагороду у номінації «Світ очима дітей» вручала перша леді України. Переможцем став 15-річний Андрій Циганчук з Чернівців з роботами «Регата» і «У мене, мов колосся, золоте волосся». «Переглядаючи напередодні роботи учасників номінації «Світ очима дітей», я отримала велике задоволення. Зрештою відібрала дві роботи і мала одній з них присудити перемогу, мені було дуже важко визначитися. І я була дуже щаслива, коли прочитала прізвище під цими двома світлинами – обидві зробив Андрій Циганчук з Чернівців», - поділилась пані Марина. Дружина Президента радилась із професійним фотографом, щоб вирішити, що подарувати фотографу-початківцю. У результаті Андрій Циганчук отримав фоторюкзак, щоб «весь час мати поруч свою фотозброю і фіксувати найяскравіші моменти у житті».

«Не думав, що вийде виграти. Про конкурс дізнався завдяки моєму наставнику Миколі Олексійовичу, який допомагав мені обирати фото», - поділився Андрій Циганчук. Хлопець займається фотографією близько року, але вже вирішив, що у майбутньому працюватиме фотографом. Андрій брав раніше участь у фотоконкурсах, а у такому великому, як наш, – вперше. «Тут багато красивих робіт, дуже сподобалися світлини з військовими, - ділиться враженнями переможець номінації «Світ очима дітей». – Гадаю, коли підросту, теж робитиму такі. Братиму приклад з деяких учасників фотоконкурсу «Дня». А найбільше люблю робити портрети, вони і виходять у мене найкраще».

«ФОТОВИСТАВКА «ДНЯ» ПРИЩЕПЛЮЄ ГАРНИЙ СМАК»

Наші переможці – теж з історією, як і сам конкурс. Приз призів «Золотий День» отримав Євген Малолєтка за роботу «Зоряне небо над нами і моральний закон усередині нас». Євген вже ставав володарем Призу Призів «Золотий День» у 2012 році – з роботою «Допоможіть дитині». З цією світлиною, до речі, ми зверталися до суспільства з проханням зробити благодійні внески для Національного інституту раку, і на цей заклик відгукнулося чимало культурних діячів, бізнесменів та просто небайдужих людей. А у 2013-му Євген отримав Гран-прі нашого конкурсу за фотографію «Портрет на тлі гір».

«Цього року виставка є значно ширшою, ніж раніше. Вона розвивається з кожним роком і має потенціал для ще більшого зростання, - ділиться спостереженнями Євген Малолєтка. – Виставка «Дня» виконує дуже важливу функцію — прищеплює людям гарний смак у фотомистецтві».

Щодо роботи, яка отримала Приз Призів «Золотий День» цього року, – у ній є основа і висота. «Цього року «Золотий День» ми вирішили надати роботі, яка підкреслює: у драматизмі сьогодення ми не повинні забувати про зоряне небо над нами і моральний закон усередині нас. Ми цінуємо філософів і цінуємо фотографів, які знімають світ небуденно, глибоко, з підтекстами і надзавданнями, - коментує цей вибір головний редактор «Дня» Лариса Івшина. – Ми, українці, переможемо, коли будемо іншими. Ми будемо іншими!».

Нагадаємо, що цю номінацію створила сама газета «День» як засновник фотоконкурсу. Переможець цього року отримав відзнаку, спеціально створену студією ювелірного мистецтва «Гарарук», і сертифікат на проживання від туристичного комплексу «Буковель». 

ГОЛОВНА НАГОРОДА – ЗА «ПОДОЛАННЯ»

А Гран-прі – сертифікат на 25 тисяч гривень від агрофірми «Ольгопіль» - вручили Олексію Фурману за серію «Подолання». Можна сказати, що як фотограф високого класу Олексій виріс на наших очах. Одну з перших серйозних нагород хлопець отримав у 18 років у дитячій номінації ХІI Міжнародного фотоконкурсу «День-2010» – за роботу «Дівчина і дощ». Журі цьогорічного конкурсу було від початку вражене добіркою робіт Олексія Фурмана з великої серії «Життя після поранення». Цей фотопроект об’єднує історії українських військових, які з серйозними травмами повернулися додому з Донбасу, з передової (більше про нього ми розповідали у матеріалі «Життя після поранення…», №190-191 «Дня» за 21-22 жовтня).

«Я маю за честь нагородити автора серії робіт «Подолання» Олексія Фурмана, - каже Павло Каленич, засновник, власник і директор агрофірми «Ольгопіль». – Це надзвичайно актуальні роботи – про хлопців, які приходять з фронту і потребують допомоги, реабілітації та підтримки. І ця підтримка має бути комплексною, починаючи з працевлаштування і завершуючи професійною допомогою. Я розумію і розділяю їхній біль, страх, бажання повернутися до повноцінного життя. Тому обрав ці світлини. Вони важкі для сприйняття, викликають різні емоції. Але це наше нинішнє життя».

Сам Олексій Фурман під час нагородження подякував «Дню» за те, що багато років люди можуть бачити на наших виставках історію країни у фотографіях. «Це надважливо зараз, коли в країні триває війна, - продовжує володар Гран-прі. – Своєю серією я хотів показати, що війна триває. Коли ми з вами говоримо, у шпиталь прибувають нові поранені хлопці. І сьогодні я прийшов зі шпиталю. Я відвідував одного з героїв, який недавно переніс уже вісімнадцяту операцію. Цього року я подавав фотографії, щоб люди могли побачити історії цих людей, виклики, які стоять перед ними щодня, і надзусилля ветеранів АТО та їхніх рідних. Це чудові люди, вони – герої України».

Своїм проектом Олексій Фурман хоче привернути увагу суспільства до зростаючої кількості важкопоранених ветеранів війни в Україні. Фотограф зазначає, що таких серій у світі майже немає. А на своїй справі Олексій знається – він вчився фотомистецтву в США, багато цікавиться історією військової фотографії. «Мені видалося важливим сконцентруватися на історіях адаптації поранених українських військових до мирного життя після повернення додому. Через обмеження, які накладає фізична травма, українські військові стикаються з великою кількістю викликів. Вони мають ресоціалізуватися, адже вони змінилися — у них є тяжкі спогади, які неможливо забути. У цьому їм дуже допомагають їхні рідні, які завжди поруч», - розповідав раніше «Дню» Олексій Фурман. Більшість світлин з циклу «Життя після поранення» автор вважає оптимістичними, бо бачить в історіях своїх героїв віру в життя, мир і добро.

Між іншим, у Павла Каленича з «Днем» - тривалі стосунки. Торік наша фотовиставка вже вп’яте побувала в селі Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області. «Газета «День», її проекти, зокрема і фотовиставка, готують до майбутнього. Десятий рік поспіль я відвідую фотовиставку і беру участь у фотоконкурсах. Ця «галерея на колесах» показує нам і будні, і радощі, і горе, - акцентує директор агрофірми «Ольгопіль». – Це літопис нашого життя – наш спільний «сімейний альбом». У кожного вдома є фотографії в альбомах. І я час від часу перегортаю свій альбом з весілля, переглядаю фото дітей, з домашніх свят. Кожне дороге, бо нагадує про той чи інший день. Так само і ці фото – це наші спогади, які ми не маємо права забути. Не дозволяє цього зробити – і не дозволить у майбутньому, я переконаний –  газета «День».

ВИЗНАЧАЙТЕ КРАЩИХ НА НАШІЙ ФОТОВИСТАВЦІ

Основні переможці визначені, але кожен може долучитися до визначення кращих фоторобіт цьогорічного конкурсу «Дня». Ви ще можете долучитися до вибору світлини, що отримає приз глядацьких симпатій. Для цього треба лише вказати на спеціальному бланку роботу, яку вважаєте кращою, і лишити цей «бюлетень» у спеціальному контейнері. Підсумки ми підіб’ємо після завершення фотовиставки.

Тож не гайте часу і знайомтеся з фотолітописом життя країни. Нагадаємо, наша виставка триває у столичній галереї «Лавра» (вул. Лаврська, 1) з 5 по 13 листопада. На виставці традиційно можна придбати книжки з Бібліотеки видання, зокрема новинку «Сестра моя, Софія…», випуски «Маршруту №1», листівки, нашу «Скриню скарбів» і багато інших «вітамінів» для розуму.

Вхід вільний.

КОМЕНТАРІ

«ТУТ Є ТА УКРАЇНА, ЯКА ТРИМАЄ НЕБО НАД НАМИ»

Ірина КЛЮЧКОВСЬКА, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою:

- Коли їхала сюди поїздом, почула розмову двох молодих людей, які казали: «Треба чухати з тої України, бо тут нема чого робити, тут безнадія, все погано». А коли я приїхала на фотовиставку – моя душа заспівала. Бо тут - справжня Україна. Тут є та Україна, яка тримає небо над нами. Це прості люди – бабуся, яка плете кошики своїми руками і тримає нашу традицію, серце і нашу душу. Це молоді Терещенки, які беруть шлюб, на обличчях яких світиться радість. Це, зрештою, дружина Порошенка, яка своїми руками тримає хлопця, котрого природа обділила фізично, але не духовно.

Найбільше вразив портрет Рефата Чубарова, зроблений Олексієм Івановим. Погляд голови Меджлісу заглиблений у простір і в себе одночасно. Уся трагедія кримськотатарського народу зображена на обличчі його лідера. У тому великому нещасті, у тому великому горі, яке зараз має кримськотатарський народ, він щасливий, що Бог дарував йому людей, які можуть повести за собою, згуртувати, які кожною своєю клітиною, кожною часткою душі вболівають за свій народ.

Словом, фотовиставка «Дня» – це оаза. Я вірю, що ця оаза пошириться на всю Україну. Кожного року виставка газети «День» – це торжество народного духу. Кожна світлина промовляє до нас великим добром. За один раз не осмислиш усю виставку. Але перше враження – Україна є, була і буде. Ця фотовиставка – це наша духовна перемога, це утвердження нас і це сильний знак нашої перемоги.

«ТАКИХ «ЧЕСНИХ ОЧЕЙ», ЯК ФОТОВИСТАВКА «ДНЯ», НАМ ВКРАЙ НЕ ВИСТАЧАЄ»

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат України:

- Фотовиставка є важливою для країни, бо вона об’єднує героїв світлин – політиків, відомих людей, бійців АТО, і героїв, які прийшли на неї подивитись. Таким чином, вона є своєрідним медіатором між українською елітою і суспільством. Таких «чесних очей», як цей захід, нам надзвичайно бракує. Українська інтелектуальна газета «День» стала справжнім явищем, і надзвичайно велике щастя для України, що є такий проект. Ця фотовиставка відображає обличчя України, світлини пронизані любов’ю, гуманізмом, патріотизмом. Це особливо важливо зараз, коли ми бачимо конфлікти і лінії розлому, які відбуваються в багатьох європейських суспільствах. Коли у ХХІ столітті люди гинуть, як і під час Другої світової війни, українці проявляють не тільки єдність, а й терпимість до іншого. І фотовиставка «Дня» це відображає.

Газета «День» - це певний світ, який об’єднує цікаві особистості і цікаві теми – чи то особистість головного редактора Лариси Івшиної, чи то кожного журналіста зі своєю історією. Фотовиставка і книжкові проекти «Дня» мені подобаються особливо.

«КЛЮЧОВІ ЕМОЦІЇ І ПОДІЇ З ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ»

- Багато років відвідую фотовиставку «Дня». Вона передає ключові емоції і події з життя української нації. За останні кілька років основна нотка – це трагізм, але він не приречений. Ви передаєте, чим живе Україна. Дуже важливо, щоб цю фотовиставку бачили не тільки представники українського політикуму, пересічні українці, а й європейці. За останні роки жоден європеєць не загинув за європейські цінності. На цій фотовиставці ми бачимо, як українці жертвують собою, гинуть за європейські цінності. Мені здається, що ми прийдемо до того часу, коли європейці усвідомлять, що Україна потрібна Європейському Союзу більше, ніж європейський курс Україні.

Важливо, що на вашій виставці представлені талановиті фотографи, фотохудожники, люди з іменем, але великий плюс і в тому, що тут є багато робіт аматорів – іноді їхні світлини за сприйняттям життя і драйвом не відрізняються від знімків майстрів-фотохудожників.

«ЦЕЙ «СІМЕЙНИЙ АЛЬБОМ УКРАЇНИ» ДАЄ НАМ МОЖЛИВІСТЬ БУТИ ВПЕВНЕНИМИ В МАЙБУТНЬОМУ»

Володимир СЕМИНОЖЕНКО, академік НАН України:

- Кожна виставка – це своєрідна подія. А сьогодні вона якраз віддзеркалює існуючі контрасти. З одного боку, ми всі вболіваємо за країну, у житті якої є і війна, і страждання, і кров. З іншого, тут є прояви звичайних життєвих радостей, дружби, любові, усмішок. Безумовно, треба віддати належне тим подіям, які відбуваються сьогодні: кризі, війні. Проте ваша фотовиставка, цей «сімейний альбом України», дає для нас можливість бути впевненими в майбутньому – тому, яке проглядається сьогодні у щирих усмішках дітей, у красивих барвах пейзажів.

Мені найбільше запам’яталося фото 15-річного Андрія Циганчука «У мене, мов колосся, золоте волосся», на якому зображені хліби. Воно дає віру в те, що в Україні буде нормальне майбутнє. Також я, як науковець, звернув увагу на фото Руслана Канюки «Золотий фонд України», яке і відзначив сьогодні. Там зображений прапорець Малої академії наук і за ним – втомлена молода людина. Але видно, що ці молоді українці забезпечать майбутнє.  

Безумовно, «День» - одне з найінтелектуальніших видань, одне з найвизначніших суспільно-політичних. Це газета, яка визначає політичний порядок денний. І коли щось серйозне з’являється, я, наприклад, завжди намагаюсь  надрукувати це в газеті «День». Сьогодні ми підрахували, за 20 років у мене вийшло в газеті «День» 42 статті!

«КОЖНОГО РОКУ Я БАЧУ БІЛЬШЕ РАДОСТІ, БІЛЬШЕ НАДІЇ В ОЧАХ ЛЮДЕЙ»

Михеїл УКЛЕБА, Надзвичайний і Повноважний посол Грузії в Україні:

- По-перше, я хочу привітати вашу газету з 20-річчям. 20 років – це особливо складний період для вашої країни, який треба особливо цінувати.

По-друге, ми вже втретє беремо участь у виставці, нагороджуємо фотографів. І кожного року я бачу більше радості, більше надії в очах людей. І фотографії теж більш життєві, з людським духом.

Ми сьогодні нагородили фотографію з грузинським акцентом – «Молоде вино» Миколи Тимченка. На ньому зображена маленька дівчинка у великих чоботах, яка робить вино. І фото, і дівчинка чарівні, світлина пов’язана з вином і Грузією. Так що – ще раз мої привітання Миколі Тимченку!

«МИР ІНОДІ ДУЖЕ НАГАДУЄ ВІЙНУ»

Павло ГУДІМОВ, куратор арт-центру «Я Галерея»:

- На фотовиставці «Дня» всі теми актуальні, все, як завжди, свіжо. Хочеться, щоб щороку виходив як мінімум каталог цих фотографій, а як максимум – книга, бо це – сучасна історія. Я обрав фотографії не воєнні: ця тема зараз головна, але інколи вона забиває інше. Так один з призів від «Я Галереї» отримала робота Павла Паламарчука «Коні не винні». Ми втрачаємо пам’ятники певної епохи. Хоча вони дійсно не відповідають ідеалам сьогодення, все ж вони важливі. І власне монумент «Перша кінна» в Олеську, зображений на цій роботі, створений відомим, геніальним скульптором Валерієм Борисенком. Це – твір мистецтва, і нам треба мудро прощатися з минулим, з повагою до всіх учасників процесу. Фотографія це ж не тільки інформація, це ще й вміння бачити. Особливий погляд на речі, на які ми з вами не звертаємо уваги.

Іншу відзнаку від нашого арт-центру отримала світлина Олександра Козловського «Попит і пропозиція». От якщо розкласти на складові цю ринкову сцену – вона подібна до елементу молитви, до якоїсь ходи, до безперервного процесу, до колективної зарядки. І дуже тонка назва! Я мислю не тільки кольоровими фотографіями, мені приємно, що ця – чорно-біла. Але обидві точні, правдиві, відображають тонкі елементи епохи.

Вірю, що ми запам’ятаємо цей час не тільки по війні, а й по миру. Мир іноді дуже нагадує ту саму війну.

«ЦЯ ВИСТАВКА НАДАЄ БЕЗЛІЧ ДЗЕРКАЛ…»

Брюс ЕДВАРДС, Тимчасово повірений у справах посольства Австралії в Україні:

– Фотографії, які ми відібрали з-поміж надзвичайної низки робіт, відображають не тільки проблеми та біль у серці українців, але й енергію, співчуття та оптимізм країни. Це родина, що об’єднується для подолання труднощів і теплої підтримки один одного. Свідома молодь, яка захищає свою країну. І нарешті –  зустріч поколінь, що разом насолоджуються життям та винахідливо вирішують маленькі проблеми.

Виставка представляє неймовірну серію технічних фотографій з довершеною композицією, що розповідає великі та малі історії, показує красу України, а також деякі моменти з суворої реальності конфлікту, втрати і любові. Для країни, суспільства та спільноти завжди важливо дивитись у дзеркало для відображення та святкування життя – і ця виставка надає безліч дзеркал з численними обличчями та життями України.

«ДЕНЬ» ЗАДАЄ ДУЖЕ ГАРНИЙ СТИЛЬ»

Алла ЯРОВА, заступник директора Інституту бізнес-технологій «УАБС» Сумського державного університету:

- У кожної родини є свої періоди життя – і щасливі моменти, пов’язані з появою дітей, і трагічні ситуації. Так і фотовиставка газети «День», як «сімейний альбом», демонструє, що Україна як велика родина переживає різні етапи. Але нас все-таки зігріває оптимізм цих фотокартин. І хочеться вірити, що наша велика родина – Україна – буде щасливою. Сьогодні я прийшла у фірмовій хустці «Дня», яку отримала в подарунок під час Днів «Дня» в Сумах, коли Лариса Івшина спілкувалася в університеті зі студентами та громадськістю. По-перше, ця хустка відповідає сьогоднішньому дрес-коду – тут є еко-зелений колір. А по-друге, газета «День» задає дуже гарний стиль. І мені дуже приємно його транслювати.

«ДНЮ» ВДАЛОСЯ СТВОРИТИ СВІЙ ОСОБЛИВИЙ ЖАНР ФОТОГРАФІЇ»

Олександр ТКАЧЕНКО, генеральний директор «1+1 медіа»:

- Я – читач «Дня» впродовж 20 років, і це видання тримало рівень смислової наповненості світлин завжди. Можу сказати, що «Дню» за цей час вдалося створити свій особливий жанр фотографії, і він дійсно вартий події такого масштабу. Я є представником індустрії, яка передовсім «дивиться», споглядає, якій важлива якість «картинки». Тому як візуаліст маю віддати шану фотографам, що сформували цю виставку, і кожному з авторів, які зробили якісні і змістовні світлини.

Взагалі мало видань, які б 20 років системно дотримувалися своїх принципів і гідного імені, які, не зважаючи на обставини, їм слідували. Такі ЗМІ гідні поваги, і «День» належить до їхнього числа. Це свідчить про те, що журналістика жива, існує і продовжує народжувати нові таланти.

«ЦЯ ВИСТАВКА НАЙСИЛЬНІША І НАЙЛЮДЯНІША»

Наталія ДЗЮБЕНКО-МЕЙС, публіцистка, письменниця:

- Я була на всіх виставках газети «День», пам’ятаю їх – перед моїми очима як зараз стоять образи з тих фотографій. Але цьогорічна виставка вразила мене особливо – вважаю, що вона найсильніша, найглибша, найтепліша, найлюдяніша. Так, цього року на фотографіях багато війни, але це наша реальність, наша біда. І такі світлини врівноважують образи дітей, яких тут багато і які надзвичайно зворушливі. Хочу відзначити також неймовірні картини природи. Перед деякими фотографіями просто перехоплює подих, я навіть розплакалась. Емоційно це дуже зворушлива і сильна, багатошарова виставка.

«ІСТОРІЯ, ВТІЛЕНА В ОБРАЗИ»

Георгій КОВАЛЕНКО, священик, громадський діяч, філософ, богослов:

- Коли ти дивишся одну роботу, це – мить. Дні і миті складаються в роки. Але, оскільки газеті «День» цього року виповнюється 20 років, можемо говорити про цілу епоху. Відчуття певної історичної перспективи мене не полишає – на виставці «Дня» ти потрапляєш в історію. Навіть сьогодення на фотографіях, які є витвором мистецтва, це вже не просто хроніка, а історія. Це знімки, які відбирали, які вже побували на шпальтах газети. 

Зрозуміло, коли бачиш деякі фотографії, то не можеш стримати емоцій – десь починає щемити серце, десь навертаються сльози. Емоції тут ще живі, це та історія, в якій ми живемо. Тут відібрані кращі фото, які мають символічний вимір, створюють певний образ. Це – історія, яка втілена в образи, а не просто фіксація.

«ТАЛАНОВИТИХ ЛЮДЕЙ ТРЕБА І ВАЖЛИВО ЗАОХОЧУВАТИ»

Ліна КРАВЧЕНКО, заступник генерального директора страхової групи «UBI страхування»:

– Ми відзначили світлину «А гусочку не віддам» Наталії Шаромової. Діти – наше майбутнє, а дитячі емоції – найцінніше, що маємо ми – дорослі. Коли я бачу, що діти радіють, сміються – хочеться жити і вірити, що життя наше буде щасливим, незважаючи на перепони.

Багато фотографій дійсно вражають і вражають до глибини. Дякую, що організовуєте таку виставку. Талановитих людей треба і важливо заохочувати, адже фотомистецтво таке самодостатнє і незбагненне.

«ПОЛІТИКИ НА ФОТО ВИГЛЯДАЮТЬ УМОВНО МАЛИМИ, А ЗВИЧАЙНІ ЛЮДИ – ВЕЛИЧНО ВЕЛИКІ»

Людмила ГАРБУЗ, керівник проектів з корпоративної та соціальної відповідальності агропромхолдингу «АСТАРТА-КИЇВ»:

– Ми дуже любимо усі ініціативи газети «День», всі її видавничі та фотопроекти. До 25-річчя Незалежності України ми відкривали дайджест найкращих, на нашу думку, робіт із вашої колекції (нагадаємо, «День» писав про це у №151-152 від 26 серпня 2016 року. – Ред.). Усі наші відвідувачі та колеги милуються ними, все це викликає гарячі відгуки, дискусії, і ми маємо можливість ще раз переосмислити найцікавіші моменти, «перевали» нашої історії – адже державність України нараховує тисячоліття.

Дякуємо вам за нагадування: вміле, розумне, філософське. Переглянувши усю експозицію, скажу таке – багато світлин буквально викликають сльози. Але вражає, що політики на фото виглядають такими умовно малими, а звичайні люди – велично Великі. В усіх своїх випробуваннях, у проявах щирого живого патріотизму через захист Батьківщини, через волонтерство. Це все наші прості люди. Найбільше мене вразила робота Євгена Малолєтки «Зоряне небо над нами і моральний закон усередині нас».

Хочу побажати команді організаторів, як кажуть: «Король помер, хай живе король!». Тобто виставка відкрилася – і готуйтеся до наступної!

«НАЙКРАЩЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ТОГО, ЩО ВСЕ У НАС БУДЕ ГАРАЗД»

Олена КАЗЬМІНА, директор туристичної компанії «Орнамент України»: 

– Як завжди – обличчя країни, те, як і чим ми живемо, як змінюємося. Натхненні обличчя людей на фотороботах – найкраще відображення того, що все у нас буде гаразд. Ми нагородили світлину «Обери мене», бо рік тому й самі взяли з притулку песика. Це те, що потрібно робити, бо ми відповідаємо за тих, хто поряд.

«ЗАВЖДИ ВРАЖАЄ ЛЮДСЬКИЙ КРЕАТИВ»

Мар’яна БОНДАРЕНКО, Австрійський культурний форум:

– Виставка насправді дуже сумна, бо відображає нашу не завжди радісну реальність. Але завжди вражає людський креатив. Ми відзначили фото «Попит і пропозиція» – це просто шикарне мистецьке рішення. І, звичайно, важливо віддати належне серйозній історичній події – 75-й річниці трагедії у Бабиному Яру. Тому ми також нагородили роботу Руслана Канюки на цю тему. І оскільки завжди хочеться вірити в молоде покоління, я обрала для відзнаки світлину Миколи Тимченка «Молоде вино».