З Вашингтона українці повернулись з вісьмома медалями. Олександр Дарморос, Андрій Бондарчук, Дмитро Полтавець та Юрій Козловський отримали відзнаки, пробігши десять кілометрів, Олександр Попруженко, Павло Чайка, Богдан Ушарук та Руслан Попов подолали «класичну» дистанцію у 42 кілометри.

В аеропорту «Бориспіль» переможців зустрічали рідні, друзі, журналісти, активна група підтримки. Наприклад, Віктор Юрченко, який проходив відбір на Марафон морської піхоти, на змагання не потрапив, але подружився з Олександром Попруженком і ось прийшов його привітати.

«Під час марафону постійно оновлював фейсбук-сторінку – там можна було дивитися онлайн, як Саша біжить, і ось я не міг відірватися, - усміхається Віктор. – Ці змагання важливі для мене, по-перше, тому що я - морський піхотинець. По-друге, коли я демобілізувався, у мене вже була мрія пробігти марафон. Я готувався трохи більше півроку і тоді пробіг свій перший марафон. Зараз у мене за плечима сім марафонів і один ультрамарафон, 100-кілометрова дистанція. Ультрамарафон біг цього року в Києві, на Трухановому острові. Ми вибігли ввечері 30 червня і 1 липня прибігли. Щоб подолати таку дистанцію, марафон взагалі, для початку потрібно терпіння. Підготовка довга, це не день і не місяць. Треба одразу налаштувати себе і послідовно виконувати план. Я от зробив собі план  і чітко за ним ішов».

Поки розмовляємо з Віктором, до зали прибуття входять учасники команди. Віктор спішить, щоб сфотографувати цей момент, марафонці показують нагороди. Богдан Ушарук з Луцька є ветераном, служив у 51-й окремій механізованій бригаді Збройних сил. «Захотів пробігти 42 кілометри, пройшов відбір і ось поїхав до Штатів, там теж пробіг 42 кілометри, - говорить Богдан. – Біг для мене - справді як реабілітація. До марафону готувався плюс-мінус два місяці. Під час змагань найбільше вразила підтримка. Ти біжиш поруч із людьми з усього світу – з Мексики, Колумбії тощо. Тебе підтримують, кричать «Ukrainian Army». А найскладнішим був відрізок, який почався після 30 кілометрів, тоді на якийсь час просто зупинився. Тепер продовжу тренуватися, йтиму на Invictus Games».

Нагадаємо, українські військові беруть участь у Марафоні морської піхоти втретє. Самі змагання вперше відбулись 1976 року. Тоді закінчилась війна у В’єтнамі, що принесла Сполученим Штатам політичну поразку, багато американських військових загинуло. За допомогою марафону у США хотіли зокрема покращити стосунки військових і цивільних. Зараз це потужні міжнародні змагання, які надихають і об’єднують військових із багатьох країн, марафон називають «найкращим для початківців».

Долати таку дистанцію у будь-якому випадку не просто, тим більше, часто учасники мають тяжкі поранення. Цього року несподівано зійшов з дистанції супроводжуючий незрячого Олександра Попруженка. Допоміг фактично випадковий американський учасник змагань. Подробиці цієї історії та загалом більше про перебіг 43-го марафону читайте незабаром у «Дні».