Біля Кабінету Міністрів освітня громада влаштувала власне свято початку навчального року. Щоправда, присвятили його останньому дзвонику для міністра освіти та науки Сергія Шкарлета, вимагаючи, аби той таки пішов з посади. Освітяни вважають, що чиновник, у наукових здобутках якого виявлено плагіат, не може обіймати посаду керівника відомства, котре й зобов’язане боротися із явищем академічної недоброчесності.

Наразі різні групи науковців, «Дисергейт» зокрема, зафіксували дев’ять випадків плагіату у роботах міністра. Як зазначила під час акції представниця «Дисергейту», Світлана БЛАГОДЄТЄЛЄВА-ВОВК, за п’ять років роботи у викритті плагіату саме зараз почала отримувати погрози життю і здоров’ю через свою діяльність, чого не було за жодного міністра: «Нещодавно було дев’яте викриття плагіату – у його докторській дисертації, захищеній у 2018 році. За результатами роботи експертів, запозичення становлять 25,4%, це практично кожна четверта буква у роботі. За п’ять років роботи такий обсяг плагіату ми бачили тільки в Катерини Кириленко, Арсенія Яценюка та Станіслава Ніколаєнка. Але ще більш негідно покривати такі факти. Так, комісія Чернігівського державного технологічного університету, який раніше очолював Шкарлет, оприлюднила висновок, що жодні наведені науковцями факти плагіату (на той час ішлося про п’ять викриттів), не відповідають дійсності».

Прикметно, що більша частина мітингарів – студенти різних університетів, котрі наважилися організувати антиміністерську акцію. Так, Христина Радиш, голова студентської колегії НаУКМА, зазначила, що нинішній міністр уособлює для студентства плагіат, тиск на Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та на систему зовнішнього незалежного оцінювання: «Уявіть країну, міністру освіти якої відоме поняття академічної доброчесності, в університетах немає корупції і в міністерство не повертаються люди, що вже встигли нашкодити йому. Колись це стане реальністю і для нас, а поки треба виходити і озвучувати свою позицію стосовно майбутнього української освіти».

Нагадаємо, призначення Шкарлета відбулося в обхід законодавчих процедур, зокрема, без підтримки освітнього парламентського комітету та без голосування у Верховній Раді. Його кандидату одразу ж насторожено сприйняли науковці та освітяни, оскільки Сергій Шкарлет був членом «Партії регіонів», співпрацював з урядом ексміністра освіти та науки Дмитром Табачником. Згодом його звинуватили у корупційних схемах. Зважаючи на такий бекграунд та недостатньо чисту репутацію, освітня спільнота побоюється, що розвиток системи якісної освіти зараз під загрозою.

«Нинішній дзвоник під урядом та всі учасники акції – це учасники боротьби за якісну вищу освіту. Це не лише історія про те, що у Шкарлета є бажання ліквідувати НАЗЯВО, тому що ця інституція не готова повертати схеми та домовлятися. Це історія про те, що наші діти не отримають через певну кількість років якісну систему освіти. Це історія про те, що ця людина не готова, аби наші університети випускали конкурентоспроможних громадян. І я не певна, що нас хочуть чути», - зазначала членкиня правління Європейського союзу студентів та членкиня НАЗЯВО Лідія ФЕСЕНКО.