«Пам’ять зерен», «Процвітання», а тепер – «Плоди». Новий проект Олега Грищенка замикає цикл з «аграрним душком» – так характеризує його сам автор. «Плоди» – дуже особисті розмірковування про кругообіг життя, які підштовхують глядача до своїх спогадів і рефлексій. «Проект «Плоди», на відміну від перших двох, дуже розрісся, бо сама метафора плоду широка: від дозрівання, спілості і до фази, коли плоди падають, гниють і розкладаються на зерна – так коло замикається, – розповідає Олег Грищенко. – Найпростіше показати всі ці метафори через книги – тут їх дванадцять. Адже книга як об’єкт доволі цілісна і водночас заглиблює у певні питання. Через книги кожну частинку метафори плоду можна показати трошки інакше».

РОДИННІ РЕЛІКВІЇ І ЛЮБИТЕЛЬСЬКІ ВІДЕО

Арт-буки, відео, графіка – виставка дуже розмаїта. В експозицію вплетені роботи рідних Олега Грищенка: пейзаж його дідуся Гната Тарасюка і малюнки двоюрідної тітки Любові Пархоменко. Остання стала героїнею арт-буку «Любка. Її виноград». «У Любки деякий час квартирувався землемір, коли поїхав – залишив карти місцевості. Любка намалювала на них виноград – листя відбила з реального винограду, ягоди поставила своїм пальцем – і повісила замість шпалер на своєму ґанку», – дізнаємося, гортаючи книгу. Поруч – ці малюнки на мапах, прості і яскраві. «Ці роботи аматорські, наївні і потужні за своєю щирістю. Я бачив їх у дитинстві і тепер розумію, що десь у моїй підсвідомості вони залишилися і впливають на те, що роблю», – коментує Олег Грищенко.

Деякі книги ґрунтуються на архівних відео митця. Ці документальні відео, зняті просто на мобільний телефон, розмістили поруч з арт-буками. Наприклад, книга «Збирачка». Поштовхом до її створення стало відео з цвинтаря. Люди розкладали на могилах цукерки – данину пам’яті про загиблих родичів, а маленька дівчинка їх підбирала. Іронічний і доволі світлий сюжет, який апелює до плодів як до чогось, що гниє, гине і розпадається на зерна, що проростають і стають новим життям.

«Кожна книжка є квінтесенцією проекту. Водночас, «Плоди» – це ескіз, і з кожного арт-буку можна зробити окремий цілісний проект. Всі ці задуми можна розвивати, якщо буде час і натхнення, –  ділиться Олег Грищенко. – Кожна книга – це окрема тема. Далі працюватиму з тими темами, які будуть актуальнішими, краще впишуться у контекст сьогодення».

ПРО СПІЛЬНЕ МІЖ КОПАНКОЮ, БОРЩЕМ І ПЛОДАМИ

Проект «Плоди» є послідовним продовженням ряду подій. «З Олегом Грищенком ми познайомилися декілька років тому, коли він був студентом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, – згадує засновник «Я Галереї» Павло Гудімов. – Тоді наш арт-центр проводив програму Genofond. Ми відібрали 12 молодих митців і займалися такою собі художньою соціалізацією, розвивали співробітництво інституції, куратора і художника. Олег Грищенко був одним з учасників програми. Він сильно проявив себе ще у перші місяці, бо зробив оригінальний проект з використанням технічних новацій. Використовував не тільки свій талант малювальника, але й знімав відео і виставляв його просто на телефонах. Тоді ми намагалися найбільш близьких по духу авторів зробити постійними авторами «Я Галереї». З цього моменту ми з Олегом регулярно робимо різні проекти – і не тільки у Києві».

Три роки тому Олег Грищенко вже вибудовував свою трилогію, говорив на теми, присутні у проекті «Плоди». Але, за словами Павла Гудімова, робоча назва виставки була інша – «Спадок». Також, у принципі, підходить, але «Плоди» – оптимістичніше, ця метафора включає рух і перехід до нових форм життя. «За час нашої спільної роботи Олег став менш багатослівним. На цій виставці є три арт-буки: «Копачі копають копанку», «Книга борщу» і «Плоди». У принципі, у них – одна й та сама форма (овал, схематичне зображення плоду – Авт.). Тобто, Олег примудряється використовувати, фактично, одну форму для різних речей,  – акцентує Павло Гудімов. – Але пройшло замало часу, щоб прослідкувати якісь потужні зміни у його роботі. Для мене важливо, що Олег не нудний і послідовний. Цей художник вміє мислити і відчувати. А як він змінюється – треба поговорити за десять років».

Побачити «Плоди» Олега Грищенка – і навіть доторкнутися до них, гортаючи арт-буки – можна в арт-центрі «Я Галерея» до 23 листопада.