Тривають зустрічі журналістів газети «День» з мешканцями Донбасу в межах туру «День» для Сходу». Книги Валентина Торби («Я – свідок. Записки з окупованого Луганська»), Марії Семенченко («Катастрофу і тріумф. Історії українських Героїв») та Івана Капсамуна («Котел», Або справа без терміну давності») презентовані вже в двох містах – Краматорську та Артемівську (Бахмуті). Кожна зустріч з аудиторією проходила у дружньому середовищі, де кожна зі сторін – автори і читачі – давали один одному поживу для роздумів, робили смислові відкриття та ділилися власними баченням низки важливих, часто суперечливих питань. Як результат – продуктивний діалог.  Більше того, можна стверджувати, що ми знайшли у цих містах немале коло однодумців нашого видання – і це обнадіює. Видно, що Донбас дійсно хоче бути почутим. Але питання в тому – який Донбас так і не був почутий досі? Адже російська пропаганда зробила все, щоб схід України був асоційований саме з проросійським вектором.

КНИЖКИ «ДНЯ» - В БІБЛІОТЕКАХ СХОДУ

У Краматорську захід відбувся у творчому закладі «Вільна хата», а в Артемівську – у вільному просторі «Майстерня». Наступним містом, який відвідає «День», буде нині обласний центр Луганщини Сєверодонецьк. На зустрічах були присутні як інтелігенти – вчителі, представники бібліотек, так і прості мешканці Донбасу та навіть інших міст України, зокрема волонтери з Одеси. До речі, саме завдяки цим волонтерам кілька наших книжок одразу після презентації вирушили на передову – у руки воїнів.

Завдяки заступнику президента Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День», директору українсько-американського підприємства «Золоті ворота» ЛТД Василю Кривобоку, який викупив 200 примірників згаданих книжок, видання газети «День» потрапили до мереж бібліотек Краматорська та Артемівська. Окрім того, книжки були подаровані активістам і військовим.

Зустрічі мали характер не лише виступів перед загалом, але й дискусії, в яких проявилась єдність в питаннях щодо витоків окупації Донбасу та засобів його звільнення. По-перше, треба зберегти єдність серед волонтерського і добровольчого активу. По-друге, необхідно систематизувати і відпрацювати методику роботи з населенням. По-третє, потрібно акумулювати зусилля по пропозиції альтернативних, а не декларативних векторів розвитку країни.

Артемівський журналіст Ганна Бокова сказала: «Ми проводили у школах експеримент в межах гри з умовною виборчою кампанією, намагаючись дітей «підкупити» за цукерку в момент голосування. Дітям пропонувався кандидат «х», який обіцяв цукерки за умовні голоси. В одному з класів результати були вкрай прикрими. Діти «голосували» за цукерки, пояснюючи це тим, що не встигли пообідати і були голодними». На цьому психологічному і соціальному прикладі можна провести паралель з українським народом, доведеним до стану зубожіння і часто готовим зробити вибір не свідомістю, а «шлунком».

ДІТЯМ – ПРО СКЛАДНІ ТЕМИ

Присутні на заходах висловили одностайне розуміння витоків окупації нашої Батьківщини, яка розпочалась з середини 1990-х років, коли Донбас був відданий місцевим проросійським олігархам. Ця практика фактично призвела до розв’язання рук агресору, а зрештою – до чергової хвилі геноциду і етноциду українців. Для мотивації вкрай необхідний приклад, взірець, якими стали наші військові і волонтери, історії яких розповідаються в книзі Марії Семенченко «Катастрофи і Тріумф. Історії українських Героїв». Це база для потужного поштовху до докорінної зміни свідомості тих, хто потрапив в полон кремлівської пропаганди. Але Донбас бажає бачити і відповідний посил від офіційного Києва, адже досі стоїть проблема, зокрема, виховання молоді. До речі, виступаючи в Краматорську перед школярами та їхніми батьками, автори книг «Дня» намагалися донести до присутніх саме цей посил – важливості навіювань змалечку. Адже громадянином неможливо народитися. Громадянина необхідно виховувати. І зволікання з цим, зрештою, закінчується прикрими наслідками, прикладів яких вже, на жаль, вдосталь.

А на зустрічі у Краматорську одна з читачок зауважила, що це дуже важливо називати ворогом не лише Росію, а й олігархічну систему.

БОРОТЬБА ЗА ІСТОРІЮ

Важлива деталь. Мешканці сходу – ті, яких зацікавили наші книжки і наші зустрічі з читачами, намагаються розібратися не лише у ситуації, яка нині склалася в країні, а й у низці історичних питань. У Бахмуті, у вільному просторі  «Майстерня», ще до початку презентації один з відвідувачів спитав, чи не буде сьогодні ще й презентації «Повернення в Царгород». Він пояснив, що його дуже зацікавила ця книга, як і загалом історія, і висловив сподівання, що й автори історичних книжок «Дня» доїдуть до сходу. Під час дуже жвавих діалогів з читачами було відчутно, що тут є розуміння, що війна точиться не лише за територію, а й за історію. Дехто почав згадувати речі, які раніше не здавалися загрозливими, а зараз пояснюють багато чого. Володимир Ісаєв, місцевий мешканець, згадує, як у його дитинстві в Артемівську роздавали листівки, які закликали українців переселятися у степи Казахстану. А до того, ще вранці, господиня українського кафе  розповідала нам, що має стару фотографію, де вона ще маленька сфотографована з дідом у вишиванках. «Я українка, я їх не боюсь, хай хоч розстрілюють, я не відмовлюсь від цього», – сказала вона.

Наші видання, як і загалом українські книжки, тепер можна знайти в артемівському «Домі Книги», який заснував Володимир Дериведмідь. На цій крамниці висить дуже правильний слоган, що одна книгарня важливіша на Донбасі за 20 танків. Під час зустрічі пан Володимир неодноразово повертався до теми про виховання дітей і важливість правильних книг. Поки що для сходу – це все ще відчутна проблема. Але запит на них – величезний. А продавець книгарні Катерина зауважила, що вона дуже рада, що ми приїхали, адже раніше практично ніхто не їздив на схід – ні письменники, ні музиканти, ні інші культурні діячі. «На щастя, почали їздити зараз. Дякуємо», – сказала вона нам, попросивши підписавши і їй примірники наших книжок. Пообіцяла поділитися враженнями.

А наша поїздка сходом – триває.

Валентин ТОРБА, Марія СЕМЕНЧЕНКО, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»

Краматорськ- Костянтинівка - Артемівськ (Бахмут)