Сьогодні завершилася XVII Міжнародна фотовиставка «Дня». Відвідувачі обрали кращу роботу в номінації «Приз глядацьких симпатій».

Більше тижня фотовиставка «Дня» гостинно приймала відвідувачів. Майже 6 тисяч людей прийшли подивитися на головне фотобіенале країни у столичній галереї «Лавра». У останній день експозиції відвідувачів було безпрецедентно багато. Тут, на відміну від виборів, явка тих, хто хотів проголосувати за найкращих, — була вищою. Та й вибирати було з чого – 350 висококласних робіт. У результаті голосування відвідувачів «Приз глядацьких симпатій» здобула фотографія «Тато йде на війну» Анни Чапали. На другому місці — знімок Івана Богдана «Ніжність», на третьому — «Військова засмага» Богдана Росинського.

Анна ЧАПАЛА, «Тато йде на війну»

«Я зняв це фото восени минулого року в Пісках, — розповідає один з переможців Богдан Росинський, який завітав на закриття Фотовиставки «Дня». – Це група відомого нині «Бояна» вийшла з аеропорту. На фото – боєць з позивним «Фазан». Я там перебував як фотокор, з німецьким колегою. Ми намагалися пробратися до аеропорту якраз. Це була моя перша поїздка в зону АТО. А тепер я вже Піски знаю як свої п’ять пальців. Так вийшло, що багато разів уже там був, маю купу різних історій – і трагічних, і смішних… Страшно знімати, звісно, але хтось же має це показати. «Військова засмага» – це одна із робіт з мого фотопроекту «Обличчя «Правого сектору». Я його вже на передовій виставляв, а тепер думаю про свою персональну фотовиставку... Для мене «Приз глядацьких симпатій» на Фотовиставці «Дня» став дуже несподіваним і приємним. Чесно кажучи, приголомшений звісткою. Тим більше, що це перша моя участь у фотоконкурсах взагалі. І відразу одну з моїх робіт відзначила Спілка фотохудожників України – «Осінній пейзаж», а іншу – відвідувачі! І самооцінка одразу піднялася».

Іван БОГДАН, «Ніжність»

Богдан РОСИНСЬКИЙ, «Військова засмага»

Цього року безпрецедентною була також кількість проданих робіт. Багато охочих не лише прагнули роздивитися фотовиставку, а й залишити собі її маленький шматочок. Останнього дня на фотовиставку в «Лавру» прийшла Олена Пачевська із салону краси «Holiday Spa». Жінка довго вибирала з дочкою роботу, радилася, і нарешті зупинилася на одній – «Залицання» із серії «Птахи водойм».

«Вдруге ми на Фотовиставці «Дня», — розповідає Олена Пачевська. – Експозиція вражає своєю актуальністю. Минулого року був Майдан, цього року – війна. Все, що ми пережили, відображає фотографія. А фото, яке я вибрала для салону «Holiday Spa», несе в собі позитив. На цьому фото сонце, яскравість, промені життя... У нас в залі африканський стиль, і робота прекрасно впишеться у інтер’єр. Ніхто навіть не здогадається, що це – Україна. Як на мене, наша країна навіть більш цікава і багата, ніж Африка. Але якби я вибирала фото для себе, свого дому, вибрала б «Снігову королеву» – тут життя, молодість, рух сніжинок. Класно, що багато собак на фотовиставці – ми всі любителі собак. Собаки і на фронті підтримують наших солдат, і тут, як от на роботі «Почуття», де дівчинка обіймає велетенського пса. А фотовиставка загалом торкається серця, наших переживань. Все наше життя відображається у представлених роботах. Я плакала… Там де війна, там де труна, вдови… і зараз не можу без сліз говорити про це. Мене там найбільше вразив знімок «Чистий четвер», де священик миє ноги учасникам АТО. Ми переможемо, коли буде віра і патріотизм. А в цьому фото – все в одному: і віра в Бога, і патріотизм. І тоді Україна встане», — завершує пані Пачевська.

Попри холодну погоду, на фотовиставку сьогодні прийшло дуже багато сімей з маленькими дітьми, молодь – цілими компаніями, чимало було людей похилого віку. Кожен із них оцінював роботи з перспективи свого світогляду, у кожного з них були різні вподобання – хтось подовгу роздивлявся яскраву серію «Птахів водойм», а інші — жваво жестикулювали і обговорював зі своїми супутниками фотографії з циклу «Політичний трилер. Мінськ-2».

«Це наша сімейна традиція – ходити на фотовиставку «Дня», — говорить Юлія Федосюк, а навколо неї крутяться і зацікавлено дивляться троє маленьких дітей. – Це чудова нагода побачити ретроспективу певного періоду, як правило року, подивитися назад, ще раз пережити ті емоції, які викликали події протягом року, що траплялися з нами. Та і просто побачити дуже красиві роботи, отримати естетичне задоволення. Вперше на фотовиставку ми потрапили, здається, 9 років тому. У нас ще не було дітей з чоловіком, ми ще навіть не були одружені, тобто скільки є наша сім’я, стільки ми сюди ходимо. Тоді ще фотовиставка була в Українському домі, ми туди просто часто ходили на всі заходи, а також були і є читачами «Дня» – от так і дізналися вперше про цю подію.

А цьогоріч фотовиставка нагадала, як було страшно. Зараз уже притупилися ці відчуття, всі звикли до того стану жаху, що з нами був, в якому всі жили. Коли бачиш ці картини – все знову стає актуальним і болісним. Завжди хочеш пам’ятати. Знову згадалося, скільки багато робиться людьми для бійців. Ми з дітьми робимо якісь листівки, але як правило це – послання в один кінець. А тут на фотографіях з того боку можна роздивитися обереги, листівки. Це – як відповідь звідти. А ще мені сподобався «жарт» – три фото з трьома колишніми президентами у різних місцях фотовиставки. Для мене це про те, що треба вміти сміятися над собою. Коли ми дивимося назад – можемо побачити, в чому ми недосконалі, що з нами було не так тоді. Тоді ми сприймали все як належне, критикували, але не бачили аж так далеко, а тут є можливість побачити себе здалеку, переосмислити і усвідомити інакше».

XVII Міжнародна Фотовиставка «Дня» в галереї «Лавра» завершилася, але вона лише починає свій шлях Україною. Найкращі фотографії країни традиційно запрошують в регіони! Наступний пункт на карті – Глухів. І кожне місто — не залежно, велике воно чи зовсім крихітне, — може запросити фотовиставку до себе.

ЗА ПРИЗОВІ МІСЦЯ У НОМІНАЦІЇ «ПРИЗ ГЛЯДАЦЬКИХ СИМПАТІЙ» НА ЗАКРИТТІ ФОТОВИСТАВКИ «ДНЯ» ІВАН БОГДАН ТА БОГДАН РОСИНСЬКИЙ ОТРИМАЛИ ЕКСКЛЮЗИВНІ ПОДАРУНКИ

ВРАЖЕННЯ

«НАШІЙ КРАЇНІ ПОТРІБНІ СПРАВЖНІ ЛІДЕРИ, ЯКІ БУДУТЬ ДЛЯ НАС МОЖЛИВІСТЮ ОБ’ЄДНАТИСЯ»

Віка БАРОН, дизайнер:

 — Кожного року фотовиставка «Дня» мене глибоко емоційно зачіпає. У нас країна не дуже благополучна, весь світ сьогодні знаходиться під загрозою. І ці великі люди, які дивляться на нас зі знімків, які несуть страждання, які готові терпіти заради вищих ідей біль і втрати – це національний героїзм без будь-якого пафосу. Дякую всім людям, які це бачать і відчувають, які хочуть знайти новий шлях. З кожним роком фотовиставка «Дня» все гостріша, а кількість знімків, які відображають благополучні і радісні картини все менше. І це правда, таким все і є. У суспільства спадають рожеві окуляри. Ми вчимося у цьому кошмарі шукати радість, яку раніше вважали банальністю, само собою зрозумілими речами. І це нас повертає до нашої природи людини. Ми розуміємо, що таке сім’я, що таке справжні цінності. Одна із фотографій, яка мені найбільше сподобалася, – фото автомата і ляльки-мотанки крупним планом. Останнє – це щось сакральне, архетипові для нас. Ми розвиваємося як інтелектуальні і культурні особи, і все менше визначаємо ці базові речі. Але тоді, коли ми розуміємо, наскільки сильне зло, необхідно звертатися до своїх архетипічних символів.

Коли бачиш лиця політиків, які вони далекі від нас – і це так помітно. За три-чотири роки до війни ми це бачили, але не реагували, сприймали цей як даність. Сьогодні я розумію, що так не повинно бути. Я, звісно, не ідеалізую ні систему уряду, ні соціальну різницю між класами, але так, як відбувається у нас, не повинно бути. Я хочу побажати нашій країні справжніх лідерів, які будуть для нас можливістю об’єднатися навколо них. Бо якщо їх нема – ці рефлексії ні до чого не ведуть.    

«МЕНЕ ВРАЗИВ МАСШТАБ ФОТОВИСТАВКИ «ДНЯ»

Наталія АФОНІНА, вчитель історії Середньої школи №134 ім. Ю.Гагаріна:

 — Я не вперше зі своїми учнями відвідую Фотовиставку газети «День». У нашій школі є предмет «художня культура» і таким чином, саме на виставці, я хочу наблизити учнів до всього, що стосується прекрасного. До того ж, дізнавшись, чому присвячена нинішня Фотовиставка, я також захотіла, щоб діти не тільки чули про те, що відбувається на сході, але й побачили фотографії, зроблені там. Однак, це ще не все. Після відвідування експозиції, ми традиційно проведемо круглий стіл, на якому ділимося враженнями, дискутуємо на тему побаченого. Діти зараз дуже цікавляться історією та подіями, які відбуваються в Україні.

На нинішній Фотовиставці я побачила Україну, яка не здається. Тут чітко простежуються не тільки боротьба, страх і жахіття, але і життя та віра у те, що Україна переможе. Я прийшла сюди вже підготовлена і побачила те, що збиралася побачити.  Однак мене вразив масштаб Фотовиставки «Дня». Я купую книжки, присвячені революціям та подіям, які відбуваються, але тут — дійсно дуже багато фотографій, які просто шокують тонкістю передачі емоцій. Одразу запам’ятовуються світлини з нашими покаліченими солдатами, а також — із зображенням тих умов, в яких вони знаходяться. Все ж таки, по телебаченню  нам не показують справжню дійсність, як я це тут побачила. Ще мені сподобався друга зала, де я змогла переключитися на більш позитивні і світлі роботи. Попри події в країні, все одно, кожен зі знімків, який було представлено – вселяє надію.