Із ремонтом встигли – саме так, із полегшенням, можуть нині зітхнути співробітники Національного музею ім. Т. Шевченка і чекати в гості перших відвідувачів. Після майже шести місяців реставраційних та ремонтних робіт, які готувалися до 200-річчя від дня народження Кобзаря, офіційне відкриття музею заплановане на 10 годину 9 березня. Попри негативні відгуки та критику, що час від часу додавались, як ложка дьогтю у бочку меду, деякі кардинальні зміни у приміщенні музею все ж відбулися. Головний вхід до музею тепер не з боку бульвару Шевченка, там нині стоїть постамент поета,а з боку внутрішнього дворику.

Сам дворик обклали тротуарними плитами, лишили місце для клумбочок, а головний вхід тепер веде до атріуму – цілком нового приміщення, яке з’єднує основний корпус музею із флігелем, де працюють наукові співробітники. Саме на місці атріуму росла нібито шовковиця Шевченка, стверджували противники кардинальних змін у музеї. Та як переконують співробітники музею, її причетність до особистості поета ще треба довести.

Отже, атріум – сучасне приміщення для змінних виставок та переставних композицій. Візуально – це кімната зі скляною стелею, із великим вікнами у середину двору. Саме звідси, як на перехресті, ведуть дороги до основних залів з експозиціями, до прес-центру (він у музеї теж тепер працює), а також до дитячого центру. Це давній задум музейників, де будуть проходити заняття з дітьми, майстер-класи тощо.

Першими до оновленого музею запросили журналістів. Як каже директор Дмитро Стус, намагалися зробити все, аби музей Кобзаря став сучасним культурно-освітнім центром. Дмитро Васильович зауважив, що нині у культурному житті країни так повелося, що хороші зміни робляться під певні ювілеї. Тому скористалися цією нагодою сповна. Хоча державного фінансування не вистачило. Близько 17 мільйонів гривень на завершення реконструкції та ремонтів вклали будівельні компанії, які займалися цими роботами. Навіть без гарантій, що держава якнайшвидше їх поверне.

Сама ж експозиція тепер складається з трьох частин. Перша, скажімо, класична, присвячена життєвому шляху та творчому доробку поета. Друга – це змінні тематичні експозиції, які розкривають таланти Шевченка як художника. Третя частина експозиції поки що доробляється. Як розповідають співробітники, її розташують на першому поверсі музейного приміщення. У одному із залів представлять експонати, пов’язані з родиною Терещенків, другу залу присвятять історії перепоховання Тараса Шевченка, а третій зал матиме формат «музей у музеї» - розповідатиме про «Кирило-Мефодіївське братство».

Та перш ніж давати оцінки, вдало чи погано оновлено музей, треба побачити все на власні очі.