«Там кілька тисяч артефактів, і нас цікавить абсолютно все! Насіння, кістяки, ювелірні вироби, зброя, печатки, — захоплено розповідає про знахідки на Поштовій площі Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва Інституту археології НАН України. — Це великий комплекс, де відтворюється образ життя періоду Середньовіччя».

Нагадаємо, розкопки на Поштовій площі, де будується торгово-розважальний центр, почались у 2015 році. Торік там знайшли добре збережену вулицю стародавнього Києва. Наразі розкопки на Поштовій призупинені, бо інвестор, який зводить ТРЦ, заборгував дослідникам 500 тисяч гривень за минулий рік. «Ми не почнемо роботи, доки інвестор не розплатиться. Також чекаємо на аванс. Ми можемо продовжити роботи через тиждень-два, а можемо — і за два або три місяці, все залежить від інвестора, — коментує Михайло Сагайдак. — Зараз фактично вийнята тільки половина обсягу ґрунту. Залишився такий самий обсяг, але з більш насиченими культурними нашаруваннями часів Київської Русі. Знайдені рухомі пам’ятки переміщені до Центру археології Києва — вони обробляються, за наявності коштів намагаємось їх реставрувати».

ДЕСЯТЬ ДНІВ НА ВІДПОВІДЬ

Цього тижня на Поштовій площі зібрались активісти, чиновники і багато журналістів. Петиція до Київради з вимогою втілити плани з музеєфікації та дослідження давньоруської вулиці набрала необхідні 10 тисяч голосів, і тепер влада повинна її розглянути. Увага громадськості не дозволить «забовтати» тему.

«Просимо мера Києва Віталія Кличка звернути увагу на те, що археологічні розкопки, які мають загальнонаціональне значення для України, опинились під небезпекою знищення. Квартали стародавнього Києва завалюють мішками зі сміттям, а фінансування роботи археологічної групи припинилося чотири місяці назад», — зокрема йдеться у зверненні.

«Заступник Віталія Кличка 25 липня написав доручення, щоб підготували відповідь на петицію. Її мають написати протягом десяти днів і надіслати нам. Власне, від її змісту залежатимуть наші подальші дії, — говорить Акім Галімов, автор петиції, документаліст, автор фільму «Україна. Повернення своєї історії». — По суті, варіантів може бути два. Або просто відписка на кшталт «створити таку-то робочу комісію». Це найгірший варіант. Або, як ми сподіваємось, пропишуть чіткий план, що міська влада збирається робити, щоб вирішити питання».

МІСТО — «ЗА» МУЗЕЙ

Столична влада, принаймні на словах, активістів підтримує. «Кілька років тому, коли виявили перші знахідки на Поштовій площі, міська адміністрація без вагань підтримала існування музею середньовічного Києва на Поштовій площі. За домовленостями столиця мала фінансувати науково-дослідні роботи, інвестор — фінансувати розкопки, а археологи повинні були проводити ці розкопки, консервувати та музеєфікувати знайдені артефакти. Наразі місто повністю виконує свої зобов’язання і жодних заборгованостей перед археологами не має», — зазначає Олександр Никоряк, в. о. заступника начальника департаменту культури Київської міської держадміністрації.

До речі, серед причин зупинки археологічних досліджень Олександр Никоряк називає технологічний процес будівництва. «При подальших глибинних розкопках археологами є загроза зсуву плити, на якій стоїть Поштова площа. За результатами останньої нашої наради замовнику робіт та інвестору доручили напрацювати технології укріплення, які б забезпечили відновлення археологічних досліджень, залучивши до цього Центр археології НАН України», — розповідає в. о. заступника начальника департаменту культури. Крім цього, до департаменту економіки та інвестицій КМДА надіслали лист із пропозицією опрацювати інвестиційний договір про виконання робіт на Поштовій площі у зв’язку із набуттям об’єктом статусу пам’ятки та намірів столичної міської адміністрації музеєфікувати артефакти і створити музей.

«НА ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ МОЖНА ЗАРОБЛЯТИ»

«Є закон про охорону культурної спадщини. Якщо забудовник не виявлятиме бажання працювати зі знахідками, міський департамент культури може відізвати своє погодження, потрібне для проведення будь-яких будівельних робіт, — наголошує Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста». — Забудовник зобов’язаний здійснити заходи з проведення розкопок. Інакше може бути прийнято безліч рішень, починаючи від скасування певних дозволів і закінчуючи тим, що у нього заберуть земельну ділянку. Звісно, це крайній випадок, бо тоді постане питання про компенсацію його втрат. Але, думаю, міська влада може знайти компроміс із забудовником, залучивши музейників і громадськість, щоб включити цей об’єкт у структуру майбутнього центру. Тим паче, такий історичний об’єкт підніматиме його статус».

На важливості «роз’яснювальної роботи» із забудовником акцентує співкоординатор Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук. «Треба пояснити забудовнику, що такий об’єкт може стати додатковим магнітом для відвідувачів цього місця. Правильна організація музею може бути вигідна забудовнику. Замість кількох бутиків він отримає додатковий потік відвідувачів, які захочуть прийти не просто до торгового центру, а саме в це місце, і заодно можуть скористатися іншими послугами, — зауважує урбаніст. — У нас ще небагато комерційних структур розуміють, що на історичній пам’яті можна заробляти. Коли ситуація зміниться, не буде так багато проблем із захистом історичної спадщини».

ПОБАЧИТИ «ЗВІДКИ ПІШЛА РУСЬКА ЗЕМЛЯ»

Олександр Сергієнко нагадує, що ще у 1970-х роках при прокладці лінії метро під вулицею Петра Сагайдачного (тоді — Жданова), поруч із Поштовою, знаходили дерев’яні зруби Х—ХІ століть. «Тоді нічого не змогли з цим зробити. Очевидці кажуть, що цю вулицю просто закопали назад, бо у землі вона природним чином консервується, а її збереження на повітрі вимагає використання складних технологій. Те саме питання консервації невідворотно постане перед науковцями тепер», — додає експерт.

Директор «Інституту міста» вважає, що було б добре вбудувати експозицію майбутнього музею у торговельний центр, зробивши її частиною громадського простору Києва. «Щоб люди, особливо діти, бачили «звідки пішла Руська земля», що тут ще тисячу років тому було місто», — пояснює Олександр Сергієнко.

Тим часом активісти подали на громадський бюджет Києва проект щодо проведення міжнародного архітектурного конкурсу на створення архітектурної концепції та ескізного проекту підземного археологічного музею на Поштовій площі. Михайло Сагайдак, який став співавтором проекту, каже: «Мета — щоб у конкурсі взяли участь якомога більше людей з різних країн, ті, хто вже знається на такому. Безумовно, музей створюватиметься за участю українських фахівців, але так цей проект стане широковідомим». Чи здобуде ця ініціатива підтримку — дізнаємось у листопаді. І значно швидше стане відомо, наскільки серйозно влада міста ставиться до своїх обіцянок щодо збереження унікальної пам’ятки.