Сьогодні важко уявити, що замість тризуба на нашому гербі міг би бути... плуг. І це не фантастика чи радянські вигадки, а прагнення Михайла Грушевського. Причина в тому, що тривалий час тризуб, національний символ із понад тисячолітньою історією, перебував у забутті. Як йому вдалося виринути з глибин історії, розповідає Олександр Іщук, кандидат історичних наук, науковий консультант виставки «Символ твоєї свободи: 100 років Державного герба України», яка триває в Національному музеї історії України до 30 березня. Далі — пряма мова історика.

МІЖ СОКОЛОМ І ЯКОРЕМ

— Цього року відзначаємо 100-річчя затвердження тризуба державним гербом УНР. Це сталося 12 (25) лютого 1918 року в місті Коростень, де відбувалося тоді засідання Малої Ради Української Центральної Ради, адже Київ уже був у руках більшовиків. На нашій виставці є експонати, які свідчать про тисячолітню історію українського тризуба: монети, уламки черепиці, посуду з українським національним символом.

Звідки походить тризуб? Назву кілька теорій, хоч жодна з них не є остаточно доведеною. Перша версія, доволі популярна: тризуб символізує сокола, який кидається на здобич. На її користь свідчить те, що Святослав, якому належить перша печатка з тризубом, відомий своїми завойовницькими походами. Інша версія — що цей символ має візантійське походження, що це не сокіл, а якір. Ба більше, тризуби знаходять і серед інших цивілізацій, він трапляється в різних періодах — трипільської, кіммерійської, скіфської доби. Тому віднайти його коріння доволі складно.

МІДНА ПЕЧАТКА З ЗОБРАЖЕННЯМ ТРИЗУБА І НАПИСОМ «ЧЕТВЕРТИЙ ПІШИЙ ПОЛК УНР»

У нас тризуб стає фактично символом династії Рюриковичів. За сучасними дослідженнями, вважається, що кожен із князів мав свій особливий тризуб. Наприклад, у Святополка один із зубців був схожий на хрест, у деяких були двозубці, в деяких — тризубці. А в Юрія Долгорукого був простий тризуб, схожий на вила. Загалом віднайдено до 200 різних варіантів, Ярослав Пастернак навіть написав книгу, в якій здійснив типологію тризубів. Найбільш відомим, звісно, є той, що належить Володимиру, саме на його основі створено наш сучасний герб.

ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНСЬКУ ІСТОРІЮ

— Коли монголи завоювали територію України, тризуб поступово зник із ужитку. Наступні правителі Києва, які були за часів Великого князівства Литовського, потім Польщі, а також козаки його не використовували. Чому так сталося — історична загадка. Учені вважають, що, можливо, тризуб зник через занепад династії.

ЗАХИСНИЙ ЩИТ З ЄВРОМАЙДАНУ

Цей період забуття затягнувся на кілька століть. Лише з археологічними розкопками в кінці XVIII і в XIX століттях, коли віднайшли вже згадувані пам’ятки з тризубом, цей символ повернувся до нашої історії. Так склалися обставини, що якраз тоді почався активний культурний розвиток — заснування університетів, гімназій, шкіл, люди стали вивчати історію, захоплюватися нею. І, звісно, тризуб зацікавив людей, вони почали вважати його національним символом.

Однак «повернення тризуба» певною мірою завдячує багатьом культурним і політичним діячам, які почали використовувати його в різних заходах. Зокрема, величезна роль у популяризації тризуба належить проектам Георгія Нарбута. А вони були різноманітні — від печатки Української академії мистецтв до проекту герба УНР та прапора Українських військово-морських сил (блакитний хрест на білому тлі, а в правому верхньому кутку — блакитно-жовтий прапор із тризубом). Саме Георгій Нарбут пропонував вживати тризуб як офіційний символ української держави того часу.

ПЛУГ, КОЗАК І ВЛАСНЕ ТРИЗУБ

— Михайло Грушевський 1917 року спочатку думав зробити гербом України плуг — як символ працелюбства. Але в якийсь момент відомий український діяч побачив, що ця ідея не зовсім підходить і почав дивитися, які ще є історичні символи, що можуть стати гербом. Варіантів було не так багато: це міг би бути символ запорізького козацтва і тризуб найвідоміших київських князів.

І тут цікаво, що маємо два варіанти гербів. Георгій Нарбут мав власний проект: тризуб він розмістив нагорі, а в центрі зобразив символ Війська Запорозького — козака, який тримає на плечі мушкет (його постійно зображували на печатках та офіційних документах Війська Запорозького). У такий спосіб Георгій Нарбут поєднав обидва ключові періоди української історії. І цей герб використовувався за часів гетьмана Скоропадського.

ГЕОРГІЙ НАРБУТ. ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ. 1918 Р.

Проте для нинішньої історії важливий інший герб, який намалював друг Михайла Грушевського Василь Кричевський. На ньому вже немає козака, є лише золотий тризуб у обрамленні гілки червоної калини. Саме його і затвердила Українська Центральна Рада. А згодом і Верховна Рада, щоправда, від обрамлення гілкою калини довелося відмовитися.

ЗНАК ОБОРОНИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

— За Революції 1917 — 1921 років тризуб отримав надзвичайну популярність, став загальновживаним. Він був присутній на печатках, паспортах, грошах, марках, нагородах, поштових листівках. Щодо марок цікаво, що спершу, коли Українська держава ще не мала власних, вона використовувала царські поштові марки, на яких двоголовий орел згори був проштампований саме тризубом.

Також тризуб активно вживався після 1920-х років. Його використовували українські підпільні організації, зокрема в Галичині, на Наддніпрянщині, такі як Українська військова організація, Організація українських націоналістів, згодом УПА.

Цікаво, що на одних предметах прапор із тризубом має блакитний колір угорі, жовтий внизу, а в інших випадках — навпаки. Тут треба зазначити, що в усіх історичних документах — і гетьмана Скоропадського, і часів Української Народної Республіки — офіційно вважалося, що блакитний колір має бути згори, а жовтий внизу. Але часто громадські організації, інші діячі не надавали цьому такого великого значення, тому помилки траплялися.

ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТНИЙ БІЛЕТ 2 ГРИВНІ. 1918 Р. УНР

Революція Гідності теж супроводжувалася увагою до національного герба. Наприклад, існує тризуб у дерев’яному обрамленні, який був на ялинці на Майдані. Багато зображень тризубу було й на щитах «Самооборони».

Ось так тризуб виринув із глибин давнини і продовжив свою тисячолітню історію, об’єднуючи українців різних часів навколо спільної мети — захисту незалежності України.