Перейти к основному содержанию
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Більше питань, ніж відповідей...

Що потрібно знати з приводу історії повернення Олексія Навального в Росію і його позиції щодо України
18 января, 19:16

Олексій Навальний повернувся в Росію, де його одразу затримали правоохоронці. З серпня минулого року він перебував на лікуванні в Німеччині, куди його перевезли після отруєння на батьківщині. Опозиціонера забрали з паспортного контролю в аеропорту Шереметьєво, хоча приземлитися літак мав в аеропорту Внуково, де Навального чекали сотні його прихильників. Останніх омонівці паралельно з прильотом почали «пакувати» в автозаки від гріха подалі. Протестів, як відомо, кремлівська влада боїться як чорт ладана. 

У Росії Навальний оголошений в розшук Федеральною службою виконання покарань. Влада вважає, що опозиціонер порушив правила умовного засудження у справі «Ів Роше». Не відмітився у російській інспекції навіть після того, як його виписали з німецької клініки. Слідчі вимагають скасувати умовне засудження Навального і замінити його на реальний термін у три з половиною роки у виправній колонії. Засідання суду призначено на 29 січня.

Весь процес, починаючи з вильоту Навального з Берліна, супроводжувався великою інформаційною увагою, зокрема прямими трансляціями журналістів, які в тому числі летіли разом з опозиціонером. Ця тема стала головною для російських опозиційних мас-медіа, як вони себе називають, не кажучи про соцмережі. Не відставали в цьому плані і українські ЗМІ. Так, з одного боку, задача журналістів — передавати інформацію, а з іншого — в цій ситуації замало бути просто ретранслятором. Важливим є контекст.

«Уважно стежу за операцією проти Навального у Росії. Так, очевидно, що він вражений бацилою російського шовінізму. Але  більшість росіян теж, — пише у ФБ народний депутат Микола Княжицький. — Отруєння політичних опонентів, хто б вони не були — злочин. Такі злочини засуджуються у світі. Скрипаль, наприклад є не просто шовіністом, а антиукраїнським яструбом порівняно з Навальним, але це ніяк не виправдовує «дослідників шпилів» з КДБ. Ми маємо засуджувати кожен злочин проти свободи, демократії, людини. Люди, які ставлять під сумнів факт отруєння тоді мають ставити під сумнів і інші розслідування Bellingcat, а це, нагадаю і перші докази вторгнення російських військ на територію України і докази того, що за збиттям рейсу MH17 стоїть Росія. ... Кого б не труїв і не переслідував незаконно російський режим, ми маємо бути на стороні переслідуваних і тих, хто виступає за демократію в Росії.  Бо не політична доля Навального нас турбує, а широке засудження і знищення авторитарного режиму Путіна. Історія з Навальним — крок до цього».

Але це не все: якщо уявити, що авторитарний режим Путіна буде знищений, чи не постане на його місці інший авторитарний режим, зокрема з числа тих, хто сьогодні вважається опозицією?

«Крим споконвічно російський небутерброд, Севастополь город російських небутербродів, яких там немає, але вони стоять за спинами жінок і дітей, тому що один народ — один бутерброд, — короткий виклад доктрини політики сусідства, незалежно від ступеня ліберальності представника еліти рф (йдеться про відому цитату Навального: «Крым — это что, бутерброд с колбасой, чтобы его туда-сюда возвращать?» — ред.), — пише політичний експерт Олег Саакян. — P.S. Те що слово бутерброд має німецьке походження — просто збіг. P.P.S. Вчора стартував новий сезон серіалу «Спадкоємець», під робочою назвою «Дружина декабриста. Повернення додому». Кінцівка серіалу заздалегідь зрозуміла всім, але хто ж головний герой і якою ціною — головна інтрига».

«...Дозволю собі нагадати, що коли в ніч з 11 на 12 січня 2021 року понад 200 кримських татар, що поспішали до Ростову, де судили їх співвітчизників, протягом більше 5 годин незаконно утримувалися російськими карателями на мосту через Керченську протоку, ніхто з так званих російських опозиціонерів і словом не обмовився ані про них, ані, взагалі, про репресії та переслідування кримськотатарського народу в окупованому РФ Криму, — пише голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. — Це я до того, щоб і далі ніхто не обманювався щодо російської опозиції, коли йдеться про Крим, кримськотатарський народ, про Україну».

Навальному в його становищі можна поспівчувати, але це співчуття з боку українців не має виглядати дурноголовим. Коротке відео, яке було записане подружжям Навальних, перед вильотом з Німеччини, де вони цитують відомих персонажів Даніла Багрова і Дашу (вона ж Мерлін) з фільму Олексія Балабанова «Брат-2»: «Мальчик, принеси нам водочки, мы домой летим», свідчить про те, що режим в Росії і ставлення до України можуть залишатися незмінними. Фільм Балабанова свого часу фактично став підготовкою приходу до влади Путіна і його стилю правління. Такі ознаки є небезпечними для нашої країни, тому що певні сцени згаданого фільму взагалі є відвертим шовінізмом росіян щодо українців. А отже для нас вкрай важливо розуміти якою буде Росія після Путіна, якщо опозиція користується подібними «фінтами», дотримуючись в питаннях України кремлівської позиції (знову ж таки Крим і бутерброд). Тому до самого Навального більше питань, ніж відповідей, зокрема, чи не є він так само небезпечним як і Путін?

Delimiter 468x90 ad place

Подписывайтесь на свежие новости:

Газета "День"
читать