Задача государственного деятеля - почуять ходу Бога, шагающего историей, и попытаться ухватиться за полы его одежды, когда он будет проходить мимо.
Отто фон Бисмарк, государственный деятель и дипломат Пруссии и Германии, первый канцлер Германской империи

О динамике перемен

Эксперты выяснили, как относятся к европеизации выходцы из Луганской и Донецкой областей
27 октября, 2020 - 18:48

Відомо, що чим ближче до західного кордону України — тим більше прихильників Європейського Союзу. І — навпаки: прибічників дружби з Росією. Дослідники Центру сталого розвитку SeeD та Центру «Нова Європа» дослідили ідентичність вихідців з Донбасу — наскільки вони почуваються європейцями, яким бачать майбутнє країни і своє теж.

З’ясувалося, що у цих областях європейцями вважають себе лише 0,2% опитаних. Але бажання таким почуватися — на порядок вище. Також дослідження показують, що на Донбасі є громадяни, які виступають за Європейський союз, за союз з Росією, і ті, що тримаються нейтрально. Нещодавно з’явилася і четверта група — яка підтримує і такий, і такий союз.

Фахівці наголошують, що опитування демонструють швидку динаміку змін у поглядах — якщо вести із громадянами розумну комунікацію щодо європейського вектору, плюсів та мінусів членства в ЄС, того, що нам може дати цей союз та що ми можемо дати європейській спільноті.

— Багато хто із опитаних говорив, що ми не дотягуємо до європейців. Це означає, що є  позитивний рух: ми хочемо, є надія і ми знаємо куди рости. На питання щодо ставлення до членства в Євросоюзі чи у Євразійському союзі перший варіант отримав 3,4 бали (із 10) і 4,8 другий. Різниця — велика. Чи є такі, що підтримують і те, і інше? Таких трохи більше за 10%, — розповіла представниця Центру міжнародної безпеки Оксана ЛЕМІШКА. — Важливо те, що підтримка того чи іншого вектору не є сталою: думки дуже швидко змінюються, і це означає, що є велика потреба в комунікації з громадянами. Немає простих трактувань і оцінок. Складність підходу до політичного вибору — це те, з чим ми повинні працювати, не намагатися спростувати. Так, є історична тяглість у контактах з Росією, побоювання, що краще не буде — спекулювати можна багато, але потрібно працювати.

За її словами, першим кроком має бути «централізоване джерело» із дуже простими роз’ясненнями, що таке ЄС, яку користь він може принести, слід говорити і про негативні сторони.

— Сьогодні такого регіону, як «Донбас», не існує. Сьогодні Донбас — дуже фрагментований: те, що ви побачите у Маріуполі, не побачите ні в Слов’янську, ні в Покровську, — вважає представник Центру «Нова Європа» Валерій КРАВЧЕНКО. — Важливо, що люди на Донбасі мають колективну свідомість: історично склалося, що це — край колективів, воно іде на рівні ідентичності. Є і колективна безвідповідальність: люди не готові на власні ініціативи — таких ма

Известно, что чем ближе к западной границе Украины — тем больше сторонников Европейского Союза.  И наоборот — сторонников дружбы с Россией.  Исследователи Центра устойчивого развития SeeD и Центра «Новая Европа» исследовали идентичность выходцев из Донбасса — насколько они чувствуют себя европейцами, каким видят будущее страны и свое тоже.

Выяснилось, что в этих областях европейцами считают себя всего лишь 0,2% опрошенных. Но желание таковыми чувствовать себя — на порядок выше. Также исследования показывают, что на Донбассе есть граждане, которые выступают за Европейский Союз, за союз с Россией, и те, которые держатся нейтрально.  Недавно появилась и четвертая группа — которая поддерживает и такой, и такой союз.

Специалисты отмечают, что опросы показывают быструю динамику изменений во взглядах — если вести с гражданами разумную коммуникацию относительно европейского вектора, плюсов и минусов членства в ЕС, того, что нам может дать этот союз и что мы можем дать европейскому сообществу.

 — Многие из опрошенных говорили, что мы не дотягиваем до европейцев. Это означает, что есть позитивное движение: мы хотим, есть надежда и мы знаем, куда расти.  На вопрос об отношении к членству в Евросоюзе или в Евразийском союзе первый вариант получил 3,4 балла (из 10) и 4,8 второй.  Разница — большая.  Есть такие, что поддерживают и то, и другое? Таких немногим более 10%, — рассказала представительница Центра международной безопасности Оксана Лемишка. — Важно то, что поддержка того или иного вектора не является постоянной: мнения очень быстро меняются, и это означает, что есть большая потребность в коммуникации с гражданами.  Нет простых трактовок и оценок. Сложность подхода к политическому выбору — это то, с чем мы должны работать, не пытаться опровергнуть. Да, есть историческая преемственность в контактах с Россией, опасения, что лучше не будет — спекулировать можно много, но нужно работать.

По ее словам, первым шагом должен быть «централизованный источник» с очень простыми разъяснениями, что такое ЕС, какую пользу он может принести, следует говорить и о негативных сторонах.

 — Сегодня такого региона, как «Донбасс», не существует.  Сегодня Донбасс — очень фрагментирован: то, что вы увидите в Мариуполе, не увидите ни в Славянске, ни в Покровске, — считает представитель Центра «Новая Европа» Валерий КРАВЧЕНКО.  — Важно, что люди на Донбассе имеют коллективное сознание: исторически сложилось, что это — край коллективов, это идет на уровне идентичности. Есть и коллективная безответственность: люди не готовы к собственным инициативам — таких практически не встречается.  Инициативных граждан больше на западе и в центральной части Украины. Если говорить о коммуникации, то следует работать со средним звеном — директорами школы, председателями ОСМД, начальниками определенных участков и тому подобное.  Потому что там среднее профессиональное звено очень эффективно. Следует понимать, что у этих людей очень обостренное чувство несправедливости. Сейчас шахты закрываются, закрываются предприятия, люди сильно страдают. Они привыкли получать зарплату от государства за работу, если этого нет, то виновато — государство. Они верят парии власти, а если не нравится, то — за тех, кто пообещает больше. Поэтому там олигархические партии имеют высокие рейтинги.  Люди имеют конформистские настроения и делают то, что им скажут.  В этом может быть «плюс»: если государство скажет, что нужно идти в НАТО, они будут за НАТО. Также у людей — посттравматический синдром.  Ведь рядом война. У них ощущение, что их предает государство Украина. Они симпатизируют «хозяйственникам» и на фокус-группах называли в один голос Лукашенко хорошим лидером.

Специалисты отмечают, что европейские местные власти совместно с общественными движениями может создать качественную коммуникацию с гражданами.

ло зустрічається. Ініціативних громадян більше на заході і в центральній частині України. Якщо говорити про комунікацію, то слід працювати із середньою ланкою — директорами школи, головами ОСББ, начальниками певних дільниць тощо. Тому що там середня професійна ланка дуже ефективна. Потрібно розуміти, що в цих людей дуже загострене відчуття несправедливості. Зараз шахти закриваються, закриваються підприємства, люди сильно страждають. Вони звикли отримувати зарплату від держави за роботу, якщо цього немає, то винна — держава. Вони вірять парії влади, а якщо не подобається, то — за тих, хто пообіцяє більше. Тому там олігархічні партії мають високі рейтинги. Люди мають конформістські настрої і роблять те, що їм скажуть. У цьому може бути «плюс»: якщо держава скаже, що потрібно іти у НАТО, вони будуть за НАТО. Також у людей — посттравматичний синдром. Адже поруч війна. У них відчуття, що їх зраджує держава Україна. Вони симпатизують «господарникам» і на фокус-групах називали в один голос Лукашенка гарним лідером.

Фахівці наголошують, що європейська місцева влада разом із громадськими рухами може створити якісну комунікацію із громадянами.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ