«Герой року — Байрактар...»

1.  2021-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2.  Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3.  «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше). Яких би тем хотілося від наших журналістів у наступному році?

4.  Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5.  Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6.  У 2021-му «Дню» виповнилося 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

Юрій ВОЙЦIЦЬКИЙ, фахівець із питань стратегічного планування регіонального та місцевого розвитку:

1. Незворотність вакцинації, затягування енергетичного зашморгу на фоні будівництва Nord Stream 2, черговий етап болісного переходу від соціалізму до ринкової економіки, повсюдна цифровізація, зростання рівня міграції українців за кордон, зменшення рівня народжуваності. За цими гаслами приховані геополітичні процеси, які мали суттєвий вплив на європейську політику і економіку. Україна залишається основним плацдармом протистояння між філософією демократичного Заходу і авторитарного Сходу. Це все відбувається на фоні швидкого зростання частки померлих до частки новонароджених.

2. Герой року — Байрактар, українське військо, журналіст В’ячеслав Бутусов. Чому Байрактар? Тому що використання на Донбасі цієї надточної та інноваційної зброї стало повною несподіванкою для ворога і підняло Україну вгору на кілька позицій у рейтингу сучасних способів ведення бойових дій.

Антигерой року — Олександр Лукашенко через міграційну кризу на кордоні з Литвою і Польщею. Це штучний процес, створений шляхом видачі знедоленим мешканцям Іраку білоруських туристичних віз з метою дестабілізації на східних флангах ЄС, показав слабкість Європейського Союзу і внутрішніх політичних середовищ його окремих країн щодо реагування на загрози подібного типу. Це сигнал для України, що реакція наших західних партнерів у випадку чергової збройної ескалації буде достатньо інерційною. У ролі противаги у 2021 році ми отримали розвиток таких ініціатив, як «Люблінський трикутник», литовсько-українсько-польська бригада, яка базується в польському місті Люблін, «Відкрите небо».

3. Веб-проєкт «Україна Incognita». Об’єктивна і дуже якісна оцінка минулого тисячолітньої історії України. Гарний посібник для пошуку, цікавий для дітей. З тем, які хотілося б побачити на сторінках «Дня», — молдовсько-українське порубіжжя, Україна міжвоєнного періоду по обидва боки ріки Збруч, адміністративний устрій України у різних епохах і так далі.

4. Сім’я, книги, подорожі Україною і спілкування з її мешканцями у різних регіонах — Галичина, Волинь, Криворізький субрегіон, Київщина, Поділля, Слобожанщина, Донбас. Такі враження надихають і стимулюють до розвитку.

5. Нові уроки — ламання стереотипів про Східну Україну. Багато нових знайомств з україномовними, як кажуть, «східняками», розуміння на практиці потреби і запиту на збереження цілісності країни.

6. Вітаю «День» з ювілеєм! Це одне з небагатьох якісних аналітичних видань в Україні. Золоте правило журналіста — «верифікувати важливу інформацію хоча б двох джерелах». Для мене «День» — це одне з саме таких джерел.