100 дней без Программы и ... министров

11 червня минуло 100 днів діяльності 21-го Кабінету Міністрів України, який було сформовано 4 березня 2020 року під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

«Перші сто днів насправді короткий період, але він видався доволі складним, але тривав доволі довго. Вчасно введений карантин — це те, що вдалося зробити нашому уряду і це те, що зберегло тисячі життів українців. Дало змогу підготувати медичну систему до тих проблем, з якими ми стикнемося і в цьому році», — заявив на брифінгу прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Справді, ці три місяці новий уряд працював у надзвичайних умовах. Але не лише через коронавірус. Кабмін Шмигаля працював без кількох міністрів, а сім міністрів змінили свої посади, або взагалі були звільнені, без затвердженої програми, в ситуації жорстких карантинних обмежень в країні та в світі,  а також в умовах економічної рецесії, про яку вже в повний голос говорять усі експерти.

Подібного досвіду не було в жодного з попередніх українських урядів. Хіба що за рівнем кризових явищ, з якими доводилося боротися, його можна порівняти з періодом роботи двох постамайданних урядів Арсенія Яценюка. Тоді теж в Україні — вперше в історії її незалежності — управління здійснював, практично, «воєнний» Кабмін.

«Перше і найголовніше, що ми зробили: це забезпечили своєчасні карантинні заходи і підтримку людей. Друге — це фундамент для економічного відновлення країни, щоб якомога швидше подолати наслідки пандемії: ми прийняли ряд ініціатив для бізнесу і людей, щоб полегшити тягар економічної кризи. Ми зберегли основу для відновлення і розвитку. В першу чергу — це життя людей», — додав Шмигаль.

І хоча на тлі уряду Олексія Гончарука Кабмін Дениса Шмигаля виглядає значно «авторитетніше», передусім, попереднім апаратним досвідом міністрів та їх давніми зв’язками з крупними  бізнес-групами, насправді експерти вважають його «нехаризматичним і неспроможним відстоювати свою позицію ні перед парламентом, ні перед Президентом». Політичний експерт Руслан Бортник називає уряд Шмигаля, «ще одним підрозділом Офісу Президента».

«Що стосується негативів, то їх надзвичайно багато — відсутність програми до цього часу, уряд працює «без голови» — у нього немає програми, відповідно в нього немає підтримки парламенту, імунітету, він діє безсистемно. До кінця недоформований, недостворені міністерства, які були обіцяні, промислової політики і деякі інші міністерства. У цьому уряді немає міністрів екології і освіти до цього часу. Цей уряд за своєю компетентністю досить слабкий, у ньому відчуваються корупційні впливи наших олігархів, лобістські певні речі», — каже експерт.

Фінансист Олександр Савченко взагалі не бачить нічого позитивного в діяльності Кабміну Шмигаля.

«Все, що він приписують собі заслуги, насправді таким не є. Особливо вдало, на їхню думку, проведений карантин. Між тим, ні малий бізнес, ні лікарні обіцяної держпідтримки на належному рівні так і не отримали, — підкреслює експерт. — Карантин в якійсь мірі став порятунком для цього уряду. Адже масовий «падіж» малих підприємств, зупинку економіки вони тепер списують виключно на містичну корона-криза, а не на прорахунки — як свої, так і попередників. А адже саме урядом Шмигаля були підготовлені рішення, які однозначно є ворожими для всіх форм бізнесу, так і для всього населення. Йдеться про плановане підвищення тарифів на електроенергію, яке заплановано на осінь».

Карантин, на думку Савченка, Кабіни використовується в якості такої собі індульгенції. Якою вони користувалися навесні-2020 — і мають намір користуватися далі.

Але, вважає експерт, Офіс президента зараз занадто слабкий, щоб дати можливість розігнати Кабмін восени.

«У момент призначення нового уряду партії Зеленського потрібно мати сильну позицію для квот в умовному «Кабміні №3». А до осені-2020 позиція «Слуги народу», швидше за все, ще більше усохне, — підкреслює експерт. — Усохне і кількість депутатів, підконтрольних Зеленському. Таким чином, при перезавантаженні Кабмін буде ще менше відповідати «хотінням» Офісу президента Саме тому в інтересах Зеленського — яким би поганим Кабмін Шмигаля не був, які б антинародні рішення не приймав, — не розганяти його. Зацементувати ситуацію — і з урядом, і з партією. Все це говорить про слабкість влади».