30% вінницького мікробізнесу – на межі закриття
Як вплинула пандемія COVID-19 та карантинні обмеженняНовина про призупинення діяльності історичного пабу «Кінь у протигазі», який вже полюбився вінничанам за тематичну атмосферу часів Симона Петлюри і автентичну кухню, приголомшила городян. Як йдеться у дописі на сторінці пабу у Facebook, до лютого заклад перебуватиме у «творчій відпустці». Причина — несприятлива економічна ситуація. Власниця закладу Олена ЛЕГУН уточнює, що зима найскладніший період для малого бізнесу, бо окрім податків, зарплат та інших витрат додається плата за опалення. Якби не запроваджений раніше «карантин вихідного дня», то паб міг би пережити зиму, але обмеження фактично звели бюджет до нуля. А з огляду на повний локдаун, який насувається, пережити зиму «на плаву» буде складно.
«До карантину наш паб приймав до сотні людей на день, приходили як смачно поїсти, так і за враженнями, бо заклад тематичний і в інтер’єрі представлено чимало експонатів, пов’язаних з періодом, коли Вінниця було Тимчасовою столицею УНР, — розповідає Олена Легун. — Весняний локдаун призвів до того, що ми скоротилися рівно в два рази: з 26 співробітників залишилося 13, а після «карантину вихідного дня» — 7. Зайти у наступний локдаун, який ось-ось має бути, ми не наважилися, бо заклад вже у мінусах. Відтак з грудня довелося розпустити весь персонал. Було б простіше відправити їх у безоплатну відпустку, але так не по-людськи. Тому виплатили зарплату у повному обсязі, деякі співробітники отримали компенсацію за відпустку, тобто люди залишилися не з порожніми кишенями, а хоча б якоюсь «подушкою» безпеки... Водночас ми не прощаємося зі своїми клієнтами, просто беремо творчу паузу. Будемо шукати натхнення, нові рецепти. Час від часу обіцяємо проводити стріми і ділитися секретами кухні, автентичних страв та наливок, які полюбляють вінничани. Крім того, у закладі є тематична продукція для продажу: екоторбинки, футболки з авторськими принтами, тематичні листівки та головні убори — їх також плануємо реалізувати».
8 ТИСЯЧ — НЕ ДЛЯ ВСІХ
Оскільки приміщення історичного пабу належить власникам закладу, його просто законсервували і припинили діяльність. Але чимало підприємців, представників малого бізнесу, орендують будівлі під свої заклади, а це ще додаткові витрати з бюджету. До прикладу, Юрій Лабунський працює у сфері мобільних аксесуарів. Статус підприємця має вже кілька років, але так складно, як цього року, ще не було, визнає чоловік. Під час жорстокого карантину навесні він зовсім не працював, втратив приблизно 7 тисяч гривень лише в товарі. Для його малого бізнесу це суттєва сума. Тому вирішив зареєструватися у додатку «Дія» і подав заявку на допомогу від держави. Він став одним з небагатьох, кому пощастило, оскільки останнім часом сервер постійно «підвисає», видає помилку через нібито неправильно КВЕД, а зареєструватися другий раз — неможливо.
Як каже голова регіональної ради підприємців при Вінницькій обласній державній адміністрації Олександр ПЕЧАЛІН, останній тиждень дії послуги, починаючи з 14 грудня, державний портал «Дія» «лежав», бо за секунду реєструвалося до 10 тисяч користувачів. А якщо до 21 грудня (включно) не зареєструвався, то підприємець автоматично позбавляється права на таку виплату.
«Проблема в тому, що держава не несе жодної відповідальності за неналежну роботу цієї системи. Сервер «лягає» від перевантаження і автоматично відмовляє, вказуючи, що КВЕД не відповідає. Другий раз зайти у систему неможливо, бо надається тільки одна спроба, — констатує Олександр Печалін. — Упродовж тижня у Facebook «гуляли» криншоти про відмови. І це не через те, що КВЕД не відповідає, просто програма через завантаження не може його побачити і прочитати. Ми вже звернулися до влади з листом, що терміново внести зміни і надати підприємцю можливість реєструвати кілька разів, або продовжити дію онлайн-послуги для підприємців, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень. Та поки що зворотної реакції не отримали».
(НЕ)ДОСТУПНІ КРЕДИТИ
Що стосується державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %», про які останнім часом так часто нагадує влада, то вінничани одні із перших скористалися такою можливістю та подали вже понад 350 заявок на суму понад 650 млн грн, а це — 3 місце серед регіонів України за кількістю укладених договорів. Однак і тут виявилося не все так просто, бо окрім привабливої ставки по кредиту, є додаткові умови, відзначає Олександр Печалін. Він наводить як приклад історію своєї знайомої, яка вже 20 років веде підприємницьку діяльність і має відмінну кредитну історію. Карантин змусив бізнесвумен затягнути пасок і вона вирішила скористатися програмою «Доступні кредити 5-7-9 %». Звернулася до банку за позикою у 500 тисяч гривень і банк погодився їх надати під пільгові відсотки, але під заставу майна вартістю у 2,5 млн грн.
«Про яку доступність може йти мова, якщо для отримання 500 тисяч гривень кредиту, які ти зобов’язуєшся повернути з відсотками, ти ще й змушений закласти 2,5 млн грн особистих коштів або майна? — ставить риторичне запитання Олександр Печалін. — Це неприйнятні умови для бізнесу, які не дають йому можливість не те, що розвиватися, а виживати. Хоча влада мала б зрозуміти, що підтримка бізнесу — це і збереження робочих місць, і сплата податків у бюджет. Якщо потрібно буде закривати підприємства або звільняти працівників, ті ж самі люди прийдуть на біржу праці і держава буде змушена компенсувати їм соціальну допомогу. А це кошти з державного бюджету».
НУЛЬ ПОДАТКІВ НА ПЕРІОД ЛОКДАУНУ
Олександр Печалін визнає, що зараз найбільше потерпає від карантинних обмежень малий бізнес, який надає послуги у галузях транспорту, туризму, готельного, ресторанного бізнесу, сфері громадського обслуговування, роздрібної торгівлі непродовольчими товарами та навіть медичні заклади (зокрема стоматологічні та косметологічні кабінети). Він каже, що за попередніми висновками ради підприємців, наразі на Вінниччині на межі закриття щонайменше 30% малого бізнесу і якщо ситуація з боку держави кардинально не зміниться, то ця тенденція зберігатиметься і на весну може досягти точки неповернення.
«Мій знайомий ресторатор продав один зі своїх закладів, щоб погасити борги перед постачальниками, співробітниками, податковою. Карантин вихідного дня фактично добив ресторанний бізнес, на доставці багато не підіб’єш. Зазнає втрат і сфера послуг, зокрема косметологія, навіть стоматологічні клініки почали скорочувати співробітників, бо число пацієнтів зменшується. Загалом за нашими підрахунками, на тлі пандемії COVID-19 та карантинних обмежень 30% вінницького мікробізнесу — на межі закриття, — резюмує Олександр Печалін. — Ми неодноразово порушували питання перед владою, щоб вона хоча б на рівні ОТГ зняла оподаткування з бізнесу — це єдиний податок, плата за землю, оренда приміщень комунального майна тощо. На останньому засіданні закликали — зробити нуль відсотків по всіх податках на рівні ОТГ. Звичайно, до напрацьованих рекомендацій не всі дослухаються, але хоча б частково будемо вмовляти.
За нинішніх обставин будь-яка допомога для підприємців важлива і необхідна. Влада повинна почути бізнес і налагодити діалог. Не так давно було ухвалене рішення офісом Президента Україна про створення координаційної ради з числа мікробізнесу, яка відповідатиме за діалог по всіх областях. Якщо не буде політичної волі до врегулювання нинішньої ситуації, а лише декларації і заяви, то цей рух ФОПів продовжуватиметься. Бізнес не терпітиме неповаги, він наповнює бюджети, дає робочі місця, розвиває громади, відповідно диктуватиме умови, на яких буде співпрацювати з державою».
КАРАНТИННИЙ ЗАШМОРГ
Загалом станом на грудень у Вінниці закрили свою справу понад 6,5 тисяч підприємців, натомість відкрили майже 7,5 тисяч. Як повідомляють у податковій інспекції у міста Вінниці, великого закриття у Вінниці не спостерігається, передусім через підтримку на рівні міської влади, яка підтримує бізнес у рамках програми «Вінничани важливі» (про н ї писав «День» у матеріалі «П’ять антикризових інструментів» № 151 за 12 вересня 2020 року https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/pyat-antykryzovyh-instrumentiv). Та разом з тим кількість підприємців, які почали звертатися по допомогу до юристів, зросла у рази, відзначає адвокатеса Жанна ГРУШКО. Серед найпоширеніших питань — скасування адмінпротоколів за порушення правил карантину: приймання відвідувачів у вихідний день, робота закладів громадського харчування після 22:00, відсутність засобів індивідуального захисту у приміщеннях ресторанів, кав’ярень тощо. Інша категорія звернень стосується закриття підприємницької діяльності, як правильно припинити діяльність, як пройти податкову перевірку, які строки цієї процедури тощо.
«Зараз досить багато запитань стосуються отримання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8000 грн. ФОПи отримують відмови і цікавляться, на якій підставі, — розповідає Жанна Грушко. — Законодавство передбачає надання цієї допомоги обмеженому колу підприємців. Їх основний вид економічної діяльності повинен співпадати з переліком тих видів, які визначив Кабмін. З 1000 КВЕДів, що існують в Україні, до переліку включили лише 22. Крім того, у підприємців повинна бути відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ, вони не повинні перебувати у стані припинення і підприємницька діяльність має бути єдиним видом діяльності. Тому такі проблеми і звернення є цілком зрозумілими, адже повною мірою представники малого та середнього бізнесу не захищені».
ТРЕБА БУТИ РЕАЛІСТАМИ
Ситуації, яка склалася з малим бізнесом, можна було б уникнути, якби влада передбачила ці ризики ще навесні або хоча б подивилася, як із цим питанням пораються інші країни, додає адвокатеса. Так, німецький уряд виділив для підприємців компенсацію у розмірі 75% від їхнього середньомісячного прибутку. Така компенсація здійснюється щомісяця і до закінчення карантину. Було б добре так і для українського бізнесу: заробляв 100 тис. грн на місяць, 75 тис. грн — компенсують. У Франції підприємці мають право обрати — компенсація у 10 тис. євро чи компенсація їхнього виторгу. Захищеними виявилися і наймані працівники, допомога по частковому безробіттю в Італії становить 800 — 1000 євро залежно від скороченої тривалості їхньої роботи. Цікавими і реальними виплатами є адресна поміч у розмірі у 1100 євро в сусідній Польщі. Усі підприємці, які зазнали обмежень у підприємницькій діяльності під час жорсткого локдауну, її отримали.
«У нашій ситуації — треба бути реалістами. На сьогодні приблизно 75% підприємців не отримали жодної допомоги. Для того, щоб бізнесу хоча би протриматися до літа, треба максимально забезпечити їх фінансовими дотаціями, причому фонд боротьби з коронавірусною хворобою це дозволяє, — резюмує Жанна Грушко. — Від мене будуть такі юридичні поради: встигніть оформити виплату у розмірі 8000 грн. Юридичні особи мають право отримати компенсацію витрат з ЄСВ — заяву необхідно подати до податкової до 31 грудня включно. Не зловживайте відсутністю штрафів за несвоєчасну сплату податків під час дії карантину, не накопичуйте борги. До речі, ФОПи 1 групи спрощеної системи оподаткування звільняються від сплати і ЄСВ, і єдиного податку аж до травня 2021 року. За можливості скоротіть тривалість робочого часу для найманих працівників, але не звільняйте, та не припиняйте діяльність у реєстрі, адже повне припинення буде відбуватися більше 6 місяців. Тільки після спливу цього періоду можна буде зареєструватися як суб’єкт господарювання знову».
Выпуск газеты №:
№243-244, (2020)Section
Экономика