«Допомога у вигляді обіцянок»
Потерпілі родини із будинку на Позняках, де влітку стався вибух газу, досі чекають на нові помешканняЧетвертий місяць родини, котрі мешкали у будинку на вулиці Соломії Крушельницької, 1/5, чекають на нові помешкання. Поселити потерпілі родини у нові кватири обіцяв публічно президент Володимир Зеленський, він запевняв, це буде зроблено упродовж кількох тижнів від трагедії. Нагадаємо, 21 червня у будівлі стався вибух газу, внаслідок чого було зруйновано з четвертого по восьмий поверхи, не обійшлося без жертв, п’ятеро людей загинуло, без даху над головою залишилося 40 родин.
Справді, 25 червня, Володимир Зеленський видав нібито ключі від 12 нових квартир. По факту, у нові квартири переселилося лише три родини. Ось що обіцяв під час вручення ключів президент, влаштувавши пряму трансляцію цієї події на сайті ОП: «Усі 40 квартир — під нашим особистим контролем. Усі 40 квартир ми видамо протягом найближчих днів. Зараз перші 12 квартир ми хочемо вам віддати, у першу чергу — сім’ям, де діти, й окремо віддали квартири Анастасії, яка втратила всю сім’ю, й Анатолію, який втратив батька».
Зі слів Зеленського, іншим мешканцям зруйнованої секції треба почекати максимум місяць, і отримають нові оселі. Він також попросив мера Києва Віталія Кличка допомогти людям із ремонтом.
«Не всі будинки, в яких ми отримали сертифікати, наразі мають поштові адреси. Один з будинків є навіть недобудованим. Виплата матеріальної допомоги, яку нам обіцяли від КМДА, можлива лише після отримання права власності. Тобто на сьогоднішній день ми її теж не отримали. Строки щодо отримання права власності на житло лишаються відкритими, ми не розуміємо, коли це буде. Пане президенте, будь ласка, візьміть нас під свій контроль, давайте вирішувати наші проблеми», — це звернення минулого тижня підготували мешканці будинку на Соломії Крушельницької, 1/5.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Ні житла, ні коштів на ремонт, ні документів про право власності на нові квартири у потерпілих немає. Досі їм навіть не дозволили забрати речі із зруйнованих квартир, бодай одяг. Можна зрозуміти, що у будинок їх не пустять безпосередньо, бо небезпечно. Через рятувальників це теж не вдалося зробити, бо Державна служба надзвичайних ситуацій почала укріплення зруйнованої вибухом секції тільки на минулих вихідних. Хоча про це мова йшла одразу після вибуху. Вважалося, що будинок взагалі треба визнати аварійним та відселити усіх мешканців.
Андрій Рибак, котрий мешкав на п’ятому поверсі зруйнованого будинку, розповів «Дню», що так само, як і сусіди, досі чекає на свої речі. Але найгірше — люди почуваються обманутими і покинутими напризволяще.
«У кожного з нас різна ситуація вийшла, усе залежить від того, хто в який будинок потрапив (мається на увазі переселення у новобудови. — Ред.), — розповідає Андрій. — Шість родин потрапило до будинку на Заболотного, 148. Офіційно сказали, що всім видали квартири, а реально видали квартири тільки трьом сім’ям із 40. Інші знаходяться у підвішеному стані. Наш новий будинок за документами здається на початку 2022 року, але нашу секцію для нас обіцяли зробити до початку 2021 року, у що не дуже віриться».
«Може, нашу секцію і закінчать. Але навіть якщо дадуть квартиру, у чому ми поки що сумніваємося, для квартири треба ремонт, — продовжив наш співрозмовник. — Від міста обіцяли надати гроші на ремонт, бо ж у квартирі практично будуть голі стіни. Грошей поки не дають. Пояснюють, що у бюджеті на це кошти закладено, якщо у цьому році грошей не виділять, то їх автоматично закладають у бюджет на наступний рік. А поки що грошей не дають, бо ця так звана допомога прив’язна до метражу квартири, а оскільки квартири ще не дали, то й допомоги теж немає. Узагалі допомога поки що у вигляді обіцянок».
До 1 вересня більшість родин мешкали у школі-інтернаті, доки вихованці закладу перебували на канікулах. Потім мешканців поділили на кілька груп, частину з них відселили у гуртожиток на Харківському масиві, іншій довелося перебиратися у хостел, що розташований біля військкомату Дарницького району. Зі слів Андрія Рибака, у хостел приходить лише ночувати, а так перебрався фактично на роботу — працює науковим співробітником в Інституті фізики НАН України. Знаходиться на роботі навіть у вихідні. Тут же зберігає і єдиний поки що документ, який дає надію на отримання нового житла. Телефоном зачитує його назву — «свідоцтво, яке засвідчує право пред’явника на набуття відповідно до встановленого порядку майнових прав на об’єкт інвестування».
Що ж відбувається із будинком на Заболотного, 148, де їх нібито чекають нові оселі, родини поки теж мало що знають. Від депутатів отримали контакти представниці забудовника, однак вона практично не виходить з потерпілими на зв’язок або ж відповідає із запізненнями.
«Нам навіть депутат, яка видавала свідоцтва, заявила, що це найпроблемніший будинок, але гарантували, що до кінця року всі заселяться, — додає Андрій Рибак. — Я жив на 5-му поверсі. Це середина вибуху, моя кімната якраз на краю цієї воронки... В інших під’їздах люди живуть, у нашій секції — ні. На будинок лячно дивитися, я дивуюся, як він все літо простояв. Але найголовніше — наш психологічний стан, це надзвичайно важко. Бо розповідають, що все ж зроблено, просто треба трішки зачекати».
Выпуск газеты №:
№193, (2020)Section
Экономика