Економічне відновлення залишається нестійким

Очікування промислових підприємств щодо зміни обсягу виробництва продукції в наступні три місяці, згідно з проведеним у жовтні опитуванням Держстату, погіршилися до найнижчого рівня з 1 кварталу 2021 року. У розрізі галузей найбільш песимістичними виявилися підприємства добувної промисловості, виробництва хімічної продукції та виробництва автотранспортних засобів, у розрізі основних промислових груп — виробники товарів проміжного споживання та інвестиційного призначення. Промислові підприємства очікують на збільшення відпускних цін на продукцію та скорочення кількості працівників. Від’ємні індикатори ділової впевненості спостерігаються також у сферах будівництва та послуг. Для цих галузей також характерними є очікування зростання вартості робіт (послуг) та скорочення кількості працівників.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

Під час першого аукціону із розміщення ОВДП у листопаді Міністерством фінансів було залучено 6,7 млрд. гривень за середньозваженою ставкою 11,66%. При цьому, було підвищено ставки запозичень за ОВДП зі строком 6 міс. та 3 роки (на 80 б. п. та 14 б. п. відповідно), за рахунок розміщення яких було залучено левову частку фінансування (5,2 млрд. гривень). Відповідна сума залучених коштів становить близько 20% від загального обсягу виплат по гривневих ОВДП (погашення + обслуговування) у листопаді (~34 млрд. гривень).

За результатами останнього розміщення гривневих ОВДП найбільше зросли портфелі державних цінних паперів в банках — на 6,7 млрд. гривень за тиждень. Також збільшилися портфелі юридичних та фізичних осіб (на 0,5 та 0,3 млрд. гривень відповідно), які компенсували скорочення інвестицій в ОВДП з боку нерезидентів (-0,7 млрд. гривень за тиждень).

Загалом, з початку 2021 року Міністерством фінансів було залучено у гривні 218,1 млрд. гривень (з них 1,8 млрд. гривень — на поповнення статутного капіталу ЕКА), тоді як виплати з обслуговування та погашення внутрішнього боргу в національній валюті становили 264,5 млрд. гривень.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Переважання пропозиції іноземної валюти на міжбанківському ринку, обумовлене, у тому числі, надходженням на ринок валюти НЕК «Укренерго» від розміщення єврооблігацій (під держгарантії), та зниженням попиту з боку клієнтів банків (в середньому на 10% порівняно з минулим тижнем) обумовило продовження тенденції до зміцнення гривні. За тиждень зміцнення гривні до долару США становило 0,7%, з початку місяця — майже 2%.

З метою згладжування тиску на валютний ринок Національний банк здійснював упродовж тижня інтервенції з купівлі іноземної валюти, загальний обсяг яких становив 314,5 млн. доларів США. В результаті обсяг валютних інтервенцій НБУ з початку року досяг майже 2,5 млрд. доларів США, збільшивши на відповідну суму міжнародні резерви, загальний обсяг яких, з урахуванням виплат Уряду по валютних ОВДП на початку місяця, перевищив 29,5 млрд. доларів США, що становить близько 90% від мінімально необхідного рівня за композитним критерієм МВФ.

Водночас надходження іноземних інвестицій залишаються низькими та не відіграють суттєвої ролі ані у стимулюванні економічної активності, ані у пропозиції іноземної валюти на ринку. Більше того, за 9 місяців з початку 2021 року виплата доходів від прямих інвестицій на користь нерезидентів становили майже 11 млрд. доларів США, з яких 5,2 млрд. доларів США — виплачені дивіденди, 5,2 млрд. доларів США — реінвестовані доходи, 0,6 млрд. доларів США — процентні виплати на користь прямих іноземних інвесторів. Окрім того, за портфельними інвестиціями чиста виплата доходів на користь іноземних інвесторів становила 2,2 млрд. доларів США.

Натомість, без урахування реінвестованих доходів, отриманих нерезидентами в Україні, у розмірі 5,2 млрд. доларів США, інвестиції прямих інвесторів у підприємства прямого інвестування в Україні становили лише 744 млн. доларів США. Відповідні прямі інвестиції в акціонерний капітал (без урахування реінвестованих доходів) лише незначно перевищили обсяги виплат прямим іноземним інвесторам через боргові інструменти (0,5 млрд. доларів США за 9 місяців 2021 року) та, не враховуючи кризового 2020 року (+474 млн. доларів США за 9 міс.), були найнижчими з 2014 року.

Така динаміка іноземних інвестицій потребує фокусування зусиль Уряду на створенні умов для залучення як іноземних, так і внутрішніх інвестицій для розбудови інвестиційно-спрямованої моделі економіки України.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Ліквідність банківського сектору, що розміщена на коррахунках банків та у депозитних сертифікатах НБУ, перевищує 210 млрд. гривень, що учетверо більше від мінімально необхідного рівня обов’язкових резервів (52,4 млрд. гривень). Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування (за минулий тиждень їх було надано 2 банкам у сумі 231 млн. гривень на строк 28 днів за ставкою 9,5%) та утримання ринкових ставок за операціями між банками на рівні близькому до нижньої межі ставок за операціями НБУ (7,5%).

Обсяг кредитів, наданих банками в рамках державної програми розвитку кредитування «Доступні кредити 5-7-9%», минулого тижня зріс на 1,4 млрд. гривень до майже 70 млрд. гривень. Найбільшим попитом серед клієнтів банків продовжують користуватися антикризові кредити на поповнення обігових коштів, яких за минулий тиждень було надано на суму 1,3 млрд. гривень, решта була спрямована банками на підтримку інвестиційної активності підприємств та рефінансування попередньо виданих кредитів.

Нещодавні зміни, які були внесені Кабінетом Міністрів України (постанова №1106 від 21.10.2021) щодо умов участі в програмі (зокрема, включення фінансового лізингу) дозволять розширити коло її учасників (+ лізингові компанії) та стимулюватимуть посилення інвестиційного компоненту програми.

ІНФЛЯЦІЯ

Споживчі ціни у жовтні зросли на 0,9% порівняно із вереснем 2021 року, в річному вимірі індекс інфляції знизився з 11% до 10,9%, оскільки минулорічна база порівняння була дещо вищою (у жовтні минулого року місячний темп інфляції становив +1,0%).

Фактори пропозиції формують понад 70% нинішнього приросту інфляції. Тенденція домінування чинників пропозиції в структурі інфляції триває з ІV кварталу 2020 року та свідчить про те, що переважна частина теперішнього інфляційного сплеску пов’язана з абсорбуванням економічними агентами структурних шоків пропозиції і є природнім ефектом в процесі посткризового відновлення економіки та її адаптації до умов нової структури витрат. Зокрема, основними факторами інфляції, що діяли з боку пропозиції, були зміна тарифів на житлово-комунальні послуги, волатильність світових цін на енергоносії та продукти українського експорту, підвищення акцизів, поява додаткових епідеміологічних витрат та втрати від карантинних обмежень.

Про немонетарний характер формування інфляції свідчить значна нерівномірність зростання цін за окремими категоріями споживчих товарів і послуг. Суттєво зросли житлово-комунальні послуги: газопостачання — на 47%, електропостачання — на 27%. Вартість цукру зросла за рік — на 48%, соняшникової олії — на 57%, яєць — на 32%, тютюнових виробів — на 18%. Такий широкий діапазон значень пояснюється різними типами немонетарних шоків та різною інтенсивністю їх впливу на корекцію цін окремих виробників товарів і послуг залежно від технологічного процесу.

Водночас вплив факторів попиту на інфляційні процеси посилився, хоча й залишається помірним. Базовий індекс споживчих цін за місяць зріс на 1,0%, його зростання у річному вимірі прискорилося до 7,6% (з 7,4% у вересні). Цьому сприяли підвищення мінімальної та середньої заробітної плати, зниження нерівності та підвищення споживання з боку малозабезпечених категорій населення у зв’язку із посиленням перерозподільних функцій держави (зокрема змін в тарифікації оплати праці окремих категорій працівників бюджетної сфери).

Привертає увагу те, що ціни на окремі типові компоненти ринкового споживчого попиту за рік майже не змінилися, а то й навіть знизились: одяг та взуття -5%, аудіо— та відеотехніка +2%, безалкогольні напої +4%, автомобілі -3,5%. Факторами стримування інфляції виступали зміцнення обмінного курсу гривні, низька норма заощаджень населення, високий рівень безробіття та низька інвестиційна активність.

В той же час, сукупний внутрішній попит, як ключовий фактор монетарної інфляції, залишається пригніченим: темпи економічного відновлення в Україні становлять лише +2,3% до попереднього року, що значно нижче і минулорічного падіння, і відповідних показників у сусідніх країнах регіону Східної Європи; рівень безробіття становить 9,3%, що на 1—1,5 в. п. вище докризового рівня 2018—2019 років і є одним з найвищих показників у Європі; макроекономічні заощадження населення з початку року скоротилися на 120 млрд. грн (близько 6% ВВП); понад 90% грошових доходів населення направляється на споживчі витрати, 70% яких є витратами першої необхідності; інвестиційна активність вже декілька років поспіль залишається на історично найнижчому рівні (лише 11,4% ВВП у І півріччі 2021 р. припадає на валове нагромадження основного капіталу).

В умовах, коли економічне відновлення залишається нестійким, приріст цін генерується чинниками пропозиції, показники безробіття значно перевищують нейтральний рівень, а монетарна трансмісія залишається слабкою застосування жорстких параметрів процентної політики може бути контпродуктивним.

Для прикладу, Європейський центральний банк, незважаючи на практичне відновлення докризового (до пандемії COVID) рівня ВВП та інфляцію, яка у жовтні була понад як удвічі вищою від інфляційної цілі, продовжує зберігати ключову ставку на нульовому рівні та від’ємну ставку за депозитами банків у центральному банку. Враховуючи те, що на інфляцію в зоні євро основний тиск чинять структурні (логістичні) фактори та зростання вартості енергетичних товарів, що закладаються у відпускні ціни виробників інших товарів та послуг, ЄЦБ, за словами свого головного економіста, вважає ужорсточення монетарної політики на нинішньому етапі контрпродуктивним та таким, що не допоможе подолати інфляцію, натомість сповільнить економічне зростання та знизить зайнятість.

В умовах України зосередження пріоритетів грошово-кредитної політики на стимулюванні економічного зростання (відповідно до третьої законодавчо визначеної цілі діяльності НБУ) та на розвитку фінансового посередництва дозволить покращити ефективність монетарної трансмісії (на ринках кредитів, депозитів, державних облігацій), а також сприятиме економічній активності реального сектора, збереженню робочих місць і зайнятості під час кризи, мінімізуватиме виникнення нових структурних шоків.