Надмірні обмеження

Усього за тиждень до трьох правозахисних організацій, котрі опікуються питаннями Криму в правовому полі, надійшло 462 звернення громадян. Люди розповідали про проблеми, котрі виникли на пунктах пропуску через нові  урядові обмеження при перетині адміністративного кордону з півостровом. Це аншлаг, звісно ж, у негативному сенсі. Викликаний він розпорядженням уряду №979-р від 8 серпня 2020 року «Про тимчасове припинення роботи контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї, спрямоване на запобігання поширенню на території України респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Фактично робота пропускних пунктів призупиняється аж до 30 серпня. Перетнути кордон наразі можна лише з кримською пропискою або на так званих гуманітарних підставах, а це дотримання принципу єдності сім’ї, смерть або важка хвороба близького родича, вступ або навчання у закладах освіти тощо. Насправді список дуже вузький, тому більшість людей, котрі з тих чи інших причин змушені перетинати адмінкордон із Кримом, зробити цього не можуть.

Загалом правозахисники порівнюють ситуацію, що виникла нині на кримських пунктах пропусках, із подіями у березні 2014 року, коли потрапити на півострів чи звідти на материк теж було практично неможливо. Причини різні, але порушення прав людини та непродумана політика держави знову дає про себе знати.

«ОБМЕЖЕННЯ — НЕОЧІКУВАНІ ТА НЕПЕРЕДБАЧУВАНІ»

Поява обмежень стала неприємною несподіванкою для багатьох громадян. З’явилось розпорядження у суботу, тобто у вихідний, коли отримати додаткові роз’яснення від державних органів влади неможливо. Тому й почали засипати дзвінками та зверненнями громадські організації. Досі детальних роз’яснень, то хто ж може наразі перетинати адмінкордон із Кримом, з якими саме документами і як оскаржувати відмову у видачі дозволу — від уряду не з’явилось.

«Обмеження стали неочікуваними та непередбачуваними. Підставою для них стала тенденція до зростання кількості випадків інфікування COVID-19, — розповідає координаторка ГО «Крим СОС» Ольга КУРИШКО. — Проте відсутня будь-яка інформація щодо території поширення цього захворювання. Імовірно, ідеться про окуповану територію Криму, оскільки правозахисними організаціями на підконтрольній території України постійно фіксуються порушення з боку окупанта щодо обрахунків хворих, ведеться штучне заниження кількості захворювань, наприклад, для проведення параду чи референдуму. Через таке рішення у ніч з 8 на 9 серпня на КПВВ з’явилася черга з людей, які намагалися перетнути кордон. По суті, прийняте розпорядження є ідентичним по тексту із рішенням, яке було прийняте у березні 2014 року, яким теж припинялася роботам КПВВ, гуманітарні підстави для перетину, які зараз існують, теж аналогічні з березневими шестирічної давнини. Це рішення стало раптовим, оскільки були зняті всі попередні обмеження на перетин адміністративного кордону, залишалась тільки необхідність самоізоляції через встановлення додатку «Дій вдома» та можливість зійти з самоізоляції на підставі негативного ПЛР-тесту».

На додачу діють ще й обмеження на перетин адмінкордону від окупаційної влади Криму: мешканцям півострова дозволяється виїздити на материкову Україну лише один раз на рік, доки діють карантинні заборони.

«10 серпня низка громадських організацій опублікувала звернення з вимогою надати публічне пояснення підстав такого обмеження. Було надано перше роз’яснення стосовно гуманітарних підстав, але там не йшлося про абітурієнтів та осіб, які здобувають освіту на території, підконтрольній Україні, — продовжує Ольга Куришко. — 12 серпня внесено зміни до розпорядження, де було додано цю категорію, які не зобов’язані проходити самоізоляцію — здобувачі освіти та абітурієнти. Бо ми наголошували на зриві вступної кампанії, тоді ще не було інформації, що термін вступної кампанії буде збільшено. Наразі інших змін щодо загальних чи гуманітарних підстав внесено не було».

НОВАЦІЇ БЕЗ ПОЯСНЕНЬ

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, котре мало б передусім налагодити комунікацію з громадянами, опублікувало свої контакти для консультацій лише через три дні після рішення КМУ. Днями відомство оприлюднило роз’яснення щодо причин гуманітарного змісту для перетину КПВВ. Однак вони мають лише рекомендаційний характер і не прописані в окремому нормативно-правовому акті. Через це правозахисники і далі отримують низку звернень від громадян, котрі не розуміють, чи дозволять прикордонники потрапити на півострів чи материк.

«Усі громадяни мали ті чи інші причини їхати до Криму або з Криму, і це аж ніяк не туризм, — пояснює голова правління Кримської правозахисної групи Ольга СКРИПНИК. — Це поїздки з метою лікування, відвідання близьких родичів, навчання, роботи або виїзд до інших країн. Однією з проблем стала обов’язкова самоізоляція для категорій осіб, які не можуть її пройти. Наприклад, громадяни, які прямують до підконтрольної території для лікування, не можуть вказати адресу лікарні як місця самоізоляції. Люди зараз вимушені розголошувати інформацію про свій діагноз, про стан здоров’я міністерствам, прикордонникам, а для них це чутливе питання, й іншого виходу нема, треба надати документи, що їдуть на підконтрольну територію за медичними послугами. Частково зняли норму про обов’язкове проходження самоізоляції для абітурієнтів. Але багато інших категорій громадян не враховано, наприклад, людей, які прямують на підконтрольну територію через смерть близьких родичів. Поки отримають результат ПЛР-тесту, можуть не встигнути на поховання».

За словами Ольги Скрипник, нові обмеження не враховують принцип єдності сім’ї. Тлумачення цього терміну подається у законодавстві дуже вузько і стосується здебільшого родичів, які разом прямують до Криму та мають кримську прописку. Через це батьки не можуть відвідати своїх повнолітніх дітей або навпаки — повнолітні діти не можуть навідатись до батьків, бо в роз’ясненнях від уряду ці категорії громадян не вказані.

«Окремі категорії громадян взагалі не були враховані під час визначення гуманітарних підстав. Так, священнослужителі Православної церкви України, які не мають «кримської прописки», відповідно не мають формальних підстав для в’їзду в Крим. Але ситуація склалася так, що після переслідувань та намагання Росією знищити ПЦУ у Криму, багато священиків виїхало, але приїжджають до Криму регулярно для проведення служб та обрядів», — відзначає Ольга Скрипник.

«УКРАЇНА ПОВИННА ДАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЗБЕРЕГТИ РОДИННІ ЗВ’ЯЗКИ»

Частина людей нарікає на те, що планувала виїхати з півострова для постійного проживання на підконтрольній Україні території, але тепер неможливо вивезти свої особисті речі, тому що у водіїв, за новими правилами, немає підстав для перетину КПВВ, до того ж вони повинні потім ще піти на самоізоляцію з мобільним додатком «Дій вдома», чого не дуже хочеться.

Для частини людей, котрі звернулися із запитами, стало проблемою довести проживання однією родиною, якщо у них відсутні свідоцтва про шлюб. Багато звернень надійшло від кримчан, котрим необхідно перетнути КПВВ, щоб дістатися до Херсона чи Києва, оскільки придбали авіаквитки до інших країн для навчання чи роботи за контрактом. Правозахисники ще раз наголошують, що про туристичні поїздки не йдеться в жодному випадку.  Аби таки потрапити на літак, цим громадянам необхідно підтвердити документами одну із зазначених Міністерством реінтеграції гуманітарних причин для виїзду.

Одруження, хрестини, народження дитини чи інші позитивні події у житті родини до цих підстав не належать. Лише випадки смерті чи тяжкі хвороби родичів. Дивно, бо так справді руйнуються родинні зв’язки, рідні ж бачяться один з одним не лише через сумні приводи.

«Наші обмеження виглядають дуже дивно, бо є ж іще обмеження, котрі ввела окупаційна влада, вони взагалі не відповідають реальному стану речей і не ставлять на меті захист людей від «ковіду», бо не було б багато інших подій, як-то парад, і не літали б літаки з Москви до Сімферополя щодня, із найбільш інфікованого міста РФ. З іншого боку, окупаційна влада обмежує в’їзд та виїзд навіть кримчанам, тобто людям, які вимушено взяли російські паспорти. Існує дуже вузький перелік причин, за якими можна виїхати в Крим — це лікування, навчання, і то з відповідним документом. Для Росії це вигідно — ізолювати Крим. Тому Україна повинна давати людям хоч якусь можливість зберігати родинні зв’язки з півостровом», — наголошує Ольга Скрипник.

«ПАНДЕМІЯ НЕ ВИПРАВДОВУЄ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ»

Зрештою, правники закликають президента та прем’єра публічно роз’яснити причини появи обмежувального розпорядження, а також змінити нормативно-правові акти Кабміну для конкретизації гуманітарних підстав, то що ж саме дає дозвіл на перетин кордону з тимчасово окупованої території АР Крим і Севастополя. Як додає координаторка кримської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Анна РАССАМАХІНА, в ідеалі варто було б скасувати згадане розпорядження та прийняти іншу нормативну базу, яка законними методами із дотриманням принципів прав людини врегулювала б перетин КПВВ.

«У законодавчих актах треба чітко прописати гуманітарні підстави для перетину КПВВ, вказати перелік документів, передбачити надання дозволу на використання персональних даних, адже прикордонники сканують документи громадян, хоча згоди на обробку персональних даних немає, і далі рішення про пропуск приймається незрозуміло як, люди чекають, доки прийде чи то начальник, чи документи відправлять на Київ, — зауважує Анна Рассамахіна. — Пандемія та боротьба з нею не дозволяє та не виправдовує будь-які обмеження прав людини. Навпаки, уряди та керівництва держав мають приймати виважені, складні, продумані рішення щодо обмеження прав громадян, щоб ці обмеження не були надмірними, щоб боротьба з пандемією не порушувала інших прав».

Поки що громадяни, яким не дозволили перетнути адміністративний кордон із Кримом, навіть не можуть оскаржити заборонне рішення: не існує механізму подачі скарги, а останній досвід у судах показав, що й тут на поміч не варто розраховувати. В Окружному адміністративному суді міста Києва вже розглядалася справа про скасування урядових обмежень. Однак суд без пояснень взяв перерву у її розгляді до 20 жовтня. За словами правозахисників, це означає, що судовий шлях для захисту прав громадян теж закритий.