Віддзеркалення кризи

Виробництво будівельної продукції у жовтні 2021 року знизилося на 11,7% порівняно з вереснем (сезонно скориговано) та на 14,2% порівняно із жовтнем 2020 року (скориговано на ефект календарних днів). Найбільше скорочення виробництва спостерігалося у будівництві інженерних споруд — на 38,8% до попереднього місяця та на 31,4% у річному вимірі. Натомість більш високі показники ділової активності спостерігалися у жовтні у секторі житлового будівництва (+16,5% та +29,1% до попереднього місяця та року відповідно). За 10 місяців 2021 року зростання будівництва становило лише 0,5%, тоді як за відповідний період минулого року воно становило 3,3%.

Індекс цін у будівництві у жовтні зріс на 1,7% до попереднього місяця та на 19,6% у річному вимірі. Це свідчить про посилення тиску на ціни з боку витрат, що, зважаючи на уповільнення темпів зростання реальних доходів населення (реальна заробітна плата в жовтні знизилася на 2,2% порівняно з вереснем 2021 р.), може негативно позначитися на діяльності будівельних підприємств. Також слід відзначити, що найбільше зростання цін у будівництві спостерігається за категорією інженерних споруд (на 21,6% за рік), у тому числі будівництві транспортних споруд (на 34,3% за рік), що збільшує вартість реалізації проектів будівництва за державними програмами.

Характерно, що за результатами щомісячного опитування підприємств України, проведеного Національним банком у листопаді 2021 р., бізнес погіршив очікування щодо розвитку своїх підприємств до рівня нижче рівноважного — 49,8 (порівняно із 51,4 у жовтні). Респонденти всіх секторів прогнозують зростання цін на власну продукцію та послуги на тлі подорожчання сировини і товарів постачальників та залишаються песимістичними щодо зайнятості. Респонденти всіх секторів очікують скорочення чисельності працівників, найбільше — підприємства будівництва.

Віддзеркаленням кризових процесів в економіці може також слугувати динаміка роботи транспорту. Зокрема, у січні-жовтні вантажообіг підприємств транспорту зріс тише на 0,6% порівняно з аналогічним періодом кризового 2020 року (у 2020 р. падіння вантажообігу за 10 місяців становило 16%), головним чином за рахунок скорочення транспортування трубопровідним транспортом. Водночас зростання перевезень водним та залізничним транспортом, незважаючи на активізацію експорту, відбувається відносно повільними темпами — на 1,2% та 2,8% за 10 місяців 2021 року до відповідного періоду минулого року відповідно. Покращення автодорожньої інфраструктури сприяло більш швидким темпам відновлення вантажоперевезень автомобільним транспортом — на 9,5% до відповідного періоду минулого року.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

За оперативними даними Держказначейства виконання загального фонду державного бюджету за доходами у листопаді становило 110,2% (у жовтні — 101,1%). Це стало результатом перевиконання планових показників податкових та митних надходжень (на 9,8% та 13,2% відповідно). Загалом, перевиконання плану надходжень за основними податками та зборами, що контролюються ДПС та ДМС становило у листопаді 11,0% або 11,8 млрд. гривень. Це дозволило компенсувати недоотримання надходжень від інших міністерств та відомств (-0,4 млрд. гривень до плану) та планових доходів до спеціального фонду державного бюджету (-4,4 млрд. гривень) та забезпечити виконання державного бюджету за доходами в цілому в листопаді на рівні 105,1% від планового значення (+6,9 млрд. гривень).

За січень-листопад 2021 року індикативні показники доходів загального фонду державного бюджету були перевиконані на 41,6 млрд. гривень (+4,4% до плану), з урахуванням спеціального фонду, який враховує власні надходження бюджетних установ — на 46,9 млрд. гривень (+4,2% до плану). За доходами, які контролюються податковою та митною службами, перевиконання індикативних показників за січень-листопад 2021 року становило 4,9% або 43,8 млрд. гривень.

Водночас видатки за загальним фондом державного бюджету за 11 місяців 2021 року були на 6,5% меншими від запланованих. З урахуванням вищих від запланованих доходів бюджетів та нижчих витрат дефіцит загального фонду державного бюджету за січень-листопад 2021 року становив 57,4 млрд. гривень, що утричі менше від планового обсягу дефіциту за відповідний період (175,7 млрд. гривень).

Фактичні державні запозичення до державного бюджету, які спрямовуються на фінансування дефіциту поточного року та рефінансування державного боргу, також були меншими від запланованих. За січень-листопад 2021 року з метою фінансування державного бюджету було залучено 478,8 млрд. гривень, що на 21,8% менше, ніж передбачено розписом звітного періоду. Зокрема, від розміщення ОВДП на внутрішньому ринку було залучено 313,3 млрд. гривень (в усіх валютах у гривневому еквіваленті), з яких у гривні — 257,4 млрд. гривень, у тому числі 1,8 млрд. гривень було спрямовано на капіталізацію ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», 20 млрд. гривень — на придбання акцій додаткової емісії ПАТ «Українська фінансова житлова компанія». В іноземній валюті на внутрішньому ринку було залучено 2,5 млрд. доларів США та 583,7 млн. євро.

Завдяки отриманню другого траншу фінансування МВФ за програмою Стенд-бай план виконання планових запозичень із зовнішніх джерел за січень-листопад було виконано на 80%. Всього на зовнішніх ринках та від офіційних кредиторів за 11 місяців 2021 року було залучено 143,7 млрд. гривень (в гривневому еквіваленті), з яких основну частину становлять 48,2 млрд. гривень (1,75 млрд. доларів США) — розміщення 8-річних ОЗДП, 37,9 млрд. гривень (1 млрд. СПЗ) — загальний розподіл СПЗ МВФ, 18,8 млрд. гривень (0,5 млрд. СПЗ) — другий транш кредиту МВФ, 18,0 млрд. гривень (589 млн. євро) — макрофінансова допомога ЄС.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Поточний рахунок платіжного балансу у жовтні був зведений із профіцитом 117 млн. доларів США, що дозволило скоротити загальне від’ємне сальдо за результатами 10 місяців 2021 року до «-» 1,26 млрд. доларів США (порівняно з +5,1 млрд. доларів США за січень-жовтень 2020 року). Підтримку рахунку поточних операцій забезпечують перевищення темпів зростання експорту товарів порівняно з імпортом (+0,7 млрд. доларів США порівняно з відповідним періодом минулого року) та збільшення надходжень з оплати праці (+2,4 млрд. доларів США). Натомість від’ємне сальдо поточного рахунку у січні-жовтні 2021 року обумовлюють більш швидке зростання обсягів імпорту послуг порівняно з експортом та, головним чином, збільшення виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів (+9,3 млрд. доларів США порівняно з відповідним періодом минулого року).

Сальдо надходжень прямих іноземних інвестицій за 10 місяців 2021 року становило 5,3 млрд. доларів США, у тому числі надходження ПІІ в економіку України — майже 6 млрд. доларів США, інвестиції резидентів України за кордон — 0,6 млрд. доларів США. Левову частку вхідних ПІІ в Україну (93% або 5,5 млрд. доларів США) формують реінвестовані доходи іноземних інвесторів. Інвестиції прямих інвесторів в капітал українських підприємств за 10 місяців 2021 року становили лише 819 млн. доларів США, а з урахуванням скорочення інвестицій прямих інвесторів через боргові інструменти (-390 млн. доларів США за 10 міс. 2021 р.), загальні надходження нових прямих інвестицій в Україну (без реінвестованих доходів) у січні-жовтні 2021 року були меншими, ніж у відповідному періоді 2020 року.

В умовах стійкого переважання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією на міжбанківському ринку обмінний курс гривні продовжив послаблюватися (за плинний тиждень на ~1%). В умовах одночасного збільшення попиту на іноземну валюту та скорочення її пропозиції, що визначало суттєве переважання попиту на іноземну валюту як на умовах спот, так і форвард, Національний банк здійснював валютні інтервенції з продажу іноземної валюти, обсяг яких минулого тижня становив 630 млн. доларів США, що становить близько половини від загального обсягу купівлі іноземної валюти Національним банком у листопаді. Загалом, чиста купівля іноземної валюти Національним банком у листопаді становила близько 385 млн. доларів США, з початку року — 2,6 млрд. доларів США.

На готівковому сегменті валютного ринку чистий попит на іноземну валюту з боку фізичних осіб у листопаді зріс до 273 млн. доларів США, а з урахуванням безготівкових валютних операцій фізичних осіб — до 345 млн. доларів США. Відповідна динаміка попиту на іноземну валюту з боку клієнтів посилює тиск на валютну позицію банків.

ФІНАНСИЙ СЕКТОР

Обсяг працюючих кредитів у банківській системі Україні зріс у жовтні на 2,1% або 16 млрд. гривень (в усіх валютах у гривневому еквіваленті). Це стало головним чином результатом збільшення працюючого гривневого портфелю кредитів юридичним та фізичним особам (на 4,9 млрд. та 4,6 млрд. гривень відповідно). Також активно, попри зміцнення курсу гривні у жовтні, зростали корпоративні працюючі кредити банків в іноземній валюті — на 3,0% або 5,7 млрд. гривень в еквіваленті за місяць.

Частка непрацюючих кредитів в банківській системі продовжує низхідну тенденцію. За результатами жовтня частка NPL скоротилася на 0,6 в. п. — до 32,7% від загального обсягу кредитів, у тому числі за корпоративними кредитами — до 39,2%, за кредитами фізичним особам — до 18,1%. В абсолютному значенні майже 3/4 непрацюючих кредитів (275,3 млрд. гривень) сконцентровано на балансах державних банків, у тому числі майже 50% — ПАТ «Приватбанк» (174,8 млрд. гривень).

Ліквідність банківського сектору, що розміщена на коррахунках банків та у депозитних сертифікатах НБУ, продовжує залишатися високою, на рівні минулого тижня — 196 млрд. гривень. Різноспрямований вплив на динаміку ліквідності банків здійснювали інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти на МВРУ та скорочення залишку коштів на казначейському рахунку Уряду. Операції НБУ з підтримки ліквідності не мали вагомого впливу на її динаміку, хоча й засвідчили збільшення попиту банків на кредити рефінансування: за плинний тиждень шляхом проведення тендеру банкам було надано 830 млн. гривень на строк 28 днів та 1,5 млрд. гривень овернайт (за ставкою 9,5%). Міжбанківські ставки за операціями овернайт залишаються на рівні, близькому до нижньої межі ставок за операціями НБУ (7,5%).

За програмою «Доступні кредити 5-7-9%» впродовж минулого тижня було видано близько 0,5 тис. кредитів на суму близько 1,3 млрд. гривень, з яких понад 1 млрд. гривень було надано як антикризові кредити на поповнення оборотних коштів підприємств. Загальний обсяг програми зріс до 73,5 млрд. гривень, що значною мірою визначало зростання працюючих гривневих корпоративних кредитів банків з початку активної фази реалізації програми у травні 2020 року (+91,3 млрд. грн) та свідчить про її системну значимість у підтримці кредитування в Україні.